Литмир - Электронная Библиотека

– Ти що твориш? Зовсім в сосну в’їбалася?

– Тобі не в’їбала, – він різко схопив дівчину за руку, і притиснув до себе, – пусти мене! Я тобі тільки тіло? Дірка для твого члена? Відпусти мене! – у пориві злості Стейсі вдарила коліном чоловіка по яйцях.

– СУКА-А-А-А!!!

– Іди на хуй, їбанафт, – Томаса це не вразило, і він тримаючись однією рукою за місце удару, плюнув в обличчя своєї подруги, і стягнув з неї накидку. – Я зараз тобі покажу! Ти що бісишся, бо я жінка? Тому що тебе несподівано переміг хтось із вагіною? Якщо в тебе є пеніс, це ще не означає, що тебе боятимуться. Навпаки, може ти й самець, але якщо ти ще хоч раз гавкнеш, торкнешся, чи плюнеш мені в обличчя, я схоплю тебе за причиндали і видеру їх з м’ясом. Зрозумів? Я жінка, а не дірка! – розвернувшись, вона пішла, залишаючись тільки в облягаючих легінсах і чорному ліфчику.

– Ну да я психанула, але не шкодую про таке рішення. Мені набридло бути просто секс-іграшкою для нього. Я йому покажу, що мене треба поважати, що маю свою думку!

Пробираючись через нічні вулиці Детройта, дівчина була у сльозах. Вона порвала з хлопцем, якого кохала. Ось тільки її вбрання привертає зайву увагу з боку перехожих. Але як тільки, «нічний метелик» підходив ближче, всі одразу вибачалися, розуміючи, хто перед ними.

На порозі будинку, де Стейсі винаймала квартиру, її зустрів добродушний господар.

– Міс Адлер, все гаразд?

– Пиздець як гаразд, – вона обійняла чоловіка років сорока, – я порвала з цим йобаним виродком, йому потрібна була тільки моя… – господар перебив дівчину.

– Не треба, скажіть культурно.

– Він бачив у мені тільки вагіну на ніжках, – зітхнула Стейсі, – хочу свій улюблений бургер.

– Я принесу у вашу квартиру, тільки вдягніть бодай футболку, не треба в ліфчику ходити.

– Це містер Седлер, він дав мені квартиру, про яку навіть не знає мудила. Седлер єдиний, кому я можу довіряти.

Покуштувавши бургер, дівчина заснула прямо на дивані.

Пробудження рано-вранці було не найприємнішим, особливо після такої ночі. Єдиним порятунком для Стейсі став білий порошок, що вже був розсипаний на столі. «О-о-оу, дорогий чекав мене.», подумала вона, і знайшовши кредитку зробила кокаїнову доріжку, і засмоктала носом її в себе, шліфанула все це горілкою прямо з пляшки, і нові сили наповнили дівчину. Бляха, де ж він, тільки зараз вона не змогла знайти свій айфон.

– Пиздець, – зітхнула вона, зрозумівши, що смартфон залишився в накидці, яка, своєю чергою, залишилася в колишнього.

Стейсі взяла з собою почату пляшку горілки, і так швидко побігла сходами на перший поверх, що збила чоловіка на сходах.

– Дивись, куди преш стерво! – після цих слів чоловіка дівчина завмерла спиною до нього. – Що встала, думаєш, узяла горілку і все можна бухати пішла? – як тільки хлопець підійшов до неї впритул, жінка повернулася обличчям. – Я не знав, вибачте мені! – він дізнався, хто перед ним. А дівчина без емоційно підняла пляшку горілки і з усієї сили вдарила незнайомця по голові.

– Вибачення приймаються, – спокійно відповіла вона і пішла далі. «Вау!» біля самих дверей на вулицю була, найімовірніше бита яка не мала власника, але миттю знайшла господиню.

Блукаючи вулицею, Стейсі натрапила на натовп дітей, що оточили її, всі вони дивилися на дівчину, адже виглядала вона дуже яскраво: чорний топ, яскраві штани з купою ременів, що звисали з боків, рожеві кеди, волосся, що переливається різними квітами, татуювання, ще і бита, яку Стейсі круто несла на плечі.

– Діти відійдіть! – до натовпу підійшла жінка, мабуть мама дитини з групи. – Це вона.

– Хто? – спитав хлопець із натовпу.

