Рис.3: а) б)

Один по одному обм╕ну пов╕домленнями розр╕зняють симплексн╕, дуплексн╕ й нап╕вдуплексн╕ системи рад╕озв'язку. Симплексно╖ назива╓ться двостороння рад╕озв'язок, при якому передане (рис.3а) Коли один з кореспондент╕в веде передачу, ╕ншо╖ в цей момент повинен бути включений на приймання. До систем дуплексного рад╕озв'язку ставляться системи двостороннього рад╕озв'язку, у яких передача зд╕йсню╓ться одночасно з рад╕оприйманням (рис.3б). Дуплексний рад╕озв'язок ╓ найб╕льш оперативному, оск╕льки при н╕й ╕нформац╕я переда╓ться й ухвалю╓ться у двох напрямках ╕ ╓ можлив╕сть перервати передачу кореспондента для уточнення або зм╕ни зм╕сту передано╖ ╕нформац╕╖. На борт╕ л╕тального апарата можлив╕сть дуплексному зв'язку, як правило, забезпечу╓ться роботою передавача й приймача на р╕зних частотах рад╕озв'язку, тобто частотним розносом. У наземних умовах ц╕╓╖ ж мети можна досягатися просторовим розносом передавача й приймача. Системи нап╕вдуплексного рад╕озв'язку ставляться до симплексних систем, у яких передбача╓ться автоматичний перех╕д з передач╕ на приймання й можлив╕сть перепопиту кореспондента.

По способах захисту передано╖ ╕нформац╕╖ розр╕зняють системи в╕дкрито╖ й системи закрито╖ (засекречено╖) зв'язки. У системах ╕з засекречуванням пов╕домлень сам факт передач╕ не хова╓ться й супротивник може перехопити передан╕ сигнали. Однак шляхом спец╕ального кодування (шифрування) сигналам нада╓ться структура, що утрудня╓ розшифрування

13

(розкриття зм╕сту) пов╕домлень.

По ступеню автоматизац╕╖ обм╕ну ╕нформац╕╓ю розр╕зняють цифров╕ системи рад╕озв'язку: неавтоматизован╕, автоматизован╕ й автоматичн╕. У неавтоматизованих системах рад╕озв'язку керування рад╕останц╕ями й обм╕н телеграфними пов╕домленнями зд╕йснюють спец╕альн╕ оператори шляхом ручного телеграфування й слухового приймання. В автоматизованих системах рад╕озв'язку вручну зд╕йсню╓ться т╕льки введення ╕нформац╕╖, а подальш╕ операц╕╖ по ╖╖ кодуванню, передач╕, прийманн╕ й в╕дображенню виконуються автоматично, без участ╕ оператор╕в. В автоматичних системах рад╕озв'язку процес обм╕ну пов╕домленнями в╕дбува╓ться м╕ж р╕зними автоматичними пристроями й ЕОМ без участ╕ оператор╕в. Так╕ системи рад╕озв'язку можуть використовуватися при наведенн╕ винищувач╕в на мет╕, при передач╕ розв╕дувально╖ ╕нформац╕╖ й т.п.

Пропонована класиф╕кац╕я не ╓ вичерпною й не врахову╓, наприклад, ряд тактичних ознак, покладених в основу орган╕зац╕╖ зв'язку.

2. Мовний сигнал ╕ його загальн╕ характеристики Поняття про пов╕домлення

По системах рад╕озв'язку передаються р╕зноман╕тн╕ пов╕домлення (телефонн╕, телеграфн╕, телев╕з╕йн╕, факсим╕льн╕, р╕зного роду дан╕ й ╕н.), як╕ ╓

випадковими процесами.

При розробц╕ систем рад╕озв'язку не завжди потр╕бна повна ╕нформац╕я про випадковий процес, а лише основн╕ його характеристики. Таким чином, п╕д пов╕домленням розум╕╓ться сукупн╕сть в╕домостей, п╕длягаючих передач╕ по канал╕ зв'язку.

У загальному випадку пов╕домлення мають наступн╕ основн╕

характеристики:

а) Спектр пов╕домлення (смуга частот) ∆F=FB-FH, де FB, FH - верхня й

нижня частоти спектра в╕дпов╕дно.

б) Середня потужн╕сть пов╕домлення Pср(Pλ). Визнача╓ться шляхом

усереднення результат╕в вим╕рювань за певний пром╕жок часу. Кожен

результат вим╕рювання (абсолютний р╕вень потужност╕ в даному

вим╕р╕) Px визнача╓ться щодо еталонно╖ потужност╕ Pe=1мвт.

