860. А полум’яний Абдиїл безстрашно… – тут знову Мілтон використовує біблійне ім’я і називає ним вірного серафима – за біблійною традицією це ім’я трактувалося як «раб Божий».
КНИГА ШОСТА
8—10. Коли… // 3 одної брами вилітає світло… // У протилежну тихо входить пітьма… – тут Мілтон перефразовує Гесіода («Теогонія», 748 – 754). За давньогрецькими уявленнями – житло днів і ночей було на краю Землі.
46. Йди, Михаїле, Князю Божих армій… – За Біблією, Михаїл є проводиром небесного війська у битві із Сатаною.
58-61. Хмар чорних налетіла й огорнула… // Всю Гору; в хмарах стріли блискавиць… // Замиготіли грозяно – знак гніву… // Господнього, і сурми прогриміли… – Тут Мілтон наслідує Біблію (Вихід, XIX, 16-20), йдеться про зішестя Бога на гору Синай.
352. Андрамелех – за Біблією, божество, якому поклонялися ассирійці.
360-361. І лютих Аріела й Аріоха… // А потім Раміела розгромив. – Всі імена біблійного походження.
426. Нісрок – за Біблією, ім’я ассирійського божества.
517. Зофіїл – це ім’я означає «страж Божий».
711-715. …коли… // Усе у геть Усьому будеш Ти… //1 Я в Тобі на віки вічні з тими… // Кого Ти любиш. – Тут автор переповідає сказане у Новому заповіті після приходу Христа на Землю.
846. Овець лякливих і покірних кіз. – У Євангелії кози означають – грішники, а вівці – праведники (Матв., XXV, 32-46).
850—853. …Там зблисли кришталеві мури… // Високі й враз розпались удвобіч… // Зяйнув жахливий отвір у глибінь… // Бездонну… – Тут Мілтон посилається на апокаліптичний образ: «І небо сховалось, згорнувшись. Немов той сувій пергамену, і кожна гора, і кожен острів порушилися з своїх місць» (Об’явл. Ів. Богослова, VI, 14).
КНИГА СЬОМА
1. Прилинь з Небес, Ураніє!.. – У давніх греків муза астрономії. За доби Відродження Уранія стала покровителькою високої епічної поезії.
20. Мов Белерофбна, не поніс мене… – за грецькою міфологією Белерофон намагався злетіти на коні Пегасі в небо, але був скинутий Зевсом на Землю.
27—28. Лихих часів і лютих язиків… // Загроз і темряви. І самоти. – йдеться про реставрацію монархії в Англії, від якої потерпав Мілтон.
192—193. Крилаті при крилатій Колісниці… // Вогненній із небесної зброярні… – Тут Мілтон проводить паралелі з видінням біблійного пророка: «І знову звів я очі свої та й побачив, аж ось чотири колесниці виходять з-між двох гір, а ті гори – гори з міді» (Захарій, VI, 1).
218—219. …В руці Творця // З’явивсь гігантський циркуль золотий… – У добу Відродження таким увляли Бога Великого Геометра із велетенським циркулем – інструментом, що сприяє творенню.
443 – 444.. .або павич, //Що райдужно-окастим опахалом… – За давньогрецькою міфологією, на хвості павича були розміщені очі багатоокого велетня Аргуса, якого вбив Гермес.
КНИГА ВОСЬМА
1—3. Ангел…//… бесіда його //… мов музика. – Божий посланець ангел Рафаїл гостює у перших людей Адама і Єви, Він щойно скінчив засновану на біблійній легенді сповідь про створення неба і Землі.
17—23-34. Земля – зерниночка, піщинка, атом…//… мудра та ощадлива Природа…//… заплутані думки. – Астрономічні відстані й пропорції та об’єктивність законів природи викликають у людини сумнів щодо теологічного трактування місця та ролі Землі у Всесвіті.
35-56. Єва тихо встала…// …не те щоб ті були чужі…//… не те щоб не цікаві..// …не Ангел, а Муж…// …в супроводі поглядів тужливих. – Тут, далі та в інших книгах поеми Мілтон виражає думку про те, що людське подружжя і ширше: чоловіче та жіноче начала людськости – це гармонія взаємодоповнення, поза якою ці начала є неповноцінними.
72. Зачудування, а не підзирання. – Поетичне вираження протилежности релігійного і наукового підходів до навколишнього світу: з одного боку, самодостатнє «зачудування» та зневага до теорій та гіпотез (ангел глузливо перелічує поняття заплутаної Птоломеєвої астрономії); а з другого боку, «підзирання»: тобто телескопи, мікроскопи й хитромудрі експерименти, що виривають у природи її таємниці.
