Литмир - Электронная Библиотека
A
A

КЛЕР ЦАХАНАСЯН: Я знову змонтована. Вірменську народну мелодію, Робі.

Музика на гітарі.

КЛЕР ЦАХАНАСЯН: Найулюбленіша пісня Цаханасяна. Він ладен був завжди її слухати. Кожного ранку. То був класичний чоловік, той старий крез із силою-силенною танкерів і стайнями верхових коней. Та ще мав мільярди.

З таким варто було одружитися. Він був великий метр і великий балетмайстер, обізнаний у всякому чортовинні. Я підгляділа в нього.

Приходять дві ЖІНКИ. Вони подають ІЛЛЕВІ свої молочники.

ПЕРША ЖІНКА: Молока, пане Іллю.

ДРУГА ЖІНКА: Мій молочник, пане Іллю.

ІЛЛЬ: Доброго ранку, пані. По літрові молока кожній.

Він відкриває бідон і хоче зачерпнути молока.

ПЕРША ЖІНКА: Незбираного молока, пане Іллю.

ДРУГА ЖІНКА: Два літри незбираного молока, пане Іллю.

ІЛЛЬ: Незбираного молока.

Він відкриває інший бідон і набирає молока.

КЛЕР ЦАХАНАСЯН милується ранком крізь льорнет.

КЛЕР ЦАХАНАСЯН: Гарний осінній ранок. Легенький туман на вуличках, срібляста імла, а над нею фіялкове небо, таке, як малював граф Гольк, мій третій чоловік, міністер закордонних справ. Він на дозвіллі бавився малярством. Потворним.

Церемонно сідає.

КЛЕР ЦАХАНАСЯН: Граф весь був потворний.

ПЕРША ЖІНКА: І масла. Двісті грамів.

ДРУГА ЖІНКА: І білого хліба. Два кілограми.

ІЛЛЬ: Ви, бачу, дістали добрий спадок, добрий спадок.

ОБИДВІ: Запишіть набір.

ІЛЛЬ: Усі за одного, один за всіх.

ПЕРША ЖІНКА: Ще шоколяди за дві двадцять.

ДРУГА ЖІНКА: За чотири сорок.

ІЛЛЬ: Також записати?

ПЕРША ЖІНКА: Також.

ДРУГА ЖІНКА: Ми з’їмо її тут, пане Іллю.

ПЕРША ЖІНКА: У вас тут найкраще, пане Іллю.

Вони сідають в глибині крамниці і їдять шоколяду.

КЛЕР ЦАХАНАСЯН: Одну сиґару Вінстон. Тепер, коли ми розлучилися, я хочу покоштувати ще ґатунок мого сьомого чоловіка. Бідолашний Лобі з своєю пристрастю до рибальства. Сидить десь тепер сумний у потязі до Португалії.

МАЖОРДОМ подає сиґару й припалює її.

ПЕРШИЙ: Он вона на бальконі, пахкає сиґарою.

ІЛЛЬ: Завжди непристойно дорогі ґатунки.

ПЕРШИЙ: Марнотратниця. Хоч би сором мала перед зубожілим людством.

КЛЕР ЦАХАНАСЯН (курячи): Дивно. Досить пристойна.

ІЛЛЬ: Вона прогадала. Я старий грішник, Гофбауере, хто без гріха? Я їй у молодечі роки встругнув кепський жарт, та коли в ”Золотому Апостолі” всі ґюлленці одностайно відкинули її пропозицію, то була найкраща година в моєму житті.

КЛЕР ЦАХАНАСЯН: Віскі, Бобі. Чистого.

Приходить ДРУГИЙ покупець, збіднілий, обшарпаний, як і всі.

ДРУГИЙ: Доброго ранку. Сьогодні буде гаряче.

ПЕРШИЙ: Добра погода, тримається.

ІЛЛЬ: Скільки в мене покупців сьогодні! То було ніхто не приходив, а це декілька днів плавом пливуть.

ПЕРШИЙ: Ми стоїмо за вас. За нашого Ілля. Непохитно.

ЖІНКА (жуючи шоколяду): Непохитно, пане Іллю, непохитно.

ДРУГИЙ: Кінець-кінцем, ти — найпопулярніша людина в містечку.

ПЕРШИЙ: Маєте найбільшу вагу в громаді.

ДРУГИЙ: Тебе на весну виберуть бурґомістром.

ПЕРШИЙ: Неодмінно.

ЖІНКА (жуючи шоколяду): Неодмінно, пане Іллю, неодмінно.

ДРУГИЙ: Горілки.

ІЛЛЬ бере з полиці пляшку.

МАЖОРДОМ наливає віскі.

КЛЕР ЦАХАНАСЯН: Збуди нового. Я не люблю, коли мої чоловіки так довго сплять.

ІЛЛЬ: Три десять.

ДРУГИЙ: Не тієї.

ІЛЛЬ: Ти завжди пив цю.

ДРУГИЙ: Коньяку.

ІЛЛЬ: Коньяк коштує двадцять тридцять п’ять. Ніхто не може собі такого дозволити.

ДРУГИЙ: Треба ж хоч раз собі розважити душу.

Сценою перебігає майже гола дівчина, за нею Тобі.

ПЕРША ЖІНКА (жуючи шоколяду): Ганьба, як та Люїза поводиться.

ДРУГА ЖІНКА (жуючи шоколяду): До того вона заручена з білявим музикантом, що живе на вулиці Бертольда Шварца.

Ілль дістає з полиці коньяк.

ІЛЛЬ: Прошу.