Вим╕рювання зд╕йснюються в логарифм╕чних одиницях (дБ):

Px=10lg(Px/Pe) в дБ (1)

в) П╕кова потужн╕сть Pпiк (ε %). Значення потужност╕ пов╕домлення

перевищуюче Pср за певний пром╕жок часу в % (ε %) (наприклад, за час

0,1%) щодо часу усереднення:

Pпiк(ε %) = 10lg[Pпiк(ε %)/Pe] в дБ, (2)

Де п╕д функц╕╓ю логарифма Pпiк (ε %) - абсолютне значення п╕ково╖

потужност╕.

г) П╕кфактор. Визнача╓ться в╕дношенням п╕ково╖ потужност╕ до середньо╖

потужност╕ в дБ:

14

χ(ε%) =10lg[Pпiк(ε %)/Pср] = 10lg Π2 (ε %) в дБ (3)

д) Динам╕чний д╕апазон. Р╕зниця абсолютних значень п╕ково╖ потужност╕ (у л╕тератур╕ часто зам╕сть п╕ково╖ потужност╕ використовують значення Pmax) ╕ м╕н╕мально╖ потужност╕:

D(ε %) = Pпик(ε %)-Pmin

Або

D(ε %) = 10lg[Pпик(ε %)/ Pmin] в дБ (4)

В ав╕ац╕йних системах рад╕озв'язку серед аналогових пов╕домлень найб╕льше поширення знайшли мовн╕ пов╕домлення.

Мовний сигнал ╕ його загальн╕ характеристики

Мова склада╓ться з посл╕довност╕ звук╕в. Звуки й переходи м╕ж ними ╓ символ╕чними поданнями ╕нформац╕╖.

Порядок проходження звук╕в визнача╓ться правилами мови. ╤нженер╕в у першу чергу ц╕кавить структура мовних пов╕домлень, а

також ╖хн╕ основн╕ характеристики. Структура мовного пов╕домлення визнача╓ться динам╕кою мовотворення. Характеристики мовних сигнал╕в можна розбити на групи: часов╕, спектральн╕, статистичн╕ й енергетичн╕.

1) Часов╕ характеристики.

Тривал╕сть звук╕в р╕зна й знаходиться в межах 30-250 мс. Голосн╕ звуки мають у середньому тривал╕сть порядку 150 мс, приголосн╕ - приблизно

80мс.

2) Спектральн╕ характеристики.

Частотний д╕апазон мови лежить (в основному) у межах 70-7000 Гц. У

процес╕ зм╕ни звук╕в зд╕йсню╓ться зм╕на спектра.

Усереднена спектральна щ╕льн╕сть потужност╕ мовного сигналу ма╓ максимум у д╕апазон╕ частот в╕д 250 до 600 Гц ╕ загаса╓ приблизно на 8-10 дБ на октаву.

3) Статистичн╕ характеристики ╤мов╕рн╕сть приголосних ╕ голосних звук╕в у мов╕ приблизно однакова й

становить Рсогл = Ргл ≈ 0,4. ╤мов╕рн╕сть пауз становить 0,2 в╕д Рсогл. Дисперс╕я мовного пов╕домлення зм╕ню╓ться при переход╕ в╕д приголосних до гласних

звук╕в.

Ефективне значення приголосних ╕ голосних звук╕в становить:

Gсогл ≈ Gгл ≈ 0,1Gречи, де Gречи - усереднене за певний час ефективне значення мови, з огляду на, що мова - нестац╕онарний випадковий процес,

якому можна апроксимувати тим або ╕ншому закону розпод╕лу.

Гарним описом одном╕рно╖ щ╕льност╕ ймов╕рност╕ мовного сигналу може служити нормальний закон розпод╕лу:

W ( λ) = P e − λ 2 / 2 G 2 гл + P e−λ2 / 2G2 согл

гл ПGгл согл 2 ПGсогл

2 (5),

15

де G2гл й G2согл - дисперс╕╖ голосних ╕ приголосних звук╕в мови.

Разом з тим при усередненн╕ за великий пром╕жок часу непоганим описом одном╕рно╖ щ╕льност╕ ймов╕рност╕ мови може служити гамма-розпод╕л.

4) Енергетичн╕ характеристики.

Середня потужн╕сть мови при нормальному по гучност╕ й темпу в╕щанн╕ становить ≈ 10 мквт. Основною енергетичною характеристикою служить динам╕чний д╕апазон:

D=10lg (Pmax/Pmin), дБ (6)