2 Сохрани душу мою, бо я богомільний. Спаси, Боже мій, слугу твого, що вповає на тебе!

3 Помилуй мене, Господи! Бо кличу до тебе цїлий день.

4 Звесели душу слуги твого! Бо до тебе, Господи, підношу душу мою.

5 Ти бо, Господи, благий і лагідний, і дуже милосердний для всїх, хто призиває тебе.

6 Приклони, Господи, ухо до молитви моєї, і почуй голос благання мого!

7 В день туги моєї покличу тебе, ти бо вислухаєш мене.

8 Нема між богами такого, як ти, Господи, і нїщо не рівняється дїлам твоїм.

9 Всї народи, що сотворив їх, прийдуть і поклоняться перед тобою, Господи, і будуть імя твоє прославляти.

10 Ти бо великий єси і чудеса твориш, ти єси Бог, сам один.

11 Покажи менї, Господи, дорогу твою; буду ходити в правдї твоїй; прихили серце моє до страху імені твого.

12 Восхвалю тебе, Господи, Боже мій, цїлим серцем моїм, і прославлю імя твоє по віки.

13 Велика бо милість твоя надо мною, ти вибавив душу мою з підземної пропастї.

14 Боже, бутні піднялись на мене, і голота розбишак чигає на життє моє, й не вважають вони на тебе.

15 Ти ж, Господи, єси Бог, милосердний і благий, повільний до гнїву, і великий милостю і правдою!

16 Озирнись на мене, і змилуйся надо мною! Дай слузї твому силу твою, і спаси сина служки твоєї.

17 Яви знамя милостї твоєї, щоб ненавидники мої осоромились, бачивши, що ти, Господи, допоміг менї і потїшив мене.

Псалтир 86

1 Для синів Корея; псальма, до сьпіву. О селя його на сьвятих горах.

2 Любить Господь брами Сиона більше, як всї домівки Якова.

3 Преславні речі говорено про тебе, місто Боже.

4 Згадаю про Египет і Вавилон перед тими, що знають мене; дивись, Филистея і Тир вкупі з Етіопією скажуть: той родився там.

5 А про Сиона скажуть: Той і той родився там; і Всевишнїй, він утвердить його.

6 Господь напише в переписї народів: Той родився там.

7 Тому сьпівають і веселяться тобою всї жерела життя мого!

Псалтир 87

1 Пісня, псальма, для синів Корея; проводиреві хора, під Махалят Леанот; на науку; від Емана Езрагітського. Г осподи, Боже мій спасителю! В день і в ночі благаю тебе.

2 Нехай дійде до тебе молитва моя! Приклони ухо твоє до мого благання!

3 Бо душа моя сита від муки, і життє моє близько коло пропастї підземної.

4 Залїчено мене до тих, що йти мають в домовину; я став як чоловік, що сили не має;

5 Моє місце між мерцями, я наче ті вбиті, що лежать в домовинї, про котрих ти не згадуєш більше, і котрі далеко від руки твоєї.

6 Ти кинув мене в глибоку яму, в тьму, в безодню.

7 Гнїв твій лежить тягарем на менї, всїма филями твоїми ти звалив мене.

8 Ти віддалив знакомих моїх від мене, зробив мене огидою для них; я в неволї і не можу вийти з неї.

9 Очі мої знемоглись від горя; до тебе, Господи, кликав я що дня, до тебе простирав руки мої.

10 Хиба на мерцях сотвориш чудо? Хиба померші встануть і прославлять тебе?

11 Хиба звіщати муть милість твою в могилї, в місцї зотлїння вірність твою?

12 Хиба пізнають в темряві чудеса твої і справедливість твою в землї забуття?

13 Я ж, Господи, благаю тебе, і вранцї зустрічає тебе молитва моя.

14 Чого, Господи, покидаєш душу мою, одвертаєш лице твоє від мене?

15 Почавши з малку, горюю я й занепадаю; переносючи страшні допусти твої, вже здеревенїв я.

16 Поломя гнїву твого пронеслось надо мною, страшні допусти твої знищили мене.

17 Обгортали мене, як води, цїлий день, всї вони обступили мене.

18 Віддалив єси від мене друга й товариша; моїх знакомих. - Темрява.

Псалтир 88

1 На науку; від Етана Езрагітського. П ро милостї Господа буду сьпівати по віки, з роду в рід устами моїми звіщати вірність твою.

2 Я бо сказав собі, що на віки основана милість, і на небесах утвердиш вірність твою.

