Тайна явна i преславна! Це – вертеп замiсть небес! Дiва, херувимiв панна, Iз престолом вишнiм днесь. Тут у ясла i поклали Того, кому мiсця мало I серед самих небес. О блаженнi тiї oчi, Що на тайну цю зорять I яких в мирянськiй ночi К Богу привела зоря. Розум ангела це видить, Плотський муж це ненавидить, Буйство тим шаленим є. Ми секрет такий небесний Серцем всепалким чтимо, Як товар ми безсловесний, Сiно з-пiд Христа їмо [13]. Доки в мужа досконало Не зростем, тодi б лиш мали Бога справжнього пiзнать. Пісня 6-та
Ha кiнець такого: «I пустив змiй за жiнкою з вуст своїх воду, як рiчку, щоб рiчка схопила iї»[14]. «Але розтрощить Бог голову» [15]. Слухай, небо i земля! Нинi ужаснися, Море, безднами вciма, погiдно двигнися! I ти, швидкотекучий, повернися, Iордане, Прийди скоро хрестити Христа, Ioанне! [16]Красногляднiї лicи, стежки вiдслонiте, Передтечу Iоанна до Христа впустiте. Рiзномовнiї народи, разом з нами порадiйте, Ангельськiї хори всi в небi славу пiйте! 3iйде Спас во Iордан, стане у глибинi - Це зiйде на нього дух в тiлi голубинiм: – Це улюблений мiй син є, – батько хмар такеє вicтить, - Це месiя, вiн єство людськеє очистить. Освяти струмки i нам, змiя ж – в порохняву! Твого духа, Христе, дай нам росу i славу. Не потопить нехай змiй. I ми всi з земного краю Полетiмо, щоб спочить, до твойого раю. Пісня 7-ма Воскресiнню Христовому. Iз цього зерна: «Одинадцять же учнiв пiшли в Галiлею на гору, куди звелiв їм Icyc» [17]. Паска! Чи хто мене вiд тебе зможе вiдвернуть, А чи вогонь iз неба схочу я задуть? Хай весь свiт – у забуття, Лиш в тобi життя, о Icyce! Веди мене з собою, в горну путь на хрест, Радий жить над горою, кину земну персть. Смерть твоя – то життя, Жовч – солодке пиття, о Icyce! Рани твoї бiдовi – то моя печать, А твiй вiнок терновий – слави благодать, Твiй цей поносний хрест, Хвала менi i честь, о Icyce! Пшеничная зернина хоч в нивi згнива, Та з мертвого рослина i плiд ожива. Одне зерно оте В наступний рiк зросте, сторицею – плiд. Розпни моє ти тiло, прибий на той хрест, Хай зовнi я не цiлий, в нутрi ж бо воскрес. Засохну зовнi я, В нутрi заквiтну я, це смерть – не життя. О мiй новий Адаме! Прегарний ти син! О всьогосвiтнiй сраме! О буйство Афiн! [18]Пiд буйством твоїх свiт, Пiд смертю – безлiч лiт. Як темний покрив! Пісня 8-ма Воскресiнню Христовому. Iз цього зерна: «О, о! Бiжiте за гори» (Захарiя) [19]. «Чого ти спиш, уставай» [20]. «Спокiй дасть Бог на горi цiй» (Iсая) [21]. Мене посiли рани смертоноснi, Пекельнi бiди обсiли незноснi, Найде страх i тьма. Ах, люта година - Злая хвилина! Терно хвороби нутро шматує, Душа сумує, до смертi сумує. Ах, хто мене зможе з цieї митi Якось зцiлити? Так африканський i олень страждає, Вiн в гори швидше пташок вилiтає, Вiд з'їдених гадiв жага його в'ялить, Трутою палить. Иду на Голгофу, бiжу i поспiю, Висить там лiкар помiж двох злодiїв [22], Це Iоанн тут при хрестi ридає, Хрест обiймає. О Йсусе, нам ти люба вiдраднiсть! Чи тут живеш ти? О страдальцям радiсть! Дай менi лiки, цiльб вiд напастi, Не дай пропасти! Пісня 9-та Святому Духу. Iз цього: «Добрий дух твiй нехай попровадить мене пo piвнiй землi» [23]. «Тож зiйдiмо i змiшаймо там їxнi мoви, щоб не розумiли вони мови один одного» [24]. Свiй смисл усяка голова трима, А серце всяке – свою любов, В думках одного у людей нема, У вiвцях, козах хтось смак знайшов. Менi ж свобода лиш одна вабна I безпечальна, препроста путь, В життi це мiрка є основна, 3'єднае коло циркуль отут. Святий мiй Боже i вiкiв творець, Стверди, що клав був ти на скрижаль, Нехай потягне з кiнця в кiнець Наш свiт, як тягнуть магнiти сталь. Коли неправо бачить десь око, Навчи хуткiше, отче ти мiй, Людей ти бачиш, сидиш високо, - Думок даремних в них рiзнобiй. Один на схiдний, той – вечiрнiй край Пливуть по щастя з ycix вiтрил, Той у пiвнiчнiм краю уздрiв рай, На пiвдень iнший шлях свiй вiдкрив. Один та й каже: «Онде хтось косить» [25], А iнший мовить: «Мабуть, стриже». А цей: «У воза п'ять колic», – голосить. Скажи: який бic мислi сiче? Пісня 10-та Iз цього зерна: «Блажен муж, що в премудростi помре i що в разумi своїм повчається святинi» (Сирах) [26]. вернутьсяТут маємо ремiнiсценцiю бiблiйної оповiдi про народження Iсуса Христа у стайнi, де його було покладено до ясел iз сiном. вернутьсяОб'явлення Iвана Богослова, XII – 15. вернутьсяЙдеться про Iвана Хрестителя, предтечу Icуса Христа, що пророкував його появу як месiї i охрестив його в рiцi Iорданi. вернутьсяНовий Адам! – Так називали Iсуса Христа. Вважалося, що його розп'яли на тiй горi (Голгофа), на якiй нiбито було поховано Адама. Буйство Афiн! – Йдеться про вiдвiдання Павлом Афiн (Дiї святих апостолiв, XVII – 16-34) i його ставлення до цього мiста з багатьма античними статуями, якi вiн вважав iдолами. вернутьсяВ українському перекладi Книги пророка Захарiї (XIV – 5) це мiсце читається трохи iнакше: «I втiкати ви будете в долину моїх гiр». вернутьсяВ українському перекладi Книги пророка Icaї це мiсце подано: «Бо Господня рука на горi цiй спочине» (XXVII – 38). вернутьсяВисить там лiкар помiж двох злодiїв… – Icуса Христа було розiп'ято разом iз двома злодiями, один висiв праворуч, а другий лiворуч вiд нього (Євангелиє вiд Матвiя, XXVII – 38). вернутьсяТут маємо ремiнiсценцiю українскої народної оповiдки про жiнку, яка постiйно суперечила своєму чоловiковi. вернутьсяСирах – це Книга Iсуса, сина Сираховского, яка вважається неканонiчною, але ранiше входила у Бiблiю. |
