<p>

Слід зазначити ще й те, що складовою частиною громадянського суспільства як царини нефор­мального і нерегламентованого державою життя людей є й позалегітимні, так звані “тіньові” прояви суспільної взаємодії. Насамперед, таким проявом є кримінальний характер деяких суспільних відносин. Відомий дослідник соціальних процесів Карл Попер зазначив з цього приводу: “У числі серйозних недо­ліків західних суспільств слід згадати злочинність, що прояв­ляється в багатьох формах — наприклад, у зловживаннях свободою ринку” [58]. Можна зробити висновок, що “будь-яка сила та влада мають тенденцію до самозростання і тенденцію до корумпованості, отже, зрештою, тільки традиції вільного суспільства, в тому числі традиція ревного контролю за владою з боку громадян, можуть урівно­важувати силу держави за рахунок забезпечення відповідних засобів стриму­вання та контролю, від яких залежить доля усієї свободи”[58].</p>

<p>

З огляду на сказане вище, саме держава повинна  бути відповідальною за розвиток со­ціальної кооперації у суспільстві, за дотримання загального порядку, збереження сталих умов господарювання, практичну протидію силам, що загрожують соціальній цілісності суспільства. Порушення збалансованості дій держа­ви і громадянського суспільства призводить або до полі­тики диктату, або до стихії руйнівного хаосу.</p>

<p>

 Якщо узагальнити все, що було сказано вище, то можна дійти висновку що ознаками громадянського суспільства є:</p>

<p>

1) в економічній сфері – насамперед наявність недержавних організацій, кооперативів, орендних підприємств, акціонерних товариств, асоціацій, що базуються на приватній власності;</p>

<p>

2) у соціальній сфері - наявність розвинутих громадських організацій і рухів, органів самоврядування за місцем проживання, роботи; наявність недержавних засобів масової інформації, які не є виразником інтересів якоїсь однієї політичної або фінансово-промислової групи;</p>

<p>

3) у політичній сфері – існуюча практика вирішення конфліктів у рамках закону і без виявів насильства, а також цивілізований механізм виявлення, формування і вираження суспільної думки;</p>

<p>

4)  у духовній сфері – реальні, а не тільки декларовані свобода слова, думки, совісті; самостійність і незалежність творчих, наукових і інших об'єднань;   зростання   ролі   людського   виміру соціальних   процесів;   розвиток   почуття   людської гідності, віри людей у власні сили і можливості;</p>

<p>

5) в інформаційній сфері – розвинута, багаторівнева система суспільних комунікацій, двосторонніх комунікацій між державою і громадянським суспільством, між владою і народом.</p>

<p>

 З огляду на ознаки громадянського суспільства можна виділити й основні його зміст  і риси, які зводяться до:</p>

<p>

1) поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову;</p>

<p>

2) зв'язаності законом самої держави і її органів;</p>

<p>

3) розмежування ролі державних і недержавних інститутів;</p>

<p>

4) верховенства закону у всіх сферах життя суспільства;</p>

<p>

5) ефективної форми контролю і нагляду за дотриманням законності;</p>

<p>

6) взаємної відповідальності держави й особистості;</p>

<p>

7) відділення ідеології від держави.</p>

<p>

Платформою   існування громадянського суспільства є вірність  ідеалам правової держави. Існування громадянського суспільства може базуватися тільки на високій соціально-економічній і політичній  культурі.  Громадянське суспільство у певному розумінні виступає гарантом горизонтальних суспільних зв'язків, що надають стабільність суспільству.  </p>

<p>

 </p>

<p>

1.3. Структурна побудова громадянського суспільства</p>

<p>

 </p>

<p>

Структуру сучасного громадянського суспільства можна представити у вигляді п'яти основних систем, що відображають відповідні сфери його життєдіяльності. Це соціальна, економічна, політична, духовно-культурна й інформаційна системи.</p>

<p>

Соціальна система охоплює сукупність спільностей, що об'єктивно сформувалися, і взаємин між ними. Це первинний, основний пласт громадянського суспільства. В нього входять інститути родини, виховання, освіти, що допомагають людині соціалізуватися. Другий блок складають відносини, що відображають різноманітні зв'язки людини з людиною як безпосередньо, так і в різних колективах (суспільних об'єднаннях за інтересами). Третій блок утворюють відносини між великими соціальними спільностями людей (групами, станами, класами, націями, расами).</p>

<p>

Економічна сфера громадянського суспільства являє собою сукупність економічних інститутів власності, виробництва, розподілу, обміну, споживання сукупного суспільного продукту. В цій сфері індивід реалізує свої економічні інтереси. </p>

<p>

Політичну сферу громадянського суспільства складає діяльність політичних партій, громадсько-політичних об'єднань, в яких індивіди реалізують свої політичні інтереси і через які вони вступають у політичне життя.</p>

<p>

Духовно-культурна система утворюється з відносин, що виникають на тлі духовно-культурних благ, діяльності відповідних інститутів, установ (освітніх, наукових, культурних, релігійних). Громадянське суспільство тісно пов'язане як з державою, так і з правом. Держава покликана створювати найоптимальніші умови для розвитку громадянського суспільства, не втручатись у сферу реалізації приватних інтересів, а розвинене громадянське суспільство, у свою чергу, є соціальною базою демократичної, правової соціальної держави.</p>

<p>

Інформаційна система складається з багаторівневих комунікаційних відносин між державою і громадянським суспільством, між владою і народом, а на нижніх рівнях – між органами місцевого самоврядування і територіальними громадами.</p>