Литмир - Электронная Библиотека

Торгівлю Співдружності врятували дракони. При формуванні екіпажів і наймі робітників на зорельоти запрошували драконів, які миттю розпізнавали підсадних качок. Демони дістали облизня.

Демони, яким ударили по загребущим ручкам, оголосили війну драконам, але тут уже обурилися всі нелюди. Справедливі чесні дракони викликають захоплення, на відміну від брехливих демонів. Усі системи Співдружності відмовилися від контактів з Тунною, припинилася торгівля й обмін технологіями. Якась частина драконів загинула, але ця жертва коштувала дорого нападаючим, оскільки після скоєного злочину на вбивцю починали полювати всі навколишні дракони й вони не могли сховатися ніде, крім Тунни. А використовувати першокласного вбивцю всього один раз виявилося дорого й правителі Тунни відмовилися від цієї війни.

Не маючи змоги викрадати транспортники, демони почали проникати в державні структури Співдружності, щоб контролювати політику щодо своєї Тунни. Більше чотириста років тому секретний агент Арвай Басаяр під виглядом перукаря проник у штат прислугі дружини Глави Уряду Доміона Урілли, та взяв її під контроль. Берзе Шамон крутила своїм чоловіком як хотіла й новий перукар був узятий на зореліт уряду в політ. У дорозі під контроль досвідченого агента потрапили всі військові та посадові особи, які летіли з дипломатичною місією на сусідню систему Кассанданґ. Там проживала велика діаспора драконів. Після посадки на центральній планеті Кассанданґу, уріллці отримали наказ убивати всіх драконів, до яких дістануться. Бійня влаштована в космопорті та його околицях потрясла весь цивілізований світ і мало не стала початком війни між Кассанданґом і Уріллою. Саме дракони з'ясували, що вбивці були взяті під контроль демоном і виконували його наказ. Кассанданґський інцидент відкрив очі на неможливість довіряти демонам і став батьком Зоряного патруля.

Відтоді нелюди перевіряють будь-який транспорт, що входить у їх зоряну систему, як цивільний, так і військовий, як чужий, так і свій. Без винятків.

Після сходження на трон Кроулі Шостого політика Тунни змінила спрямованість на встановлення дружніх відносин із Співдружністю систем нелюдів. Новий правитель розумів, що повернутися до відвертого розбою йому ніхто не дозволить, а вигідна торгівля ведеться тільки добровільно. Кілька зустрічей з Леннартом Хельге - Главою Співдружності встановили крихку довіру між двома наділеними владою правителями. У себе в Тунні Кроулі провів ряд реформ, спрямованих на те, щоб сваритися з нелюдами було не вигідно. Підписав угоду про обмін технологіями, поки цивільними, але сподівався оновити парк військових зорельотів. Кожна найменша подія могла б порушити усталений паритет.

І тут, по особистому каналу зв'язку від тена Хельге приходить послання, в якому він не підбираючи слів просить пояснити навіщо демонський дредноут напав на лінкори ПИЛОСМОКа біля системи Фомальгаут. До послання було докладено відео. Кроулі зрозумів, що таким чином Глава Співдружності намагається зберегти в таємниці цю подію, якщо причина нападу помилкова. Співдружність не хоче починати війну з Тунною.

Правитель терміново викликав на екстрену нараду своїх найближчих помічників: Генерального прокуратора Тунни та Голову міжгалактичної розвідки. Тен Ірис потрібен, щоб дізнатися кому належить дредноут, а тен Хулан, щоб встановити можливих свідків згаданої події.

Секретар Правителя мертво встав на дверях приймальної і нікого туди не пускав, тому вигук Кроулі: "Мера до мене, негайно!" почув тільки він.

Карай

- Ти куди? - запитала я Варду, яка в яскравому топіку та легінсах, що гарно обтягували її ноги, відчиняла двері каюти.

На зорельоті нас поселили в одну каюту в жіночому секторі. Внсі розмістили десь у чоловічому секторі разом з бійцями импету. Ми бачилися з ним в їдальні й загальній кают-компанії.

- У спортзал. Там відмінні тренажери й м'яч поганяти місце є. Не хочеш піти зі мною? – дивлячись на мене, Варда завмерла біля дверей.

