8 Лучче вповати на Господа, як покладатись на чоловіка.

9 Лучче вповати на Господа, як на князїв надїятись.

10 Всї народи обступили мене; річ певна, - в імени Господа я подужав їх.

11 Вони обступили мене, окружили мене; річ певна, - в імени Господа я подужав їх.

12 Обсїли мене, як пчоли; та потахли, як огонь з тернини; річ певна - в імени Господа я подужав їх.

13 Туго ти вдарив на мене, щоб кинути мене на землю, але Господь допоміг менї.

14 Господь моя сила і моя пісня, він стався моїм спасеннєм.

15 Голос торжества і спасення в шатрах справедливостї; правиця Господня доказує дїла потужні.

16 Піднялась правиця Господа; правиця Господа доказує дїла потужні.

17 Не вмру, буду жити і росказувати про дїла Господнї.

18 Тяжко покарав мене Господь, та не віддав мене смертї.

19 Відчинїть менї ворота справедливостї, я увійду ними, прославлю Господа.

20 Ось ворота Господнї, праведники ввійдуть ними.

21 Буду прославляти тебе, ти бо вислухав мене, і стався спасеннєм моїм.

22 Камінь, котрого відкинули будівничі, угольним каменем стався.

23 Від Господа се сталося; дивно се в очах наших,

24 Се день, що сотворив його Господь; радуймося і веселїмся в йому!

25 О Господи, спаси! Господи, благаю тебе, пошли щасну долю!

26 Благословенний той, що в імя Господа приходить! З дому Господнього ми благословили вас.

27 Господь є Бог, і дав нам сьвітло; привяжіть жертву на празник мотузами до рогів жертівника.

28 Ти Бог мій, і буду прославляти тебе; Боже мій, тебе величати буду.

29 Прославляйте Господа! Він бо благий, бо милість його вічна!

Псалтир 118

1 Алеф. Б лаженний, в кого дорога чесна, хто в законї Господа ходить!

2 Блаженний, хто сьвідчення його хоронить, хто цїлим серцем його шукає,

3 Хто кривди не робить, його дорогами ходить!

4 Ти велїв заповідї твої пильно повнити.

5 Ой коли б дороги мої та вели мене, щоб устави твої хоронити!

6 Тодї б я не посоромився, на всї заповідї твої зважаючи.

7 Буду прославляти тебе, навчаючись законів справедливостї твоєї.

8 Повнити му твої устави; не опусти мене зовсїм. Бет.

9 Як держати ме чисто парень стежку свою? Коли дбати ме про неї після слів твоїх.

10 Цїлим серцем моїм шукав я тебе; не дай менї відхилитись від заповідей твоїх!

11 Слово твоє заховав я в серцї моїм, щоб не согрішити проти тебе.

12 Благословен будь, Господи! Навчи мене уставів твоїх!

13 Устами моїми звіщав я присуди уст твоїх.

14 Дорогами сьвідчень твоїх я більш любувався, як найбільшим багацтвом.

15 Про заповідї твої буду промишляти, і стежок твоїх пильнувати.

16 В уставах твоїх моє милуваннє; не забуду слова твого. Гімель.

17 Твори милість слузї твому, і буду жити і слово твоє хоринити!

18 Отвори очі мої, і побачу дива закону твого!

19 Я стороннїй на землї, не крий від мене заповідей твоїх!

20 Втомилась душа моя від щоденного бажання за присудами твоїми.

21 Ти погрозив бутним, проклятим, що відступають від заповідей твоїх.

22 Одверни від мене сором і зневагу! Бо я хоронив сьвідчення твої.

23 І князї засїдають, змовляються проти мене; слуга ж твій про устави твої промишляє.

24 Сьвідчення твої моя роскіш, моя рада. Далет.

25 До пороху пристала душа моя; оживи мене по слову твому.

26 Про дороги мої росказав я, і ти вислухав мене; навчи мене уставів твоїх!

27 Дай зрозуміти дорогу росказів твоїх, і буду промишляти про дивні дїла твої.

28 Ниє душа моя від смутку; піддвигни мене, по слову твому!

29 Одверни від мене дорогу льживу, і закон твій даруй менї!

30 Вибрав я дорогу вірностї, твої присуди поставив перед собою.

31 Я пристав до сьвідчень твоїх; Господи, не дай осоромитись менї!

32 Пійду дорогою твоїх заповідей, коли зробиш простір серцю мому. Ге.

33 Навчи мене, Господи, дороги уставів твоїх, і додержу її до кінця життя.

34 Дай менї розум, і буду хоронити закон твій, і повнити з цїлого серця.

