Твіттер Учня був пересипаний мемами та утертими фразами, які Страйк уже бачив на сторінках численних дреків і братів Ультіма Туле: тут були комікси про «Стейсі та Чеда», пару пустоголових і нарцисичних «норміків», яким діставався весь секс на світі, та постійні згадки про «червону пігулку» і пробудження до того факту, що утисків зазнають насправді чоловіки, а жінки — їхні гнобителі. Також Учень Лепіна любив пропонувати неприємні та іноді жорстокі рішення для проблем інших молодих чоловіків. Коли підліток-американець поскаржився, що мачуха встановила для нього комендантську годину, Учень запропонував поставити жучок з диктофоном у її спальні, а тоді програти запис її сексуальних утіх на всю вулицю. Від іншого чоловіка пішла подружка, яка працювала вчителькою; Учень порадив підкинути їй дитяче порно і викликати поліцію. Серед всіх гнівних виступів і розмов про «революцію бет» маячіли відверті й обурені зізнання в тому, що власник акаунту досі незайманий.
Загальне враження від дописів Учня Лепіна у Страйка склалося не просто неприємне, а занепокійливе. З досвіду детективної роботи він знав, що небезпечні люди вкрай рідко починають вдаватися до насильства, так би мовити, «з місця у галоп». Однак Учень Лепіна лишався анонімом, його місцезнаходження було невідоме, тож Страйк не міг нічого вдіяти. Слабкою втіхою стало те, що учень мав всього сімдесятьох двох підписників, з яких більшість складали боти.
Далі Страйк зайшов на обліковий запис користувача з юзернеймом «Аль Ґіззард»; у цього підписників було трохи більше трьох сотень. На банері висіло фото, де клуб «Челсі» святкував перемогу у прем’єр-лізі: Дроґба, Рамірес та Ремі лежали на траві поруч із кубком, а решта команди за їхніми спинами радісно кричала і підносила кулаки. Страйк уболівав за «Арсенал», тож це фото не додало йому любові до користувача @Gizzard_Al.
На аватарці була коротко підстрижена чорнява потилиця, на яку надягнули пару чорних окулярів-авіаторів. Страйк збільшив фото і придивився до окулярів: перенісся було шкіряне, і хоч прочитати напис в куточку скельця було важко, Страйк розібрав, що це «Картьє».
Життя, яке змальовував власник цього акаунту — повсякчас натякаючи, що він справді живе ним — різко контрастувало з буднями Учня Лепіна. Тут не було й тіні самозневаги: натомість ці твіти аж сочилися хвастощами та захопленим споживацтвом. Ґіззард часто викладав фотографії розкішного червоного «мерседеса», буцімто його власного, щоразу ретельно відтинаючи номерний знак. Фото матчу «Челсі» проти «Манчестер-Сіті», зроблене з приватної ложі, мало на передньому плані пляшку шампанського у відерці з льодом. Спину білявки у мініспідниці на Бонд-стріт автор підписав так: «Захотів сексу, подзвонив шкурі, яку того місяця кинув». Ґіззард називав усіх жінок «шкурами» або «самицями».
Знайшлися і два селфі, але обличчя Ґіззарда на них видно не було. На одному в кутку світлини довгого білого пляжу, мабуть, на Сейшелах, з’явилася нависла брова. В інший кадр потрапив край карого ока на передньому плані; за спиною у Ґіззарда виднілася група моделей та актрис сильно напідпитку і ВІП-зала нічного клубу, у якому Страйк колись вистежував чергового блудного чоловіка. Ґіззард підписав фото «шкури збилися у зграю». Цей твіт приніс йому п’ять тисяч лайків.
Що довше Страйк переглядав обліковий запис Ґіззарда, то активніше підсвідомість намагалася йому щось підказати, але марно. В чому ж річ? Він повернувся на початок сторінки і ще раз проглянув опис акаунта.
-------------------------------
Аль Ґіззард, есквайр @Gizzard_Al
«Я більше не маю співчуття до покидьків суспільства. Мені байдуже, житимуть вони чи помруть» — weev
-------------------------------
Зненацька Страйк вголос — хоч поруч не було нікого — промовив:
— Альґіз. Альґіз, чорт забирай.
