Сучасний тваринний світ Індії налічує близько 350 видів ссавців, понад 1200 видів і підвидів птахів і понад 20 тис. видів комах. На жаль, в останні десятиріччя чисельність багатьох із цих видів значно скоротилася. Серед великих хижаків азіатський лев зберігся лише в заповіднику Гирський ліс на півострові Катхіявар. Тигри і леопарди живуть лише у джунглях Ассамо-Бірманської прикордонної зони та на півночі Індостану. А гієни, гепарди і шакали збереглися лише в північних районах країни. Знаменитий індійський слон у дикому стані живе в джунглях. У кількох національних парках Ассаму і Західної Бенгалії ще можна зустріти індійського носорога, але його чисельність постійно скорочується. До рідкісних тварин, що водяться в Індії, належать також олені замбар з довжиною рогів до 100 см, аксіс (або читал), барасінги з рогами, що мають понад 14 відростків, а також болотяні олені.

Найбільше розмаїття характерне для фауни Гімалаїв. Тут ще зустрічаються кабарга, гімалайський та малайський ведмеді, хангул (кашмірський благородний олень), яки, кулани, сніговий барс. У цьому регіоні трапляється найменший з баранів - шапу, та найбільший з цих рогатих травоїдів - баран наян. До дуже рідкісних видів належать баран Марко Поло та куку-яман, або блакитний баран. А ще тут живуть альпійський або гірський цап, мархур, або гвинторогий цап, а також цапи тар, чмру (або орного), дзерен, такин та горал.

Серед дрібних ссавців найпоширеніші мавпи. У лісах Ассаму можна побачити вид людиноподібних мавп - гібон хулок або білобровий гібон. Дуже поширена мавпа лангур, або тонкотіл. Мавпи та інші дрібні звірі, особливо гризуни, завдають великої шкоди сільському господарству. Винятком є мангусти, які сприяють зменшенню кількості отруйних змій. Для Індії це дуже важливо, бо ці небезпечні плазуни водяться тут скрізь.

У саванах Декану мешкають газелі, чотирирогі антилопи, зайці, дрібні гризуни, бенгальські кішки, звичайні лисиці, мангусти, гієни, вовки, шакали, леопарди. А для вологих тропічних лісів Декану є характерними олені різних видів (замбари, аксіси, мунтжаки), бики гаури, напівмавпи лорі, тигри, червоні вовки та багато інших.

Індійські птахи мають дуже яскраве оперення. До них належать папуги Крамера, червоноголові ткачики, чорні дронго, зимородки та інші. Вражає своїм розмаїттям кількість журавлеподібних птахів. Серед них дуже рідкісний чорношиїй журавель, журавель антигон, єгипетська чапля, індійський марабу. Індія є батьківщиною банківських курей - предків усіх свійських курей. Мешканцями країни є й знамениті павичі, які колись прикрашали парки володарів Давньої Індії, а тепер милують очі городян у міських садах і парках багатьох країн світу. Крім того, взимку до Індії прилітає багато кочових птахів з Європи і Північної Азії.

Дуже різноманітною є й фауна плазунів. Тут водяться кобри, зокрема й найбільша з отруйних змій - королівська кобра. Крім них у країні є такі небезпечні створіння, як стрічковий крайт, або бунгар, коралові змії, гадюка Рассела, щитохвості змії, в тому числі й гримучі, та багато інших. До отруйних плазунів належать також іще близько 25 видів вужів, а також гекони і хамелеони. На узбережжі Бенгальської затоки, у гирлах річок, що їх заливають припливи, мешкають крокодили. А у водах Гангу і Брахмапутри водяться крокодил гангзький гавіал довжиною до 6,6 м та прісноводний дельфін сусук, який досягає 2,5 м завдовжки.

Давня цивілізація, яку вчені називають Індською, виникла в долині Інду ще у ІІІ-ІІ тис. до н. е. Серед давніх тутешніх держав найбільш відома Магадха. У середині VI ст. вона займала майже всю долину Гангу. У 327 р. Магадха відбила навалу армії Александра Македонського. А під час правління царя Ашоки з династії Мауріїв (268-232 рр.) Магадха володіла майже всіма індійськими землями. Саме в той час у країні почав поширюватися буддизм. Поряд із цим у ІІІ ст. на теренах Декану стала набирати могутності держава Андхра. У ІІ ст. вона заволоділа майже всією північною частиною плоскогір’я Декан. Обидві держави вели жваву торгівлю з Давнім Римом, яка не переривалася аж до ІІІ ст. н. е. З плином часу обидві держави занепали і розпалися на кілька дрібних державних утворень, які ворогували між собою. Це дало змогу завойовникам легко впоратися з ними. У VI ст. н. е. індійські землі зазнали навали мусульман. З 1206 по 1526 р. у Північній Індії існувала держава Індійський султанат зі столицею в Делі. Нею правила чужоземна мусульманська династія Гуридів.