35 Дай ходити стежкою заповідей твоїх! Бо в тому радість моя.

36 Нахиляй серце моє до сьвідчень твоїх, а не до користї.

37 Одверни очі мої, щоб марноти не бачили! Оживи мене в дорозї твоїй.

38 Сповни слово твоє слузї твому, що благовіє перед тобою.

39 Одверни від мене сором, котрого я боюся! Твої бо присуди благі.

40 Глянь, я бажаю росказів твоїх; оживи мене правдою твоєю. Вав.

41 І пошли менї милість твою, Господи, твоє спасеннє після слова твого!

42 Тодї дам відповідь кепкуючим з мене, бо я вповаю на слово твоє.

43 І не відбери зовсїм слова правди від уст моїх! Бо я вповаю на присуди твої.

44 І хоронити му закон твій, без устанку, все і по віки.

45 І буду ходити по широкому просторі; бо я шукав заповідей твоїх.

46 І перед царями говорити му про сьвідчення твої і не посоромлюсь.

47 І мати му роскоші у заповідях твоїх, любих менї.

48 І простирати му руки мої до заповідей твоїх, любих менї; і про встанови твої промишляти му. Заїн.

49 Спогадай слова до слуги твого, на котре казав менї вповати!

50 Се ж одрада для мене в горю моїм, що слово твоє оживляло мене.

51 Бутні над міру посьміялись з мене; та я не відхилився від закону твого.

52 Споминаю, Господи, суди твої одвайчні, і даю серцю обраду.

53 Обгорнув мене гнїв великий на беззаконних, що закон твій покинули.

54 Устави твої були пїснями для мене в стороннїй оселї моїй.

55 Ночами згадував я імя твоє, Господи, і повнив закон твій.

56 Сталось се зо мною, бо я хоронив прикази твої. Х ет.

57 Сказав я, Господи, доля моя, повнити слова твої.

58 З цїлого серця благав я тебе; будь милостивий для мене, по слову твому!

59 Про дороги мої промишляв я, і ноги мої повернулись до сьвідчень твоїх.

60 Я спішився і не гаявся, заповідї твої повнити.

61 Сїти беззаконних обгорнули мене; та не забув я закону твого.

62 О півночі встаю, щоб прославляти тебе за праведні суди твої.

63 Товариш я всїм, що бояться тебе, і тим, що прикази твої шанують.

64 Милосердя твого, Господи, повна земля; навчи мене уставів твоїх. Тет.

65 Добро вчинив єси, Господи, слузї твому, по слову твому.

66 Настав мене на розум добрий і пізнаннє! Бо я вірив заповідям твоїм.

67 Як ще не був я впокорений, блукав я; тепер же сповняю слово твоє.

68 Ти благий і благотворящий; навчи мене твоїх уставів!

69 Бутні зновили брехню проти мене; я сповняю твої велїння.

70 Серце їх, мов від товщі потовстїло; моя роскіш в законї твому.

71 Благо менї, що був я впокорений, щоб уставів твоїх навчитись.

72 Луччий для мене закон уст твоїх, як тисячі золота і срібла. Йод.

73 Руки твої сотворили і приготовили мене; дай менї розум і навчусь заповідей твоїх.

74 Боящіся тебе побачать мене і звеселяться, що я вповав на слово твоє.

75 Знаю, Господи, що суди твої справедливі, і що по правдї ти покарав мене.

76 Милість твоя нехай буде обрадою для мене, по слову твому до слуги твого!

77 Змилосердися надо мною, то буду жити! Бо закон твій моя роскіш.

78 Допусти сором на бутних! Вони бо понижили мене безвинно; я промишляю про велїння твої.

79 Нехай обернуться до мене, хто сьвідчення твої знає.

80 Серце моє нехай буде без докору в уставах твоїх, щоб не осоромитись менї. Каф.

81 Душа моя тужить за спасеннєм твоїм, я вповаю на слово твоє.

82 Очі мої виглядають слова твого, я кажу: коли потїшиш мене?

83 Я бо став, мов шкурлат у димі; уставів твоїх я не забув.

84 Чи довгий ще вік слузї твому? Коли зробиш суд над гонителями моїми?

85 Бутні люде копали яму для мене, вони, що не ходять по закону твому.

86 Всї заповідї твої правда. Вони безвинно нападають на мене; допоможи менї!

87 Мало, що не знищили мене на землї; я ж не покинув заповідей твоїх.

88 Оживи мене по милостї твоїй, і буду хоронити сьвідченнє уст твоїх! Ламед.