приймання. Телеграфний рад╕озв'язок може також зд╕йснюватися з використанням л╕теродрукувальних телеграфних апарат╕в, застосування яких дозволя╓ сутт╓во п╕двищити швидк╕сть ╕нформац╕йного обм╕ну.

Системи телев╕з╕йного рад╕озв'язку застосовуються для передач╕

розв╕дувально╖ ╕нформац╕╖ з л╕тальних апарат╕в на наземн╕ пункти

керування.

Системи факсим╕льного рад╕озв'язку забезпечують передачу

нерухливих зображень.

Рад╕озв'язок по каналах передач╕ даних (телекодовий рад╕озв'язок)

застосову╓ться в автоматизованих системах керування для передач╕ даних − в╕домостей, що ╓ об '╓ктом обробки в ╕нформац╕йних людино -машинних системах . По каналах передач╕ даних можуть передаватися р╕зн╕ стандартн╕ команди буквено-цифровий текст, команди наведення л╕тальних апарат╕в на мет╕ й т.п. Прийнята ╕нформац╕я безпосередньо вводиться в бортову ЕОМ, а також може сприйматися ек╕пажем.

Сл╕д зазначити, що ав╕ац╕йн╕ рад╕останц╕╖, як правило, забезпечують можлив╕сть передач╕ пов╕домлень дек╕лькох вид╕в. Наприклад, багато тип╕в бортових рад╕останц╕й забезпечують передачу й приймання пов╕домлень мовних, телеграфних ╕ р╕зних даних.

По виду рад╕осигнал╕в ус╕ системи рад╕озв'язку д╕ляться на три групи:

1) системи передач╕ аналогових сигнал╕в (аналогов╕ системи рад╕озв'язку);

2) системи передач╕ цифрових сигнал╕в (цифров╕ системи рад╕озв'язку);

3) системи передач╕ ╕мпульсних сигнал╕в (╕мпульсн╕ системи рад╕озв'язку).

В аналогових системах рад╕озв'язку передан╕ пов╕домлення й рад╕осигнали ╓ безперервними функц╕ями часу. Залежно в╕д, що представля╓ (╕нформац╕йного) параметра рад╕осигналу розр╕зняють системи рад╕озв'язку з ампл╕тудно╖, однополосно╖, частотно╖ й фазово╖ модуляц╕ями. У сучасних ав╕ац╕йних системах рад╕озв'язку найб╕льше широко застосовуються ампл╕тудна, однополосна й частотна модуляц╕╖.

У цифрових системах рад╕озв'язку передан╕ дискретн╕ пов╕домлення й рад╕осигнали мають к╕нцеве число стан╕в. Залежно в╕д, що представля╓ (ман╕пул╕руемого) параметра рад╕осигналу розр╕зняють системи рад╕озв'язку з ампл╕тудно╖, частотно╖, фазово╖, щодо фазово╖ й тональними видами ман╕пуляц╕╖.

У системах рад╕озв'язку з тональною ман╕пуляц╕╓ю спочатку

10

проводиться ман╕пуляц╕я одного з параметр╕в коливання, що п╕днесе, яке використову╓ться пот╕м для модуляц╕╖ якого-небудь параметра несучого коливання б╕льш високо╖ частоти . Залежно в╕д вид╕в ман╕пуляц╕╖, що п╕днесе й модуляц╕╖ несучо╖ розр╕зняють цифров╕ системи й рад╕озв'язку з р╕зними видами тонально╖ ман╕пуляц╕╖.

У цифрових системах рад╕озв'язку кожний символ первинного цифрового сигнал╕ в процес╕ ман╕пуляц╕╖ перетвориться у в╕др╕зок гармон╕йного коливання тривал╕стю Т, який назива╓ться одиничним елементом цифрового рад╕осигналу або елементарною телеграфною посилкою. Границ╕ м╕ж переданими одиничними елементами (моменти зм╕ни ампл╕туди, частоти або фази, рад╕осигналу) називаються значущими момент╕ м╕, ╤нтервал часу Т м╕ж сус╕дн╕ми значущими моментами цифрового сигналу назива╓ться одиничним (тактовим) ╕нтервалом. При використанн╕ коду з п╕дставою т параметр , що представля╓, може ухвалювати т ф╕ксованих дискретних значень − значущих позиц╕й.

