Розд╕л 1.3. Технолог╕чний вим╕р.

Якщо ти ╖си, п'╓ш ╕ бачиш добро у всяких справах сво╖х,

то це ╓ дар Божий.

Екклез╕аст.

Враховуючи факт ╕снування глибоких традиц╕й марксизму в наш╕й кра╖н╕, маю зробити одне попередн╓ зауваження. Тут ╕ дал╕ я переважно вживаю терм╕н, технолог╕я, зам╕сть прийнятого в марксизм╕ терм╕ну, спос╕б виробництва, який поляга╓ в ╓дност╕ продуктивних сил ╕ виробничих (соц╕альних) в╕дносин. Технолог╕я характеризу╓ тип господарсько╖ д╕яльност╕ безв╕дносно до будь-яких ╕нших вим╕р╕в сусп╕льно╖ системи. Ми можемо розглядати землеробство чи кочове скотарство, як таке, що не зм╕ню╓ сво╖х сутт╓вих рис в залежност╕ в╕д типу соц╕альних в╕дносин. Так наприклад, землеробство почало радикально модерн╕зуватись т╕льки в XX стол╕тт╕, з появою ╕ндустр╕альних технолог╕й. Але присадибне землеробство, роль якого в житт╕ середнього укра╖нця досить значна, принципово не зм╕нилося донин╕. Розглядаючи ту чи ╕ншу технолог╕ю, ми перш за все будемо звертати увагу на фактор р╕вня ╖╖ самодостатност╕. Власне цей фактор вплива╓ на соц╕альн╕ зв'язки, тобто на сусп╕льну структуру ╕ орган╕зац╕ю. Кр╕м того, для нас важливим буде ментальний вим╕р, який т╕сно пов'язаний з характером господарсько╖ д╕яльност╕.

Якщо проанал╕зувати карту розселення народ╕в св╕ту, то неважко переконатися, що висока концентрац╕я укра╖нського населення корелю╓ з зонами землеробства. Тобто, укра╖нець - перш за все, землероб, причому кор╕нний, з дуже глибокими хл╕боробськими традиц╕ями ╕ в╕дпов╕дною культурою, яку в╕н не втрачав в досить довгому ╕сторичному час╕. Ця культура, закр╕плена в ментальност╕, явля╓ собою пост╕йно д╕ючий ╕нерц╕йний елемент - нав╕ть коли вона захоплю╓ться, пригн╕чу╓ться, знищу╓ться ╕ншою, наприклад, кочовою культурою, вона не перероджу╓ться, а десь тл╕╓ в залишках, поки виникають умови для ╖╖ розгортання.

Та перв╕сна Укра╖на, яка започаткувала процес поширення укра╖нсько╖ ментальност╕, виникла в результат╕ д╕╖ к╕лькох фактор╕в: по-перше, з╕ткнення двох культур - древньо╖ землеробсько╖ ╕ кочово╖, по-друге, наявност╕, умовно назвемо, Дикого поля - величезних в╕льних територ╕й, придатних для землеробства, по-трет╓, певно╖ соц╕ально╖, демограф╕чно╖, ╕ нарешт╕ - геопол╕тично╖ ситуац╕╖, що склалася в часи формування укра╖нського етносу. Таким чином, в╕дбувалася вза╓мод╕я к╕лькох вим╕р╕в соц╕ального процесу, причому, на р╕зних етапах той чи ╕нший вим╕р м╕г ставати визначальним. Але найважлив╕шим ╕ пост╕йно д╕ючим фактором взагал╕ будь якого соц╕ального процесу ╓ технолог╕я, по╓днана з природними умовами. Це по╓днання, характерне для будь якого типу культури аж до початку ╕ндустр╕ально╖ епохи, визнача╓ умови ╕ можливост╕ виживання популяц╕╖. Власне, адаптац╕я до природних умов з використанням розуму, започаткувала процес вид╕лення людини з природи ╕ подальший цив╕л╕зац╕йний процес.