– Вона схожа на героїню кіна! – вигукнула дівчинка, яка спробувала доторкнутися до ноги дівчини. Але Стейсі гарним оборотом взяла биту з плеча, і з зусиллям тицьнула нею в грудну клітку дівчинки, завдаючи біль і відштовхуючи дитину від себе, поки дівчинка не впала на асфальт у сльозах. Діти миттю відійшли від небезпечної дівчини. А зла жінка кинулась на Стейсі.

– Може ти і під машонкою Томаса, але це переходить усі межі! Якщо ти зараз же, не вибачишся у моєї дочки, я телефоную 911.

– Вибачаюсь, – Стейсі хитро посміхнулася, – за те, що вдарила вас! – Адлер змахнула битою, і завдала удару по лівій нозі жінки, від чого та з болючим криком упала на бік, тримаючись за коліно.

– МАМА! – закричала дівчинка, що плакала, і почала звати батька: – ТАТО! ТАТО НА МАМУ НАПАЛИ! – не минуло хвилини, як до бійки біг не тільки батько, і чоловік постраждалої родини, а й небайдужі чоловіки.

– Ти що твориш, лицемірна ти пизда! – кричав обурений чоловік.

– Я не пизда, це ти пизди! – Стейсі висловилася спрямовуючи биту на агресора.

– Ще якась пиздота!

– Ніяка я не пизда! – Заперечувала Адлер.

– Цю курву треба заземлити!

– Давай Джеку, так! Дай їй звиздюлів! – жвавого чоловіка підтримував хтось із натовпу.

– Ах ти ж курва, тобі пизда! – розмахуючи кулаками, Джек побіг на дівчину.

– Сам ти пизда! – один помах битий, і той б'є чоловіка в бік, а другим ударом, дівчина добиває його в інший бік. – Перший! – ще один хлопець спробував підійти ззаду, і почав душив Стейсі! Але та різко вдарила ногою назад, потрапляючи між ноги нападнику. Різко повернувшись, вона щосили ударила чоловіка по голові, від чого бита залилася кров’ю, дівчина зареготала, а тіло з пробитим черепом впало на асфальт. – Другий! Хто ще?! – вона раділа перемозі, так більше охочих здобути зіркою, Адлер посміхнулася, обтрусила биту, і пішла далі, попутно штовхнувши роззяву на тротуарі.

Повернувшись у мерію, охорона з радістю провела міс Адлер до мера, адже той чекав на неї, і хотів вибачитися, але як побачив закривавлену биту, запитав:

– Чим моя бестія займалася сьогодні?

– Я не твоя бестія, і не твоя пизда, поверни мій айфон!

– На столі. Стейсі, на биті кров?

– Малиновий джем, захуячила одного яйценосця по дорозі, – забравши накидку та смартфон, дівчина також потай взяла улюблений браслет колишнього, з великим смарагдом, і попрямувала до виходу. – Ні. Це моя відповідь. Я вже не твоя іграшка. Прощай мудодзвін! – ідучи, Стейсі та швейцару врізала битою по яйцях. – Він постійно вирячився на мою дупу! Купи нового!

***

Як тільки Стейсі Адлер покинула кабінет, мер покликав помічника.

– Лям баксів за голову цієї курки. Надрукуй кілька тисяч екземплярів з її фоткою та сумою нагороди. Настав час відкрити сезон полювання на міс Адлер.

– Чи я знала, що мене відкриють полювання? Ні. Він мудак, у нього нічого не вийде. Мене нікому не спіймати! Я ж швидко бігаю! Мені дуже сподобалася бита, залишу її собі. До речі, після того, як я забрала айфон, то поїхала додому на таксі, переодяглася, і вночі пішла до бару. А що було далі ти вже знаєш, я повернулася куди треба!

Епізод 2. Круті чіки

На місце мерії, що горить, миттю прибули екстрені служби.

– Один труп, детектив, – офіцер підійшов до свого боса, – чоловік за кермом машини, експертиза скоро дізнається, хто він, тіло сильно постраждало.

– Тш-ш-ш, – чоловік детектив відпив пива, передав пляшку помічникові і підійшов до машини, – він помер не від вибуху… – детектив розглядав обгоріле тіло, яке вже поклали на дорогу, – на шиї ледь помітний розріз, напівкруглий, керамбіт, удар був, – детектив підійшов до дверей водія, і представивши в руці керамбіт, почав проводити рукою по можливій траєкторії удару, – правша. Стейсі Адлер і Томас порвали. Графіті у нас під ногами. Що ж, цим вчинком міс Адлер відкрила сезон полювання на себе. Повідомте всі морги, щоб чекали її. Вона так багато херні творила, що довго дівчинка не протягне, ми теж полюємо на неї.

2
{"b":"864757","o":1}