Вимовивши ці слова, вона взяла телефон і глянула на час.
— Ти чекаєш на нього?
— Так, — кивнула Зої, а сльози так само котилися їй по щоках. — Сказав, що прийде, бо я сказала, що хочу з тобою поговорити. Він був проти. Він дуже боїться поліції.
«Ще б пак», — подумала Робін, а вголос сказала:
— Я думала, він хотів би, щоб убивцю Еді знайшли. Він же був її другом.
— Він насправді хоче, щоб убивцю піймали, просто... він боїться, що люди не зрозуміють нас, наші стосунки, і тому не любить, коли я рузмовляю з незнайомими... Він так розлютився, коли я пішла робити в Норт-Ґров! Але то не він все почав... то я, — дуже щиро додала Зої. — Він ні в чому не винний. Я його перша пуцілувала.
— Скільки тобі було років?
— Тринадцять, і він був проти, бо я була мала. То все моя ініціатива.
То я винна, а не Тім.
— Ти його силувала?
— Н-ні, — схлипнула Зої. — Він сказав, що кохає мене, але нам не можна, бо я мала, а я сказала, що то байдуже. Він не хотів нічого фізичного, то все я.
— Ти казала Тіму, що вважаєш Аномію убивцею Еді? Зої кивнула, плачучи.
— А казала про свої підозри щодо Аномії?
— Так, але він сказав, що то дурниця.
— Прошу, Зої, скажи мені...
— Але ж ти наче знала! Я думала, ти тому приходила до Норт-Ґров?
— Ти думаєш на Пеза Пірса?
— Ні, — прошепотіла Зої. — На Нільса.
102
...коли ти виявився лиходієм,
Так, лиходієм, ми це доведем...
Ти звів сердешну Маріан Ерле,
Примусивши любов копать могилу
Самій собі в садку їі надїі...
Елізабет Баррет Бравнінґ,
«Аврора Лі»
Тимчасом у «БМВ» на вулиці Страйк щойно дочитав нотатки Робін про чотири твіттерські акаунти, які так допомогли Аномії у розповсюдженні неправдивої інформації про Еді Ледвелл. Тепер він опустив скло, затягнувся вейпом і повернувся до сторінок, які викликали найбільший інтерес.
Усі чотири акаунти писали, що Аномія — геній; всі чотири іменували Еді Ледвелл різними назвиськами на кшталт «повії», «хвойди» та «меркантильної шкури»; всі чотири натякали, що вона зрадила дружбу Аномії, а іноді — що вона була з ним у сексуальних стосунках.
Страйк узяв черговий аркуш. Наступний твіт Робін помістила під заголовком «І знову бітли».
-------------------------------
Юліус @i_am_evola
У відповідь @rachwellled
З твоєю пикою не варто. Людина подумає, що до неї приперся Рінґо Старр у спідниці.
9.15 пп 28 січн. 2013
-------------------------------
Потім Страйк перечитав твіти під заголовком «Дубльовані фрази». Всі чотири акаунти полюбляли писати жінкам: «Мені аж сюди смердить твоєю затхлою піхвою»; Юліус «Я є Евола» і Макс Р казали жінкам, що якби їх ґвалтували щоразу, як ті казали дурницю, жінки б «з-під прутнів не вилазили», а ще і вони, і Учень Лепіна висловлювали майже ідентичні думки про те, що всіх жінок слід морити голодом до досягнення «оптимальної для злягання ваги».
Страйк повернувся до першого аркуша, на якому Робін роздрукувала перші твіти Учня Лепіна.
-------------------------------
Учень Лепіна @LepinesD1sciple
Марк Лепін був Богом
-------------------------------
Учень Лепіна @LepinesD1sciple
14 убитих шкур ахахахаха
-------------------------------
Учень Лепіна @LepinesD1sciple
Вишикував їх і постріляв
-------------------------------
І нарешті, Страйк повернувся до власне нотаток Робін.
Ці акаунти нападають на різних жінок, але постійним цькуванням протягом кількох років піддавалися троє: Еді Ледвелл, Кеа Нівен та Рейчел Ледвелл.
Всі четверо накинулися на Кеа не раніше, ніж це зробив Аномія, тобто після його твіта «Подавай позов чи завали піддувало, ти вже всім набридла». Після цього на неї було відкрито сезон полювання, і всі четверо почали переслідувати Кеа майже так само агресивно, як Еді.