Землеробство, що виникло зг╕дно р╕зних джерел в╕д 11 до 12 тисячол╕ть тому, створило потужне джерело популяц╕╖ землероб╕в, яке поширювалось з долини Н╕лу в Аз╕ю, де в аналог╕чних умовах, в долинах великих р╕к виникали землеробськ╕ цив╕л╕зац╕╖ стародавнього поясу культур в╕д Н╕лу до Хуанхе. Знову ж таки, внасл╕док внутр╕шнього демограф╕чного тиску люди м╕грували у б╕льш сувор╕ ╕ менш пристосован╕ для землеробства рег╕они, створюючи там нов╕ осередки - на територ╕╖ нин╕шньо╖ п╕вн╕чно╖ Грец╕╖, близько 6,2 тис. рок╕в до н. е. (культура Неа-Никомед╕я), буго-дн╕стровська культура, близько 5,5 тис. рок╕в до н. е., а всл╕д за нею - потужна трип╕льська-кукутень культура на територ╕╖ нин╕шньо╖ Укра╖ни, близько 5 тисячол╕ть до н. е.. Остання - про╕снувала близько двох тисяч рок╕в ╕ стала найб╕льшою серед енеол╕тичних культур ╢вропи. Цей факт ма╓ об'╓ктивн╕ п╕дстави - найкращ╕ ╕ найб╕льш╕ площею земл╕ в ╢вроп╕ здатн╕ прогодувати б╕льшу к╕льк╕сть населення. Без сумн╕ву, технолог╕я, що одного разу була винайдена, дал╕ розповсюджу╓ться в б╕льшост╕ випадк╕в шляхом передач╕ ╕нформац╕╖, а не шляхом нового в╕дкриття. Хоч трип╕льська культура ╕ була знищена представниками кочових народ╕в ямно╖ культури, але так само не виклика╓ сумн╕ву, що трип╕льц╕ лишилися на сво╖й земл╕, бо ниточка землеробства в╕д того часу не переривалась. Ямна культура взяла в╕д трип╕льц╕в землеробство, ╕ напевно виникла нова хвиля етногенезу. Хорош╕ природн╕ умови для землеробства стали вир╕шальним фактором для його поширення ╕ безперервного п╕дтримання на територ╕╖ нин╕шньо╖ Укра╖ни.

Перв╕сна хвиля цив╕л╕зац╕╖, що виникла близько 12 тисячол╕ть тому, поступово просувалась в ус╕х напрямках, адаптуючись до природних умов. Ясно, що умови землеробства на заливних полях Н╕лу, вкритих шаром родючого мулу, ╕ на ц╕линних чорноземах нин╕шньо╖ Укра╖ни, покритих густою рослинн╕стю в╕др╕знялися сутт╓во. Робота кам'яною мотикою тут не дуже ефективна, а домашн╓ тваринництво вимага╓ створення запас╕в фуражу на зиму. Тому власне тут в╕дбулося одомашнення коня близько 4 тис. рок╕в до н. е., що створило новий революц╕йний технолог╕чний фактор, який зм╕нив характер розвитку цив╕л╕зац╕╖ ╕ х╕д ╕стор╕╖ - започаткував Великий ╢враз╕йський степовий пояс кочових культур, що немислимий без коня. Прим╕тивне коч╕вництво почало зароджуватись близько 5 тис. рок╕в до н. е., але набрало розвинених форм т╕льки в 2 - 3 тисячол╕тт╕ до н. е. Виникли два типи цив╕л╕зац╕й, що радикально в╕др╕знялись в ус╕х вим╕рах - технолог╕чному, орган╕зац╕йному, територ╕альному ╕ головне, що розвивалися з сутт╓во в╕дм╕нними швидкостями. Справа в тому, що технолог╕╖ в ос╕лих культурах мають можлив╕сть для б╕льш ╕нтенсивного розвитку, а розвиток технолог╕й, перш за все - обробки металу, тягне за собою в╕дпов╕дн╕ зм╕ни в ╕нших вим╕рах. Цей асинхрон╕зм неминуче прив╕в до необх╕дност╕ контакт╕в, вза╓мод╕╖, ╕ нарешт╕, з╕ткнень обох культур - кочово╖, яка в╕дставала, з ос╕лою землеробською. Ймов╕рн╕сть з╕ткнень спочатку була досить мала, в зв'язку з тим, що ц╕ культури займали дещо р╕зн╕ еколог╕чн╕ н╕ш╕: кочовики повинн╕ були забезпечувати можлив╕сть випасу худоби на протяз╕ року, то ж вони знаходилися значно п╕вденн╕ше в╕д землероб╕в л╕состепу. Землероби мали можлив╕сть створювати запаси ╖ж╕ ╕ корму для худоби на зиму, а тому могли жити на б╕льш п╕вн╕чних ╕ б╕льш вологих територ╕ях. Власне цей фактор призв╕в до виникнення нейтрального Дикого поля - територ╕╖, де зародилось укра╖нство.

