12 Західню же гряницю робить скрізь велике море. Се гряниця навкруги синів Юдиних з їх родинами.

13 Калебові ж Єфуненкові дав земляний надїл між синами Юди, як заповідав Господь Йозейові: Арбів город, Енакового батька, се Геброн.

14 І повиганяв Калеб ізвідтіля три сини Енакові, Сесая, Ахимана і Талмая, потомків Енакових.

15 Звідсї він двинув проти осадників Дабирських; Дабир же прозивавсь перше Киріят-Сефер.

16 І обіцяв Калеб: Хто підневолить Киріят-Сефер й опанує його, віддам за того дочку мою Ахсу.

17 І опанував його Готониїл, син Кеназа, брата Калебового, і віддав за нього дочку свою Ахсу.

18 Як же вели її до його, навчено її бажати собі в батька її поля, і злїзла вона з осла, а Калеб спитав у її: Що тобі треба?

19 Вона ж відказала: Дай менї благословеннє; дав бо єси менї полуденню землю, дай же менї й криничані протоки. І дав їй Калеб криничані протоки верхові й криничані протоки низові.

20 Се наслїдня держава поколїння синів Юдиних по родинах їх:

21 Були ж міста на полуденньому краї поколїння Юдиного проти гряницї Ідумейської в полуденнїй країнї, ось які: Кавцеїл, Едер і Ягур,

22 Кина, Димона, Адада,

23 Кедес, Асор та Ітнан,

24 Зиф, Телем та Балот,

25 Газор-Хадата та Кіріат, Гезрон, інакше Газор,

26 Амам, Шема і Молада,

27 Газар-Гадда, та Хешмон та Бет-Палет,

28 Газар-Шуал, Беер-Себа і Визіотея, та й ті займища, що до них тягли,

29 Баала, Ім і Ацем,

30 Елтолад, Кезил і Хорма,

31 Циклаг, Мадмана, та Сансана,

32 Леваот, Шелихим, Аин і Риммон: усїх двайцять і девять міст із селами їх.

33 На поділлї: Ештаол, Зора і Ашна,

34 Заноах, Ен-Ганним, Таппуах, та Гаенам,

35 Ярмут, Одоллам, та Сохо і Азека,

36 Шаараім Адитаім Гедера або Гедеротаім - чотирнайцять міст із їх селами,

37 Зенан, Хадаша, та Мигдал-Гад,

38 Дилеян, Мицфе та Йоктеіл,

39 Лахис, Воцкат і Еглон,

40 Хаббон, Лахмас і Хитлис.

41 Гедерот, Бет-Дагон, Наема, та Македа - шіснайцять міст з їх селами.

42 Либна, Етер і Ашан,

43 Іфтах, Ашна, Незиб,

44 Кеіла Ахсиб та Мареша - девять городів з їх селами.

45 Екрон з його містами й селами,

46 І від Екрону та й до моря все, що коло Азота, з селами їх.

47 Азот, належні до нього міста й села його, Газа з її містами й селами, до річки Египецької. Західню ж гряницю значить скрізь велике море.

48 По горах же: Самир, Яттир і Сохо,

49 Данна, Киріат-Санна, се Дабир,

50 Анат, Ештемо й Аним,

51 Гозен, Холон та Гило - одинайцять городів з їх селами.

52 Араб, Дума, Ешан,

53 Янум, Бет-Таппуах і Афека,

54 Хумта, Киріат-Арба, се Геброн, та Цихор - девять міст із їх селами,

55 Маон, Кармил, Сиф і Юта,

56 Ізреель, Йокдам і Саноах,

57 Каин, Гива та Тимна - десять городів з їх селами,

58 Халхул, Бет-Зур і Гедор,

59 Маарат, Бет-Анот та Елтекон - шість городів з їх селами.

60 Киріат-Баал, се Киріат-Ярим, та Аравва - два міста з їх селами.

61 У степу: Бет-Арава, Миддин, Секаха,

62 Нибсан та Солоний город та Енгеди - шість городів з їх селами.

63 Та Евузіїв, осадників Ерусалимських, не змогли повиганяти сини Юдині, от і живуть Евузії з синами Юди в Ерусалимі по сей день.

Iсус Навин 15

1 Також і синам Йосифовим припав жеребом удїл від Йорданї навпроти Ерихону, у вод Ерихонських на схід сонця: пустиня, що простягаєсь від Ерихону 'д горі Бетель;

2 Від Бетеля йде границя до Лузи і переходить через займище Архіївське до Атароту.

3 І спускається на захід сонця до займища Яфлетіївського, до займища низового Бет-Орона та до Газера, і кінчається над морем.

4 І се одержали сини Йосифові Манассій та Ефраїм.

5 Займище ж синів Ефраїмових по родинах їх було таке: Від сходу була гряниця їх наслїдньої держави Атарот-Аддар аж до верхового Бет-Орону.