Він загуглив слово. Звісно ж, Альґіз, як і Турісаз, виявився руною старшого футарку. Альґізу приписувалися такі значення, як захист, оборона і вище «я».
— Це не може бути збіг, — пробурчав до себе Страйк, тепер переглядаючи дописи Ґіззарда з величезною увагою, повільно гортаючи рік за роком і пильно видивляючись, з ким Альґіз взаємодіяв. Нарешті на початку 2013 року трапився діалог з акаунтом члена Братства Ультіма Тула.
-------------------------------
Райдер Т @Ultima_T_14
Ох що сьогодні буде.
-------------------------------
Аль Ґіззард, есквайр @Gizzard_AI
У відповідь @Ultima_T_14
Auf Die Alten Gotter!
-------------------------------
Страйк запідозрив, що це якесь віншування з «одінійських ретритів». Він гортав далі і далі, і нарешті у липні 2011 року знайшов те, заради чого варто було витратити дві години на цю сторінку. @Gizzard_Al висловлював захоплення діями ультраправого терориста, який убив сімдесят сім людей у молодіжному таборі Робітничої партії Норвегії.
-------------------------------
Аль Ґіззард, есквайр @Gizzard_AI
Читав маніфест стрільця
-------------------------------
Джеймі Кеттл @ВІаckРіІІ28
У відповідь @Gizzard_Al
Він герой
-------------------------------
— Попався, чортило! — вголос промовив Страйк.
З аватара Джеймі Кеттла, який проживав у Лондоні, йому усміхався Турісаз. З 2011 року у його зовнішності змінилося тільки те, що чотири роки тому Джеймі не мав рунічного тату на горлі. Втім, на банері його сторінки Страйк побачив череп, витатуйований на потилиці Турісаза.
Обліковий запис Джеймі Кеттла мав усі ознаки праворадикала, які Страйк встиг чудово вивчити: скарги на емігрантів, які надміру розплодилися, на маргіналізацію білих чоловіків, на контроль думки й слова, на нарцисизм, зажерливість, глупоту жінок. Однак у 2012 році акаунт перемінився: політичний контент зник, і лишилися тільки нечасті твіти, присвячені двом головним хобі Кеттла: теслярству (він викладав готові роботи) і його мотоциклу «нортон командо» моделі 1968 року.
Страйк відгріб убік папери на кухонному столі і видобув список акаунтів членів Ультіма Туле, який укладав. Обліковий запис користувача @jkett_BUT, він же Істинний Британець, було створено у квітні 2012 року; саме тоді зі сторінки Джеймі Кеттла зник весь політичний контент.
— Довихвалявся столиками, — зловісно усміхнувся Страйк і потягнувся по телефон, щоб подзвонити детективному інспектору Мерфі.
47
...ці хворі душі раді мор розносить
І гниллю дихають в обличчя сестрам
Так, наче це втішає їх.
Елізабет Баррет Бравнінґ,
«Аврора Лі»
Ігрові чати за участі вісьмох модераторів «Гри Дрека»
<Модераторський канал>
<13 травня 2015 23.47>
<Віліпечор, Серцелла, Хробак28, Паперовобіла>
Серцелла: у мене такі психи перед Коміконом
Хробак28: і в мене
Віліпечор: всі підготували маски?
Хробак28: лол так
Серцелла: тобто ти теж там будеш, Віл?
Віліпечор: кого ти назвала волом?
Серцелла: лол
Хробак28: лол
Віліпечор: піду, якщо прийде Паперовобіла
Паперовобіла: а я тут до чого?
Віліпечор: люблю руденьких. Видно кров справжніх вікінгів
Серцелла: звідки ти знаєш, як вона виглядає?
Віліпечор: так все ж зрозуміло
>
Серцелла: а хтось в курсі, ЛордДрек прийде?
Хробак28: не знаю , його тут давно невидно
Хробак28: мабуть , Аномії варто знайти нового модера
Серцелла: ні, не варто
Хробак28: алеж він сюди не заходить взагалі
Хробак28: Віл , а що , Лордрек пішов ?
Серцелла: я впевнена, що ні
Серцелла: він просто дуже зайнятий