Ментальн╕сть хл╕бороба л╕состепу, де досить сувора зима, це ментальн╕сть в╕дпов╕дальност╕ за майбутн╓, необх╕дност╕ думати м╕н╕мум на р╕к вперед, щоб мати можлив╕сть не т╕льки пережити зиму в тепл╕ ╕ в достатку, а й зберегти, а то й примножити господарство. Це ментальн╕сть господаря, що заклада╓ м╕цну ╕ теплу хату, саджа╓ сад, копа╓ колодязь, буду╓ господарськ╕ споруди, заводить худобу, придба╓ необх╕дний реманент, ма╓ велику к╕льк╕сть необх╕дних в житт╕ знань, вм╕нь ╕ навичок, що п╕дтримуються ╕ накопичуються т╕льки через зв'язки покол╕нь. (Наприклад, м╕й батько, Чередник Фед╕р ╤ванович, 1901 року народження, що виховувався ще в старих традиц╕ях, кр╕м землеробства робив буд╕вельн╕, покр╕вельн╕, ковальськ╕ роботи, вм╕в робити мило, крохмаль, вичиняти шк╕ри, вирощувати др╕ждж╕, робив в╕дра, домашн╕й посуд, знав гончарну ╕ колодязну справу ╕ ще масу всяких речей, необх╕дних в житт╕). Власне цей тип ментальност╕, або точн╕ше, нос╕╖ цього типу ментальност╕ створили сучасну ╢вропу, що стала л╕дером св╕тово╖ цив╕л╕зац╕╖. ╤ ця ментальн╕сть, ╕ цей спос╕б життя формувалися власне на п╕вноч╕, де умови змушують людину до в╕дпов╕дно╖, ╕ в першу чергу, в╕дпов╕дально╖ повед╕нки.

Спадко╓мн╕сть, тягл╕сть землеробсько╖ культури аж в╕д час╕в Трип╕лля, зокрема, проявля╓ себе в конструкц╕╖ житла - хати, що ма╓ каркас, виготовлений з дерева або з плоту ╕ покритий зверху ╕ з середини шаром саману (глини з солом'яною с╕чкою), дах робився з соломи, а п╕длога - з глини. Ст╕ни б╕лились крейдою, вапном або б╕лою глиною. Ця надзвичайно економ╕чна, еколог╕чна, чиста ╕ довгов╕чна (глина - ╕деальний консервант для деревини) конструкц╕я, яка про╕снувала тисячол╕ття, на м╕й погляд, до нашого часу ма╓ абсолютн╕ переваги перед сучасними технолог╕ями, перш за все, в в╕дношенн╕ вартост╕ ╕ еколог╕чност╕. Хата ╓ одною з родових ознак саме укра╖нсько╖, землеробсько╖ культури, перш за все л╕состепу, ╕ степу. Б╕ла поверхня ╖╖ ст╕н, наповнен╕сть р╕вном╕рним розс╕яним св╕тлом всередин╕, спонука╓ до творення краси (мальована хата, мальована п╕ч, оздоблення рушниками, декоративним посудом, засушеними кв╕тами ╕ колосками), так само як б╕ла поверхня полотняно╖ сорочки спонукала до ╖╖ вишивки орнаментом, що мав не т╕льки естетичне, але й сакральне, символ╕чне чи м╕стичне значення. Б╕ля хати саджали кв╕ти, калину, а неподал╕к - садок. Хата по╓днувала технолог╕чний ╕ естетичний чинники, стала головним елементом рукотворного домашнього раю. Хата спонукала до ос╕лост╕, стаб╕льност╕, усталеност╕, традиц╕йност╕ - необх╕дних складових хл╕боробського типу технолог╕╖. Бо найважлив╕ше в ц╕й технолог╕╖ - орна земля, що знаходиться в особист╕й власност╕ господаря ╕ прив'язу╓ до себе м╕цн╕ше рабських ланцюг╕в. ╤деал хл╕бороба, його "земля об╕тована" - це власний над╕л земл╕, хата ╕ господарство. Цей ╕деал всмокту╓ться з молоком матер╕, усталю╓ться вс╕м ходом життя.