| | 5.77 (13) | | | |
|
| | Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію Количество страниц: 28 Книга закончена | Язык книги: Украинский Язык оригинальной книги: Украинский Издатель: Пролетарий |
|
| Автор закрыл доступ к книге по причине: Вариант с опечатками. На сайте выложен исправленный вариант с добавленными комментариями, поэтому незачем предлагать читателю неудачный вриант.
| Обман читацьких сподівань, безперервне іронізування, яскраві образи-примари, маріонетки, непередбачувані сюжетні ходи, національний колорит і … подорож. Ось із чого було сконструйовано цей український абсурдистський роман на початку ХХ століття — в 1929 році. Майк Йогансен не знехтував письменницькими законами і законами жанру, тому його твір має струнку фабулу, але й дуже заплутаний сюжет. Заплутаність — не наслідок його письменницької недбалості. Це, скоріше, гра із читачем. Витончена й доволі екстремальна. Чому автор удається до такої гри? І що у «Подорожі…» головне: люди чи все ж таки ландшафти, якими пересуваються ті ж самі люди? Йогансен дає прозору відповідь на питання. Книга Йогансена абсурдна і химерна. Не треба героїв цього роману сприймати всерйоз: вони — не більше, ніж вигадка. І потрібні автору лише для того, щоб читач здійснив подорож Україною. А персонажі, вирізані з картону (саме на цьому матеріалі наполягає Йогансен), потрібні були для того, щоб заповнити книжковий простір між описами ландшафтів головних героїв. | Поделиться: | ]]> :1]]> ]]> :]]> ]]> :1]]> ]]> :1]]> ]]> :2]]> ]]> :1]]> :0 ]]> :2]]> | Мой статус книги: | | |
|
| *.*.46.43 |
Обман читацьких сподівань, безперервне іронізування, яскраві образи-примари, маріонетки, непередбачувані сюжетні ходи, національний колорит і … подорож. Ось із чого було сконструйовано цей український абсурдистський роман на початку ХХ століття — в 1929 році. Майк Йогансен не знехтував письменницькими законами і законами жанру, тому його твір має струнку фабулу, але й дуже заплутаний сюжет. Заплутаність — не наслідок його письменницької недбалості. Це, скоріше, гра із читачем. Витончена й доволі екстремальна. Чому автор удається до такої гри? І що у «Подорожі…» головне: люди чи все ж таки ландшафти, якими пересуваються ті ж самі люди? Йогансен дає прозору відповідь на питання. Книга Йогансена абсурдна і химерна. Не треба героїв цього роману сприймати всерйоз: вони — не більше, ніж вигадка. І потрібні автору лише для того, щоб читач здійснив подорож Україною. А персонажі, вирізані з картону (саме на цьому матеріалі наполягає Йогансен), потрібні були для того, щоб заповнити книжковий простір між описами ландшафтів головних героїв.
| | Поделиться: ]]> :1]]> ]]> :]]> ]]> :0]]> ]]> :1]]> ]]> :2]]> ]]> :2]]> :0 ]]> :1]]> |
|
{"b":"283234","o":30} |