ДРУГИЙ: І тютюну. До люльки.

ІЛЛЬ: Гаразд.

ДРУГИЙ: Імпортованого.

ІЛЛЬ підраховує все.

На балькон виходить ЧОЛОВІК VIII, кіноактор, високий, стрункий, з рудими вусами, в халаті. Його може грати той самий артист, що грав чоловіка VII.

ЧОЛОВІК VIII: Гопсі, правда як чудово? Наш перший сніданок після заручин. Наче сон. Балькончик, шелестить липа, дзюркотить водограй біля ратуші, по бруку бігають декілька курок, десь жінки гомонять про свої малі турботи, а за дахами — вежі собору!

КЛЕР ЦАХАНАСЯН: Сідай, Гобі, не говори. Краєвид я бачу сама, а думки — не твоя парафія.

ДРУГИЙ: Тепер і чоловік сидить з нею.

ПЕРША ЖІНКА (жуючи шоколяду): Восьмий.

ПЕРША ЖІНКА (жуючи шоколяду): Гарний мужчина, кіноактор. Моя донька бачила його в ролі конокрада в одному фільмі Ґанґгофера.

ПЕРША ЖІНКА: А я в ролі священика в фільмі Ґрема Ґріна.

ЧОЛОВІК VIII цілує Клер. Акорд гітари.

ДРУГИЙ: Все можна мати за гроші (спльовує).

ПЕРШИЙ: Не в нас.

Він стукає кулаком по столу.

ІЛЛЬ: Двадцять три вісімдесят.

ДРУГИЙ: Запиши.

ІЛЛЬ: Цього тижня я зроблю виняток, але щоб ти мені заплатив на перше, коли дістанеш допомогу для безробітних.

ДРУГИЙ іде до дверей.

ІЛЛЬ: Гельмсберґере!

Той стає. ІЛЛЬ підходить до нього.

ІЛЛЬ: В тебе нові черевики. Жовті, нові черевики.

ДРУГИЙ: Ну і що?

ІЛЛЬ дивиться ПЕРШОМУ на ноги.

ІЛЛЬ: Ви також, Гофбауере. Ви також маєте нові черевики.

Він переводить погляд на ЖІНОК і переляканий підходить до них.

ІЛЛЬ: Ви також. Нові, жовті черевики. Нові, жовті черевики.

ПЕРШИЙ: Не знаю, що ви бачите в цьому особливого.

ДРУГИЙ: Не можна ж вічно ходити в старих черевиках.

ІЛЛЬ: Нові черевики. Як ви спромоглися на нові черевики?

ЖІНКИ: Ми сказали записати їх набір, пане Іллю, сказали записати набір.

ІЛЛЬ: Ага, сказали записати їх набір. І мені сказали записати набір. Кращий тютюн, ліпше молоко, коньяк. Як це ви раптом здобули кредит по крамницях?

ДРУГИЙ: Адже ми в тебе також маємо кредит.

ІЛЛЬ: А чим думаєте заплатити?

Мовчання. Він починає закидати покупців крамом. Усі втікають.

ІЛЛЬ: А чим ви думаєте заплатити? Чим? Чим?

Біжить у глибину.

ЧОЛОВІК VIII: Галас у містечку.

КЛЕР ЦАХАНАСЯН: Дрібноміщанське життя.

ЧОЛОВІК VIII: Здається, у тій крамниці внизу щось сталося.

КЛЕР ЦАХАНАСЯН: Певно сваряться за ціни на рибу.

Гучний акорд гітари. ЧОЛОВІК VIII підскакує.

ЧОЛОВІК VIII: Ради Бога, Гопсі! Ти чула?

КЛЕР ЦАХАНАСЯН: Чорний леопард. Розлютився.

ЧОЛОВІК VIII (здивовано): Чорний леопард?

КЛЕР ЦАХАНАСЯН: Від мароканського паші. Подарунок. Бігає в сальоні поруч. Великий, злий кіт з блискучими очима. Я його дуже люблю.

До столу ліворуч сідає ПОЛІЦАЙ. П’є пиво. Говорить повільно й розважно. Ззаду надходить ІЛЛЬ.

КЛЕР ЦАХАНАСЯН: Можеш накривати стіл, Бобі.

ПОЛІЦАЙ: Чого вам треба, Іллю? Сідайте.

ІЛЛЬ стоїть.

ПОЛІЦАЙ: Ви тремтите.

ІЛЛЬ: Я вимагаю заарештувати Клер Цаханасян.

ПОЛІЦАЙ натоптує свою люльку і повільно її запалює.

ПОЛІЦАЙ: Дивно. Дуже дивно.

МАЖОРДОМ слугує біля столу, приносить пошту.

ІЛЛЬ: Я вимагаю цього як майбутній бурґомістер.

ПОЛІЦАЙ (пускаючи хмари диму): Вибори ще не відбулися.

ІЛЛЬ: Негайно заарештуйте ту даму.

ПОЛІЦАЙ: Себто, ви хочете подати позов на ту даму. Чи її потім заарештують, вирішує поліція. Чи та дама зробила якийсь злочин?

ІЛЛЬ: Вона вимагає від мешканців нашого міста, щоб вони мене вбили.

ПОЛІЦАЙ: І тому я маю її отак просто заарештувати?

Він наливає собі пива.

КЛЕР ЦАХАНАСЯН: Пошта. Пише Айк і Неру. Вітають мене.

ІЛЛЬ: Це наш обов’язок.

ПОЛІЦАЙ: Дивно. Надзвичайно дивно.

П’є пиво.

7
{"b":"850140","o":1}