Старовинний храм у Декамі

Палац у Джампурі

У XIV ст. по землях Індії пройшли війська Тимура-Тамерлана. Під його ударом султанат почав розпадатися. У Південній Індії у XrV-XVII ст. існувала міцна індуїстська держава Віджаянагар, котра вела жваву торгівлю через порти Аравійського моря і Бенгальської затоки. Нащадок Тамерлана Бабур у 1526-1527 рр. завоював більшу частину Північної Індії і утворив тут імперію Великих Моголів, яка досягла найбільшого розквіту у XVIII ст. і проіснувала до 1858 року.

Але ще в XIV ст. багаті індійські землі почали дуже приваблювати європейців. Першими прийшли португальці. Наприкінці XV ст. вони закріпилися на узбережжі Аравійського моря в пунктах Гоа, Даман і Діу. За ними прийшли голландці, французи, а потім англійці. Наприкінці століття Індія перетворилася на англійську колонію, а володарі імперії Великі Моголи з 1803 р. отримали від колонізаторів велику пенсію. Втім, нащадки могутнього Бабура повелися дуже необачно. Вже через 40 років англійці скасували династію Бабура, і Індія опинилась під владою англійської корони. Але народи Індії не скорилися колонізаторам. У 1857-1859 рр. у колонії спалахнуло повстання сипаїв, яке було жорстоко придушене англійцями.

Сипаями в Індії називали солдат, які служили в англійській колоніальній армії. Під час повстання, обурені утиском колонізаторів, вони нападали на оселі англійців і вбивали білих жінок, дітей та їхніх слуг з числа тубільців. Натомість англійці-військові прив’язували полонених сипаїв до жерл гармат і стріляли.

Наприкінці ХІХ ст. національно-визвольний рух серед мешканців Індії очолила партія Індійський національний конгрес (ІНК). Після тривалої і жорстокої боротьби з колонізаторами багатонаціональна країна у 1947 р. здобула незалежність, але від неї відпав величезний регіон, який дістав назву Пакистан. Цей поділ супроводжувався кривавими зіткненнями. І ворожнеча між цими державами триває й досі.

Сучасна Індія є федеративною республікою з президентською формою правління. Нею керує президент, який обирається колегією виборців на 5 років. Законодавча влада належить двопалатному парламенту. Країна входить до Співдружності, є членом і одним із засновників ООН.

Територія Індії поділена на 25 штатів і 7 союзних територій. На чолі штатів стоять губернатори, котрих призначає президент терміном на п’ять років. А законодавчі функції в них здійснюють збори штатів.

Грошова одиниця в Індії називається індійською рупією.

Офіційною столицею держави вважається Новий Делі (Нью-Делі), який є адміністративною частиною давнього міста Делі, названого на честь раджі (князя) Ділі. Втім, це місто під назвою Індрапрастха було відоме ще за 1400 р. до н. е. Нині Новий Делі - величезний мегаполіс, населення якого сягає 10 млн чоловік.

Червоний форт у Нью-Делі

За кількістю населення Індія поступається лише Китаю. Тут живе 1 млрд чоловік, що складає 18 % населення земної кулі. Щорічно воно збільшується на 20 млн чоловік. Склад населення дуже різноманітний. Тут живуть народи, які істотно відрізняються одне від одного за зовнішнім виглядом, мовою та звичаями. Серед них найбільшу кількість становлять хіндустанці, телугу (андхра), маратхі, бенгальці, біхарці, таміли, гуджаратці, каннари, малаяли, пенджабці. В Індії розмовляють понад 20 різними мовами і є близько 700 діалектів. Завдяки такому розмаїттю статус офіційної надано аж 15 мовам. Але державною мовою вважається хінді. Втім, для міжнаціонального спілкування широко використовується англійська. Крім того, в колишніх португальських колоніях більшість населення користується португальською.