Величина, зворотна тактовому ╕нтервалу , обм╕рюваному в секундах (к╕льк╕сть одиничних елемент╕в, переданих за 1с), назива╓ться швидк╕стю ман╕пуляц╕╖ ( швидк╕стю телеграфування), Швидк╕сть ман╕пуляц╕╖ визнача╓ться по формул╕

VМ= 1/Т (1.2.1)

За одиницю швидкост╕ ман╕пуляц╕╖ прийнятий Бод − швидк╕сть,

в╕дпов╕дна до передач╕ одного одиничного елемента в секунду . Передача цифрово╖ ╕нформац╕╖ характеризу╓ться також швидк╕стю передач╕ ╕нформац╕╖ (швидк╕стю передач╕ б╕т╕в даний), п╕д якою розум╕ють к╕льк╕сть б╕т╕в ╕нформац╕╖, переданих за одиницю часу. Швидк╕сть передач╕ б╕т╕в даних нам╕риться в б╕тах у секунду (б╕т/с) ╕ визнача╓ться по формул╕

n 1

V= Σ ― log2 mi

i=1 Ti

де n − число паралельних канал╕в, застосовуваних для передач╕ ╕нформац╕╖; Тi − тактовий ╕нтервал i гго каналу, що виража╓ться в секундах; mi − число значущих позиц╕й в i-м канал╕.

╤нформац╕йну швидк╕сть не сл╕д плутати з╕ швидк╕стю телеграфування, а одиницю вим╕ру Бод ототожнювати з одиницею вим╕ру б╕т /с. Т╕льки для дв╕йкового каналу при n =1, m = 2 з формули (1) виплива╓, що V=1/Т=VM тобто в цьому випадку 1 б╕т/ з = 1 Бод. Широко застосову╓ться також терм╕н частота ман╕пуляц╕╖ FM =1/2T = VM/2

11

Таблиця 1.2.

Позначення класу Вид модуляц╕╖, в╕дпов╕дний до класу випром╕нювання

випром╕нювання

А0 Немодульована несуча

А1 Ампл╕тудна ман╕пуляц╕я

А2 Ампл╕тудна тональна ман╕пуляц╕я

АЗ Ампл╕тудна модуляц╕я

АЗА Односмугова модуляц╕я з ослабленою несучо╖

АЗН Односмугова модуляц╕я з повною несучо╖

А3J Односмугова модуляц╕я з подавленою несучо╖

F1 Частотна ман╕пуляц╕я

F2 Частотна тональна ман╕пуляц╕я

FЗ Частотна модуляц╕я

F6(2F1) Подв╕йна частотна ман╕пуляц╕я

F9 В╕дносна фазова ман╕пуляц╕я

Р0 ╤мпульси з високочастотним заповненням без модуляц╕╖

P3D Ампл╕тудно╕мпульсна модуляц╕я

P3E Широтно-╕мпульсна модуляц╕я

P3F Фазо╕мпульсна модуляц╕я

P3G ╤мпульсно-кодова модуляц╕я

В ╕мпульсних системах рад╕озв'язку який-небудь параметр рад╕осигналу модулю╓ться ╕мпульсним первинним сигналом, тобто посл╕довн╕стю ╕мпульс╕в, один з параметр╕в яких зм╕ню╓ться у в╕дпов╕дност╕ з╕ значеннями в╕дл╕ку аналогового пов╕домлення . Залежно в╕д зм╕нюваного параметра ╕мпульсно╖ посл╕довност╕, що й представля╓ параметра рад╕осигналу розр╕зняють системи рад╕озв'язку з р╕зними видами ╕мпульсно╖ модуляц╕╖. Для згаданих вище вид╕в модуляц╕╖ й ман╕пуляц╕╖ використовуються коротк╕ позначення клас╕в випром╕нювань рад╕опередавач╕в, наведен╕ в табл. 1.2.

Залежно в╕д значення бази рад╕осигналу розр╕зняють широкосмугов╕ системи рад╕озв'язку. Базою рад╕осигналу назива╓ться в╕дношення ширини спектра модульованого рад╕осигналу до ширини спектра, що модулю╓ сигналу. Широкосмугово╖ назива╓ться система рад╕озв'язку, у якому використовуються рад╕осигнали з базою сутт╓во б╕льше одиниц╕ . В вузько смугових системах рад╕озв'язку використовуються рад╕осигнали, база яких

12

приблизно дор╕вню╓ одиниц╕.

По к╕лькост╕ одночасно переданих пов╕домлень системи рад╕озв'язку д╕ляться на одноканальн╕ й багатоканальн╕. Багатоканальн╕ системи рад╕озв'язку, у свою чергу, п╕дрозд╕ляються по методах под╕лу канал╕в зв'язки. Найпоширен╕ш╕ багатоканальн╕ системи рад╕озв'язку ╕з частотним, тимчасовим ╕ фазовим методами под╕лу канал╕в зв'язки.

По напрямков╕ обм╕ну пов╕домленнями системи рад╕озв'язку д╕ляться на одноб╕чн╕ й двосторонн╕. У систем╕ одноб╕чного рад╕озв'язку одна з рад╕останц╕й зд╕йсню╓ т╕льки передачу, а ╕нша або ╕нш╕ - т╕льки приймання. У систем╕ двостороннього рад╕озв'язку рад╕останц╕╖ зд╕йснюють передачу й приймання.