Буття 2 розділ – "І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Господь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю. І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю". (UKR Буття 2:5,6) Ще один факт, який описує Біблія про початок створення: "…але пара піднімалася з землі і зрошувала все обличчя землі". Слово, яке перекладено як “пар”, позначає густий щільний водяний туман, який з'являвся перед сходом сонця. Все, що було на поверхні Землі, покривалося вологою. Через воду, що була над атмосферою, на Землі створювався парниковий ефект, внаслідок чого не було різких перепадів температур, отже, було зміни сезонів літо – зима. Атмосфера була рівномірно прогріта, зайва волога не збиралася в хмари, отже, не було дощів. Вологи землі і атмосфері було надміру для бурхливого розвитку всіх видів рослин. Зміна сезонів виникла після Потопу.

"…повсяк дня землі сіяння і жнива, холод і спека, літо і зима, як день і ніч не припиняться" (Буття 8:22). На острові Гренландія, який нині покритий багато метровим шаром льоду і снігу, на ділянках землі, що оголилися, знаходять скам'янілі пні червоного дерева. Це говорить про те, що клімат на всій Землі м'який, як пізня весна. На Землі не було зміни сезонів, не було пустель, піщаних та крижаних, рівень океанів був набагато нижчим. Зараз ми живемо на руїнах, колись прекрасного, Божого створіння – планета Земля. Умови були настільки хорошими, що до Потопу, людина жила понад дев'ятсот років. Тварини не ділилися на м'ясоїдних та травоїдних: усі були травоїдними. Москіти не кусалися, не пили кров. То був Рай. Землеробством можна було займатися цілий рік. Вся, ця зелена маса, що бурхливо зростала, вимагала оновлення, тому всі вживали в їжу зелень. Ніхто не помирав до гріхопадіння людини і в планах Бога не було смерті. Для нас смерть – це не природний процес. Великі тварини поїдали великі рослини, менше тварини – менші рослини. Великі зуби у динозаврів були призначені для пережовування деревини. Ви бачили, які зуби у дробарок на паперовому комбінаті? Ведмідь панда має потужні щелепи, ікла та зуби, такі ж, як у його побратимів – інших різновидів ведмедів. Але він харчується виключно травою – бамбуком.

У Біблії Бог говорить про те, що спочатку Він створив зірку, на ім'я Сонце, потім планету "з води та водою" придатну для життя, дав з'явитися суші, зробив на ній рослини, тварин, риб, птахів. І під кінець Свого творіння створив людину за образом і подобою Своєму. Людина зовні схожа на деяких тварин, але людина не відноситься до будь-якого класу або виду тварин. Людина – це окрема від решти тваринного світу істота. Жодна тварина ніколи не створювала жертовника чи будівлі для поклоніння комусь чи чомусь. Це говорить про потребу людини у духовній сфері. У тваринного світу, ні в кого з його видів та сімейств немає такої потреби.

Біблія нам відкриває, що людина – не лише фізична та душевна істота, а й духовна. Ми можемо оперувати у духовному світі. Третій розділ книги Буття описує події, які не піддаються опису науковими термінами. Розмова з Богом, два дерева, які не відрізнялися на вигляд один від одного, але одне несло прокляття, інше давало життя вічне. Обидва дерева були отруйними, та його плоди не отруювали організм. Між ними була духовна різниця. Жодна тварина не була образом і подобою Творця нашого світу. Людина відрізняється від усіх тварин, риб та птахів тим, що у нас, людей, крім тіла та психіки, є ще й дух, чого немає у всіх тварин. Світ, в якому ми живемо в загальному плані, ділиться на три основні складові, що взаємодіють один з одним. Духовний світ – з білейської теорії "початок всього"; душевний світ – своя самооцінка як особистості та комунікація з іншими особистостями; фізичний світ який ми через органи почуттів (зір, нюх, слух, смак та дотик) пізнаємо та взаємодіємо з ним.

Спробую коротко, наскільки це можливо, описати ці взаємодії. Людина як і її Бог-Твоєць взаємодіють у всіх трьох складових наш світ (духовні особистості в тілі), Богу – як причині всіх і всього, краще керувати всім, з духовного світу, ми люди – через Адама позбавлені такої привілеї, тому живемо на Землі позбавлені слави та сили Божої. Ангели в біблійному розумінні взаємодіють лише в духовній та душевній складових (духовні особистості без тіла). Є вірні Богові ангели, так само є й повсталі проти правління Бога ангели (біси), які все одно без волі Божої нічого робити не можуть. Тварини, птахи і плазуни взаємодіють у фізичній та душевній складах. Саме тому ми тварин бачимо і іноді розуміємо, а ангелів ми не бачимо, і ні як не можемо їх сприймати своїми органами почуттів, тільки через сновидіння і за нашим бажанням. У рослин лише тіло у фізичному світі.

Єва розмовляла зі змієм. До гріхопадіння люди розмовляли з тваринами та чули їхні відповіді. Тому що ще не були позбавлені слави Божої (Рим.3:23). Після гріха в Едемському саду людина перестала розуміти тварин. Духлюдини помер для спілкування з Богом. Людина добровільно віддала владу над собою тому, хто стояв за Змієм – занепалому ангелу, Люциферу. Без влади на Землі не існує, або ти – раб гріха і сам будеш відповідати за свої провини, або ти – раб Бога через Ісуса Христа для життя вічного з Ним.

"…бо всі згрішили і позбавлені слави Божої" (Рим. 3:23).