121—126. Сонце…// … тягнуться до нього…// … одна з семи…// … потрійний рух. – В поетичному образі Коперникової системи Мілтон принагідно вловлює також закон всесвітнього тяжіння, що для науки відкрився через тринадцять років по смерті поета. З дев’яти планет сонячної системи тоді були відомі шість і Місяць. Потрійний рух Землі: 1) навколо Сонця, 2) навколо власної осі, 3) зміниорієнтації земної осі щодо Сонця.
131—132. По велетенському кружляє кругу… // Угору – вниз понад усі зірки. – Стислий поетичний образ Птоломеєвої сонячної системи, згідно з якою Сонце рухається на сфері, що обіймає всі планети й зірки.
148—151. А обмін світлом сильним чоловічим… // …закон Всесвітній двостатевости, основа…//життя? – Образна думка націлена далі – на динамічно-творчу єдність протилежностей і всесвітню діалектику розвитку.
КНИГА ДЕВ’ЯТА
18. Чи Турнова несамовита лють… – Про це йдеться в «Енеїді» Вергілія, де розповідається, як цар племені ритулів Турн оголосив війну троянцям цареві Латину, який відмовився видати за Турна дочку Лавінію, натомість пообіцяв її видати за Енея.
81. В Едемі, там, де Понт, і ген на Північ… – тобто, там, де Чорне море.
91. Змій – наймудріший з тварей польових. – «Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив» (Буття, III, 1).
338. Чи з почту Делії стрімка Дріада… – Делія – тобто грецька богиня мисливства Артеміда, Дріада – лісова німфа.
КНИГА ДЕСЯТА
16-17. Непослушенство та сваволя… //Ввели Першолюдину в перший гріх. –
Свою думку стосовно гріха Мілтон пояснює у своєму трактаті «Про християнську доктрину» (XI).
49. Відстрочка – аж ніяк не виправдання… – Англійське прислів’я: «forbearance is not acquittance».
52-53. Тобі, єдинородний Сину, суд…// Вершити доручив Я в Небесах… – «Бо Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові…» (Іван, V, 22).
201-202. …Як по тисячоліттях… // Коли Апостолам помивши ноги… – За Біблією, ця фраза має глибоко символічне значення: «Потому налив Він води до вмивальниці та й зачав обмивати ноги учням…» (Іван, ХІП, 5).
203 —206. …зі шкір…// Забитих, а чи то злинялих звірів… // Покрив людську не тільки наготу…//Тілесну, а й бридотнішу духовну… – «І станеться поясом клубів Його справедливість, вірність же – поясом стегон Його!» (Ісая, 11, 5).
276. Прицвяхував до дна морського Делос… – за давньогрецькими міфами, острів Делос був плавучим і блукав морями, доки Зевс не повелів Посейдонові закріпити його на одному місці. На Делосі народилися Артеміда й Аполлон.
291-295. …так цар давніх персів… // Ксеркс рушав уярмлювати греків…//Лишивши свій палац помпезний в Сузі…//Дійшовдо Гелеспонтської протоки… //Де наказав стелить понтонний міст… – Перський цар Ксеркс пішов війною на греків, щоб завоювати їх, наказав збудувати міст через протоку Гелеспонт (Дарданели), проте буря зруйнувала його, і тоді у великому гніві цар велів відбатожити Гелеспонт 300 ударами батога (Геродот. Історія, VII, 35). Сузл – резиденція перських царів.
365. У Нього – кубатура, в тебе – сфери… – За Біблією, Емпірей вважається квадратним (Об’явл. XXI).
418. Тікав за Каспій в царство Аладули, – Тобто до Великої Вірменії, на теренах якої у XV XVI ст. велися жорстокі війни між Туреччиною та Персією.
570-571. І син ії фатальний Розпад-Смерть… // (Поки що не на білому коні). – Апокаліптичний образ «Смерть на білому коні». «І я глянув, ______ і ось кінь чалий. А той хто на ньому сидів, на ім'я йому Смерть, за ним же слідом ішов Ад» (Об’явл. VI, 8).
КНИГА ОДИНАДЦЯТА
2-3. …бо Всевишній… // Серця їх скам’янілі розтопив. – За Біблією: «І дам їм одне серце, і нового духа дам у вас, і вийму із їхнього тіла серце камінне, і дам їм серце із м’яса» (Єзекіїль, XI, 19).