3 Зробив я завіт з вибраньцем моїм; я клявся перед Давидом, слугою моїм:

4 На віки забезпечу насїннє твоє, і на всї роди престіл твій збудую.

5 І небеса прославлять чудеса твої, Господи, і вірність твою в зборі сьвятих.

6 Кого бо над облаками рівняти з Господом? Хто між синами потужних рівня Господеві?

7 Бог вельми страшний в громадї сьвятих, і страшний над усїма, що кругом його.

8 Господи, Боже сил небесних, хто потужний, як ти, Господи? І вірність твоя кругом тебе.

9 Ти правиш над бурханнєм моря; підіймуться филї його, - ти втихомиряєш їх.

10 Ти розтоптав Египет, як вбитого; сильним рамям твоїм розсипав ворогів твоїх.

11 Твої небеса і земля твоя; земного круга і всю повню його ти основав єси.

12 Північ і полудень - ти сотворив їх; Табор і Гермон торжествують задля імені твого.

13 Рамя твоє потужне, рука твоя сильна, висока правиця твоя.

14 Справедливість і суд - підвалини твого престолу; милість і правда йдуть перед лицем твоїм.

15 Щасливий нарід, що розуміє голос твій торжествуючий! Господи, при сьвітлї лиця твого вони ходити будуть.

16 Твоїм імям радуються цїлий день, і справедливостю твоєю будуть возвисшені.

17 Ти бо єси окраса сили їх, і благоволеннєм твоїм піднесеться ріг наш;

18 Бо Господь щит наш, і сьвятий Ізраїля царь наш.

19 Тодї говорив ти у видїнню про твого праведника і сказав: Положив я поміч на потужного, я вивисшив вибранця з народу.

20 Знайшов Давида, слугу мого, сьвятим миром моїм помазав його.

21 З ним буде кріпко рука моя, і рамя моє дасть йому силу.

22 Не подужає його ворог, і син несправедливостї не буде гнобити його;

23 Я розітру перед очима його напасників, і поражу ненависників його.

24 А моя вірність і моя милість буде з ним, і моїм імям буде возвисшений ріг його.

25 Положу руку його на море, а правицю його на ріки.

26 Він буде звати мене: Ти єси батько мій, Бог мій і скеля спасення мого!

27 І зроблю його первородним, нго,йвисшим над царями землї.

28 По віки сохраню милість мою до него, і заповіт мій з ним не зміниться.

29 І посаджу насїннє його на віки, і престіл його, як днї небесні.

30 Коли сини покинуть закон мій, і не будуть ходити в присудах моїх,

31 Коли осквернять установи мої, і заповідї мої не будуть хоронити,

32 То жезлом покараю переступи їх, і ударами несправедливість їх,

33 Але милостї моєї, не одійму від його, і не кину вірностї моєї.

34 Не зневажу заповіту мого і не зміню, що вийшло з уст моїх.

35 Один раз поклявся я сьвятостю моєю: Не злукавлю перед Давидом!

36 Насїннє його буде по віки, і престіл його, як сонце передо мною;

37 Як місяць, так буде він стояти вічно, а сьвідок на облаках вірний.

38 Тепер же ти відкинув і відрікся, розгнївився вельми на помазанця твого;

39 Ти відкинув заповіт слуги твого, зневажив до землї корону його.

40 Розвалив усї мури його, обернув в руїну оружні його замки.

41 Рабують його всї, котрих дорога сюди попаде; сьміховиском стався сусїдам своїм.

42 Ти піднїс правицю напасників його; обрадував всїх ворогів його.

43 Гострого меча його ти на бік одводив, і не дав йому подужати в бою.

44 Ти знищив славу його, і повалив на землю престіл його.

45 Ти убавив йому віку молодого, соромом окрив його.

46 Доки, Господи, будеш все ховатись, буде огнем палати ярість твоя?

47 Згадай що до мене, яке життє моє! Хиба на суєту мізерну сотворив ти всїх дїтей людських?

48 Котрий чоловік жиє і не побачить смертї, визволить душу свою від сирої землї?

49 Господи, де твої давні милостї, про які ти вірностю перед Давидом клявся?

50 Згадай, Господи, наругу слуг твоїх, що ношу в серцї моїм від усїх тих багато народів;

51 Від ворогів твоїх, Господи, що соромили слїди помазанця твого. Благословен Господь по віки! Амінь, нехай так буде, амінь!

Псалтир 89

1 Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Г осподи, ти був пристанню нашою з роду в рід.

2 Перше, чим гори постали, і ти сотворив землю і весь сьвіт, од віку до віку ти єси, Боже.