Голова паморочилась від випитого, а губи горіли від поцілунку. Класно сьогодні посиділи. Посміхалась, бо гарний настрій мене так і не покинув. Спати відразу не лягла, літали гелікоптери, тому запросила дівчат на чай.

Глава 3

«Іра»

Голова моя, голова. Де ти була вчора? Як би була вчора на місці, то не боліла б сьогодні. Випила аспірин, каву, прийняла душ і вирішила пропустити заняття і знову завалитися спати. Було соромно за таке рішення. Тому пообіцяла, що це виключення. І що обов'язково наздожену тему.

До обіду спала. Потім привела себе у порядок і вирішила, що час вчитися, сесія не за горами. Та одне діло думати, а інше зробити. Хтось наполегливо постукав до мене. На порозі моєї кімнати стояв Назар. Я здивувалася і хотіла щось запитати, але не встигла. Назар міцно мене обняв і поцілував.

-Ми не закінчили вчора. - І почав цілувати мої очі, потім перейшов до шиї.

-Що не закінчили?- Мені не потрібна була відповідь, я просто розгубилася від його напористі.

Він цілував мене палко і солодко, він обіймав мене міцно і ніжно. І я дивувалася, наскільки ми підходимо один одному. Він, як і в танці, ідеально веде, ідеальний партнер.

Я прийшла до тями, як він уже цілував мої груди.

-Стій!- Сил зупинятися не було, але…

-Не зупиняй мене, принцесо,- прохрипів Назар.

-Іра.

-Що? - Трохи почав проходити в себе, він важко дихав, розпалився. Та я не збиралася продовжувати, не зараз.

-Мене звуть Іра.

-Я знаю, - посміхається.

-Ти їдеш до Брюсселя?- Згадала.

-Сьогодні вночі, - він усе зрозумів.

-На довго?

-На два роки, -руки самі опустилися і почали застібати ґудзики, які він встиг розстібнути на моїй сорочці.

-Я не хочу так.- Сказала впевнено.

Відразу стало зрозуміло, що в нас немає майбутнього.

Назар летів до Брюсселю по контракту на два роки. Добивався цього ще зі студентства. Тепер має таку можливість і не збирається відмовлятися. Воно і зрозуміло. Але чомусь з'явилось відчуття, що я втрачаю щось цінне, ще не встигнувши навіть отримати.

«Йди», -шепочу йому в губи і цілую. І коли двері за ним зачинилися дивлюся на них з якоюсь безглуздою надією.

Глава 4

«Назар»

Сьогодні вирішили з хлопцями посидіти, бо післязавтра в ночі вже нарешті відлітаю. Ще одна ціль з мого списку була досягнута. Брюссель - це сходинка до іншої цілі і вона вже на горизонті. Батько був проти моєї кар'єри, він дуже хотів, щоб я пішов по його слідах. Та пластична хірургія мене не приваблювала. І хай він планував побачити мене у своїй клініці, своїм наступником, в мене були інші плани. Ми посварилися. Але навчання він все ж таки оплатив. За що йому величезна подяка. Хоча зрозуміло, що так він перепрошує, що я виріс без нього. Батьки розлучилися, коли я був у старших класах. Чого ото було затягувати. Вони давно вже були чужими людьми. З новою дружиною дітей не мав. Отже, надія була на мене, а я не виправдав довіру. Післязавтра я вже буду в Бельгії. Контракт підписаний на два роки, але я впевнений, що його подовжать. Маю намір залишитись. Компанія повністю відповідає моїм побажанням, як і я їхнім.

З’явилась компанія студентів. Це не дуже порадувало. Хотілось нормально посидіти, випити, поговорити. Компанія була шумною, але не занадто.

ЇЇ я помітив відразу. Всі, я гадаю, помітили. Бабкою влетіла до залу. Така енергійна, весела, яскрава. Не в тому сенсі, що одягнена, а сама по собі. Коротка зачіска, пасмами, які спадають на обличчя, пухкі губи, які звабливо посміхаються, і очі, які не можна розгледіти. Штани в обліпку, які обмальовують усі згини тіла. Я потайки кидав на неї погляд. А коли вона пішла танцювати, взагалі не зводив. Ні, вона не бабка. Вона кішка. Граційна, гнучка. Відразу помітно, що танцювала, як і я колись. Я б станцював з нею танго.

Я ледь не забув, про що ми з хлопцями говорили, як побачив, що вона йде в наш бік. Як вона йшла. Плила. Ото ж вже яка краля, знає яке враження справляє на мужиків. Знає собі ціну і вміло володіє своїм тілом. Звабливиця.

-А чому це така мужня компанія без дівчат? - Обперлася об стіл і у вирізі її сорочки оголилась частина дуже апетитних грудей.

-Принцеса хоче скласти нам компанію? - Відгукнувся я.

-А у вас є чим розважити принцесу?- Фліртує і сідає за стіл.

Хлопці відразу підсіли до неї і почали пригощати, розважати. Вона сміялася дуже заразливо. Я поглядав, але не заважав. Схоже, що хочуть підпоїти. Стало смішно, бо принцеса не п'є. Раз вилила, другий. От хтось здивується, коли соку хлібне. Наші погляди зустрілись. В цих очах можна потонути. Сині, як два глибоких озера, так і затягнуть до себе. Я підморгнув, щоб зняти напругу, яка в мене виникла.

Ми танцювали. Я притискав її до себе і думав про продовження вечора з нею. Усе ідеально. І те як вона рухається, і як жартує. І навіть ім'я не назвала. Та я буду не я, як не дізнаюсь. Гарна, зухвала і самовпевнена. Ідеальна. Вона серед своїх друзів як з іншої планети.