"Немає людини праведної на землі, яка б робила добро і не грішила б" (Еккл. 7:20). "Бо відплата за гріх – смерть, а дар Божий – життя вічне у Христі Ісусі, Господі нашому" (Рим. 6:23).

"Той, хто має Сина (Божия), має життя; Хто не має Сина Божого, не має життя" (1 Ів. 5:12).

Віра в Бога сама по собі ні в кого не виникає. Втім, так само, як і у тварин. Жодне тварина в морі, на суші чи на небі ніколи не будувало місця для поклоніння Богові. Пророку Ісаї Бог каже: "Я відкрився тим, хто не запитує про Мене, Мене знайшли не шукали Мене" (Ісая 65:1). Саме початок віри людини у Бога починається з Едемського саду. Бог щодня до гріхопадіння людини розмовляв з нею. Розповідав людині, як Він створив наш Земний Дім. Віра Адама та Єви складалася зі стосунків зі своїм Творцем. Живучи в раю, перші люди не розуміли, що таке «добро і зло». Всі, до єдиної тварини, поїдали рослинність, а людині призначено в їжу було все насіння трави, кущів і дерев. Конкуренції не було, не треба було боятися, що людину хтось з'їсть чи вб'є. Погода була ідеальною: теплий, вологий клімат у всій Землі. Не було зміни сезонів. Одним словом, Рай.

Після спокуси і гріхопадіння людини, перше, що вона втратила, це спілкування з Богом. Усі фізичні поневіряння, які спіткали Адама та Єву, ні в яке порівняння не йшли з цією втратою. Але Бог пояснив, як відновити на деякий час спілкування. Овечка однорічна, без плями та пороку, на жертовнику – на цілопалення, на прощення гріхів, і шлях до спілкування з Ним тимчасово відкритий. У Адама та Єви народилися діти, яким батько пояснював, чому він кожного сьомого дня робив цілопалення. А також розповідав про те спілкування, яке було в нього з Богом до гріха. У 4-му розділі книги Буття (Початок) в останньому вірші написано: "…з того часу почали закликати Господнє ім'я". У багатьох місцях Писання говориться про покликання імені Господа (Бут. 12:8; Бут. 13:4; Бут. 21:33; Бут. 26:25; Бут. 33:20). Що це означає? При жертвопринесення "чистих" тварин збиралося все сімейство, і приносилися жертви за всіх. Співали пісні, прославляючи Бога, майже завжди відбувалося це з танцем. Такі свята робили регулярно до кінця синів Ізраїлю з Єгипту. Так само, до Потопу було два роди від Адама та Єви: рід Сифа – шанувальники Бога і рід Каїна – безбожники. Завдяки роду Сифа ми можемо зараз уявити – як Бог творив Небо і Землю, а також знаємо – що відбувалося з цивілізацією до Всесвітнього потопу. Після Потопу, який пережили лише вісім чоловік – Ной, його троє синів та їхні дружини. Дивний факт: у Ноя було три сини, а на Землі зараз живе три основні раси людей: негроїди, монголоїди та європеоїди. Відмінності лише зовнішні, але всі ми разом складаємо людську расу від одного предка – Адама. Це говорить про те, що до всесвітнього потопу була високорозвинена цивілізація, яка створила стійкі зміни в геномі людини, утворюючи настільки прекрасних і різних за зовнішністю людей. Біблія пише: "Ной народив трьох синів". Як ми знаємо, жоден Чоловік на Землі не може народжувати, у кожного чоловіка для народження дітей є "помічниця" – дружина. Вона народжує для свого чоловіка дітей. Тому, якщо в Біблії написано, що чоловік народив сина, це йдеться про виховання дитини в сім'ї. І не важливо, дитина народжена в сім'ї або прийнята з боку, чоловік відповідальний за дітей у своїй сім'ї. І так про Ноя: до п'ятисот років він не мав дітей. Не свідчить, що Ной у відсутності супутницю життя. Так само це говорить, що Ной був вірний своїй дружині протягом довгих століть, незважаючи на те, що ця сім'я не могла мати своїх дітей. Ми читаємо в Біблії, що у Ноя з'явилися всі троє синів в один рік, коли йому виповнилося п'ятсот років. І найімовірніше, це були прийомні діти. У Біблії ми читаємо, на час Ноя, людське суспільство "пило гріх як воду", і діти, прийняті Ноєм у свою сім'ю, були рятовані від тієї долі, на яку були народжені ці генетично змінені немовлята. Для Ноя, ці діти були рабами чи прикрасою, він ставився як люблячий батько до своїх дітей. Тому Бог визначив Ноя як "праведного в роді своєму", вірного своїй дружині і прийняв чужих змінених дітей як за своїх власних. Суспільство такої високорозвиненої цивілізації, де зрада своїй дружині не вважалася гріхом, і ставлення до штучно створених людей як до рабів та прикрас будинку. Для Ноя було огидним. Ісус сказав: "Але, як було за днів Ноя, так буде і в пришестя Сина Людського" (Матв.24:37). І наша цивілізація повільно та вірно наближається до "стандартів" допотопного високорозвиненого грішного суспільства, яке за свої гріхи було змито водами потопу, як нечистоти у вбиральні, не дивлячись на наукові досягнення у всіх сферах наук та дисциплін. Бог – суддя і законодавець, а також власник Сонячної системи, в якій знаходиться наша планети. І Йому не байдуже, що ми, як суспільство робимо на Землі.