Зблискує змія,
І краса пропаща
Вабить солов'я.
В ту ману пташина
Вірить, сліпо лине
І жорстоко гине,
Як загинув я.
РЯДКИ НА ЧЕСТЬ ЕЛЮ
Лий бурштин у білій піні,
Знову кухоль наливай,
Знову одчайдушні тіні
В мозку юрмляться нехай.
Безтурботна влада хмелю,
Дивний легкості екстаз.
А за повним кухлем елю
Що для мене важить час?
ЕПІГРАМА НА УОЛЛ СТРІТ
Скажу, як вам розбагатіти вмить,
Не нидіючи в банківській роботі:
Візьміть банкнот, на палець накрутіть,
І ваші гроші будуть в обороті!
Ваш капітал без ризику й турбот
Готівкою в руках — не страшно воєн —
Зігніть іще упоперек банкнот,
Хіба не ясно? — Гроші ваші вдвоє!
Примітки
Вибрані вірші Едґара По в українських перекладах Анатолія Онишка, Григорія Кочура і Максима Стріхи представлено тут за виданням «Едґар Аллан По. Провалля і маятник. Оповідання, поезії», Харків, «Фоліо», 2006.
До Палладиного бюста... — Паллада — друге ім’я давньогрецької богині мудрості Афіни.
... бальзам у Галаадах... — Галаад, область Палестини, відома своїм бальзамом, цілющою маззю. У Біблії читаємо: «Чи немає бальзаму в Галааді...?» (Єремія, 8, 22). «Чи є бальзам в Галааді?» — все одно що сказати: «Чи є борщ в Україні?». Це риторичне питання.
Ясна ріко... — Річка По на півночі Італії, найбільша в країні за площею водозбірного басейну і протяжності. Сам Едґар По ніде не уточнював, що має на увазі саме ріку По, але дослідники його творчості дійшли висновку, що йдеться про неї; що має місце гра слів (схожість назви ріки з прізвищем автора) та відголосок вірша Джорджа Байрона «Станси до По» (де По — назва річки).
Isola d'oro, fior di Levante! — Золотий острове, квітко Леванту! (італ.) «Квітка Леванту» — поетичний варіант назви одного з іонічних островів, котрий італійською називається Занте, а грецькою Закінф. Левант (від середньовічної франц. Soleil levant — «схід сонця») — загальна назва країн східної частини Середземного моря.
На місяцем залитому Гермоні... — Гермон або Еш-Шейх — гірський масив на Близькому Сході. У старозавітній апокрифічній Книзі Еноха говориться, що ангели, забажавши увійти до людських дочок, скріпили свої наміри саме на цій горі: «І вони спустилися на Ардіс, який є вершина гори Гермон; і вони назвали її горою Гермон, бо поклялися на ній і висловили один одному закляття» (Книга Еноха, 2: 1-6). Ряд сучасних богословів вважає, що гора Гермон була горою Преображення Ісуса Христа. Наприклад, такої думки дотримується автор популярних «Коментарів до Нового Завіту» Вільям Барклі.
Де Уїра жахна глушина... — Уїр (англ. Wear) — річка в Північно-Східній Англії.
Астарта — грецький варіант імені богині любові і влади Іштар, запозиченої греками з шумеро-аккадського пантеону через культуру фінікійців.