- Із задоволенням! - я кинулася до шафи й почала вигрібати з сумок манатки, які так і не спромоглася розкласти по полицях, десь у мене спортивний костюм завалявся. Швидко переодягнулася, чим заслужила схвальний погляд перевертня. І ось ми вже крокуємо по коридору до ліфту. Спустилися на два рівня нижче, через невеликий коридорчик увійшли в просторий спортзал. Навіть дивно, що на зорельоті зробили таке величезне приміщення.

Праву частину залу займають різноманітні тренажери, уздовж стіни стоять бігові доріжки, велотреки й орбітреки, у цій половині стіни облицьовані дзеркалами. Зліва досить великий майданчик для бігу, стрибків, рухливих ігор у м'яч, мотузки. Між двома половинами залу натягнута товста мотузкова сітка від підлоги до стелі, яка ділить зал навпіл.

Відвідувачами є бійці импету. Майбуть тому, що в польоті робота є тільки для екіпажу, а ось інші нудьгують.

Четвірка демонів грає два на два в м'яч. Закидають його в сітчасті кошики, розташовані один над іншим на висоті трьох та чотирьох метрів від підлоги на протилежних стінах майданчика. З огляду на те, що демони самі по два з половиною метра, то в кошик м'яч вони просто кладуть у стрибку, при цьому смішно повисаючи на кошику й тримаючись руками за кільце.

Внсі теж у залі. Він сидить на тренажері для преса й робить вигляд, що опускається назад. Його рухи більше нагадують похитування гілки на дереві. Нас він не бачить, оскільки прикипів поглядом до Айкен, яка, лежачи на животі на тренажері, посилено згинає ноги, піднімаючи валик.

Коли ми увійшли в зал, симпатичний темноволосий хлопець міцної статури, який одягав на штангу диск, присвиснув і штовхнув сусіда, показуючи на нас очима. Той втупився в нас неможливо аквамариновим поглядом.

- Це ж врятовані принцеси! - виголосив він приємним голосом.

- Теж мені лицарі, - відповіла Варда.

- Та ні, ми – дракони.

Пересмикнувши плечима, Варда повела мене до тренажерів.

- Давай спочатку розігріємося на біговій доріжці, а потім я тобі покажу вправи, - як досвідчена спортсменка сказала вона. Перевертень увімкнула дві бігові доріжки, налаштувала швидкість і час, при чому собі поставила ще й кут нахилу, щоб бігти в гору.

Варда

Коли все затихне, де будеш жити? – запитую замріяну Карай. Після фізичних вправ і контрастного душу накотило розслаблення. Третю добу в польоті. Після знайомства з екіпажом і бійцями импету нові враження вщухли. У космосі панує глибока тиша, яка змушує відчувати себе мікроскопічною піщинкою, що несе легким вітром у невідому далечінь. Ми сидимо в каюті й тягне говорити ні про що.

Карай десь півгодини вже сидить на підлозі між розкиданими речами, що витягла зі своїх сумок, коли шукала спортивний костюм. Розглядає кожну річ, ностальгує. Мені здалося, що вона мене не чує. Однак, зітхнувши, та перевела погляд на мене й відповіла:

Я рідну Мурярію ні на що не проміняю, жити буду там, але хочу відвідати Клавіантус і можливо не один раз, може навіть квартиру літом зніматиму. Яка там валюта?

Міжгалактична теж ходить.

Супер! Я ж тепер зможу запросто підробляти монети!

Тим паче, що на Клавіантусі це не заборонено.

Вардо, ти ж читала про те, що абсолютно любу речовину я можу перетворити на дорогоцінний метал! Це ж круто, мені б уже якнайшвидше цьому навчитися! – Карай взяла невеличкий пластмасовий дармовис – фігурку Таглара Бейока, що купила на Дагоні й почала напружено на нього дивитися та дивно рухати пальцями. Я засміялася, от смішна особа!

Дивись!! – раптово – ні сіло ні впало, вигукнула Карай. Глянула на те, що мені захоплено показує. Вау, на грудях Таглара й справді утворилася маленька срібна краплиночка, схожа на серце. Карай спробувала змусити її рухатися, але в неї нічого не вийшло. – Ти ба! Я перетворила частинку простої пластмаси на срібло!!!

36
{"b":"694686","o":1}