6 Потім тягнеться гряниця до моря північньою стороною Махмета та вертає на схід сонця на Таанат-Сило і проходить його з східньої сторони Яноха.

7 Від Яноха ж тягнеться вона на Атарот і Наарат та стикається з займищем Ерихонським і кінчиться на Йорданї;

8 Від Таппуаха йде гряниця на захід сонця до річки Кана і кіньчиться над морем. Се удїл синів Ефраїмових по родинам їх.

9 До того видїлено синам Ефраїмовим міста і села ще й в паю синів Манассієвих.

10 Та не повиганяли однакже вони Канаанїїв, що жили в Газері, так і зостались Канаанїї жити між Ефраїміями по сей день, і платили вони їм дань.

Iсус Навин 16

1 І поколїннє Манассієво осягнуло свою часть, бо він був перворідень у Йосифа. Махирові, перворідневі Манассієвому достався Галаад та Базан, бо він був воїн.

2 Осягли й инші потомки Манассіїні свою пайку родина за родиною: потомки дїтей Абнезерові, потомки Гелекові, потомки Асриїлеві, потомки Сехемові, потомки Геферові і потомки Семидt="7ні: Се музькі потомки Манассієві Йосифенкові родина за родиною.

3 У Зелофгада ж, Геференка, Галааденка, Махиренка, Манассієнка, та не було синів, лиш дочки, а були вони на імя: Магла, Ноа, Хогля, Милка та Тирза.

4 І приступили вони перед Елеазара, сьвященника, та перед Йозуу Нуненка і перед князїв і промовили: Господь заповідав Мойсейові надїлити нам наслїддя між братами нашими.

5 От і впало Манассієві десять частин - окрім Галаад-землї і Базана, по тім боцї Йорданї:

6 Бо й дочки, потомки Манассіїні, осягли наслїддє між синами його; а Гилаад земля досталась иншим потомкам Манассієвим.

7 Ійшла ж гряниця Манассієва від Асира на Михметат, на схід сонця від Сихему; потім тягнулась гряниця праворуч до осадників Ен-Таппуахських.

8 Земля ж Таппуах дісталась Манассії, а місто Таппуах на самій гряницї Манассієвій допавсь Ефраїміям.

9 Далїй йде гряниця до Кана-річки, на полуднє від річки. Сї городи належать до Ефраїміїв, хоч лежать між містами Манассієвими, а потім іде гряниця Манассієва на північ від річки й кінець їй над морем.

10 Що було на полуднї, те було Ефраїмове, а що на півночі, Манассієве, а море гряничить їх. На півночі ж гряничились вони з Асиром, а на сходї з Іссахаром.

11 Ще ж належали до Манассії у Іссахара і Асира: Бет-Сан з його містами; Іблеам з його містами; осадники Ен-Дорські з їх містами; осадники Таанахські з їх селами; осадники Мегиддонські з їх селами і третя часть Нафета.

12 Манассії не здолїли однакож прогнати осадників названих городів; так вдалось Канаанїям задержатись у сїй країнї.

13 Як же вбились сини Ізраїля в потугу, зробили вони Канааніїв своїми данниками, а зовсїм повиганяти їх не повиганяли.

14 Тодї поставили Йосифії перед Ісусом таку річ: Як се дав ти менї тільки один жереб й одну частину в наслїдню державу, дарма що я налїчую в себе надто багато людей, бо Господь благословляє мене й досї?

15 І відказав їм Йозуа: Коли налїчуєш у себе надто багацько людей, так іди в лїси, та й прорубай собі просторонь у землї Ферезійській і Рафаїмській (велетенській), коли Ефраїм гори надто тїсні тобі.

16 І промовили Йосифії: Не зможемо дістатись до гір, бо в усїх Канааніїв, що живуть на поділлї, є залїзні боєві колесницї, так у тих, що живуть у Бет-Сеані й його містах, як і в тих що живуть на Езреель-долинї.

17 І сказав Йозуа домові Йосифовому, Ефраїмові та Манассієві так: Ти налїчуєш багацько людей й вбивсь у велику потугу, так не тобі вдовольнятись однім тільки жеребом.

18 Тобі бо й нагірня земля достанеться. Коли се гай, так мусиш вирубати його; тодї впаде тобі й пограничнє займище; мусиш бо повиганяти Канааніїв, дарма що в їх залїзні колесницї і що вони потужні.

Iсус Навин 17

1 І зібралась разом вся громада Ізраїлська в Силомі, і поставила там громадський намет, бо земля була підневолена їм.

2 Було ж між синами Ізраїля ще сїм поколїнь таких, що не досталось їм іще наслїдньої держави.

3 І сказав Йозуа Ізрайлитянам: Докіль ще гаятись мете йти та забрати в державу прочу землю, що Господь, Бог ваших батьків, дав вам?