Дивина полягає у тому, що Аномія ніколи не нападав на Рейчел Ледвелл, однак ці четверо цькують її майже як Кеа. Саме тому мені спало на думку, що існує якась інша, не пов’язана з «Чорнильно-чорним серцем» образа на Рейчел.
Як варіант, я підозрюю Золтана, давнього друга Рейчел із «Пінгвінячого клубу». Рейчел припинила контактувати із Золтаном, коли він спробував на ній методи Коша, і вважає, що він міг назватися Скарамушем, бо Скарамуш пробував їх на Зої Гай. Акаунти Золтана та Скарамуша видалені з твіттера, але загальна тональність цькувань, яким ці четверо піддають Рейчел, вказують на можливу давню образу на колишню подругу, яка відмовила.
До цієї нотатки Робін додала приклади твітів, які ці четверо писали шістнадцятирічній Рейчел.
-------------------------------
Джонні Б @jbaldw1n1>>
У відповідь @rachwellled
Що, катаєшся на піструновій каруселі, сподіваючись знайти альфу? Навіть і не мрій, чмошниця з обвислими цицьками
-------------------------------
Юліус @i_am_evola
У відповідь @rachwellled
Що-що там каже немита сука, яка вважає, що бети не гідні її уваги?
-------------------------------
Макс Р @mreger#5
У відповідь @rachwellled
Таких бридких лесбух, як ти, треба саджати в концтабори і піддавати груповим зґвалтуванням
-------------------------------
Учень Лепіна @LepinesD1sciple
У відповідь @rachwellled
Як мамка ґиґне, хоч матимеш щось спільне #ЖадіЖервелл
-------------------------------
Страйк насупився, звів очі від сторінок і помітив у дзеркалі заднього огляду постать: високий лисуватий чоловік рішуче крокував до обшарпаних чорних дверей будинку, в якому мешкала Зої.
Страйк негайно відкинув аркуші на водійське сидіння та опустив скло.
— Агов!
Тім Ашкрофт злякано крутнувся на місці, правильно визначив, звідки кричали і втупив погляд у чоловіка з рясною темною щетиною і зламаним носом забіяки.
— На кілька слів, — сказав Страйк.
Ашкрофт сторожко наблизився, спинившись за кілька кроків від Страйка.
— Я можу вам чимсь допомогти? — спитав він зі своїм культурним акцентом уродженця Внутрішніх Графств.
— Ага, можеш. Мене звати Корморан Страйк. Я приватний детектив. І він із насолодою відзначив, як увічлива усмішка Тіма зблякла.
— Ти до Зої Гай намилився?
Тім на кілька митей уклякнув, а тоді перепитав із удаваним подивом:
— До кого, даруйте?
— До малолітньої дівчини, яку ти останні кілька років розбещував, — пояснив Страйк.
— Я... що? — перепитав Тім. — Це вам Зої таке сказала?
— Ти ж наче щойно не знав, хто це?
— Я вас не розчув, — відповів Тім. Страйк бачив, як безвуса верхня губа Ашкрофта покривається бісером поту. — Так, я знайомий із Зої. Це доволі неблагополучна молода...
— А ти ж таких і любиш, га? Легше маніпулювати, коли в неї самооцінка на нулі та нема рідних, які тебе притягнуть до суду.
— Боюся, я не розумію...
— Ой, все ти розумієш, — скривився Страйк.
Він відчинив дверцята машини. Тім нажахано позадкував від нього, та коли Страйк сперся на єдину ногу, тримаючись за дах машини, а тоді витягнув милиці, Ашкрофт трохи осмілів.
— Боюся, ви абсолютно невірно тлумачите...
— І що, не буде ейблістських жартів про мою ампутовану ногу, ні? — спитав Страйк, наступаючи на Ашкрофта, а той знову почав задкувати. — Може, і мені варто стати блогером? «Мої думки щодо того, чому «Перо правосуддя» — педофіл, і чому це, курва, має вас обходити».
Тім відступив ще на крок.
— Не знаю, що Зої розповідає людям, — почав він, затинаючись, — але вона дещо...
— Хвора на голову? Вар’ятка?
— Іноді дівчата закохуються у старших чоловіків і сприймають цілком безневинні речі як...
— А, тобто вона не зрозуміла, що ти пхав у неї свій прутень суто платонічно? — спитав Страйк, і далі наступаючи на Тіма, який задкував від чоловіка на милицях. — А знаєш, що тепер буде?
