дальн╕стю в╕зуально╖ видимост╕, що поясню╓ться наявн╕стю у склад╕ в╕зирних пристро╖в оптико-електронних засоб╕в. Ц╕ засоби, кр╕м того, погано працюють в умовах туману, дощу, сн╕гу, задимленост╕. Деяк╕ з них не функц╕онують вноч╕. Тому розширюватиметься область застосування в╕зирних пристро╖в, рад╕олокац╕╖, зокрема заснованих на використанн╕ РЛС з синтезованою апертурою.
В умовах ведення супротивником рад╕оелектронно╖ боротьби СКРУ повинн╕ забезпечувати високу перешкодозахисну. Найменшу перешкодозахисну з╕ вс╕х елемент╕в СКРУ мають в╕зирн╕ пристро╖, рад╕олокац╕╖, ╕ КРУ. Основними напрямами п╕двищення ╖х скритност╕ ╓ зменшення ╕нтенсивност╕, тривал╕сть випром╕нювання ╕ ширини д╕аграми спрямованост╕ антен, зм╕на по випадковому закону робочо╖ довжини хвил╕, використання широкосмугових (зокрема шумоподобних) сигнал╕в, застосування рад╕охвиль УКВ д╕апазону, що розповсюджуються лише в межах прямо╖ видимост╕. заход╕в по п╕двищенню перешкодозахисно╖ КРУ можна вказати на використання антен, що передають ╕ приймальних, з вузькими д╕аграмами спрямованост╕, передавач╕в п╕двищено╖ потужност╕ з найб╕льш перешкодост╕йкими класами сигнал╕в, зменшення смуги пропускання приймач╕в, застосування спец╕альних метод╕в обробки сигнал╕в ╕ перешкодост╕йкого кодування.
Як перешкодост╕йк╕ перспективн╕ коди БЧХ, Рида-Соломона, каскадн╕ коди. Разом з впровадженням згаданих, досить складних ход╕в, що виправляють пакети помилок, можна чекати застосування простих коректуючих код╕в, що виправляють в основному одиночн╕ помилки в по╓днанн╕ з перемежен╕╓м ╕нформац╕йно╖ посл╕довност╕ командних символ╕в. При реал╕зац╕╖ даного п╕дходу викону╓ться розноситься помилок пакету за р╕зними словами набору команд в результат╕ переупорядковування символ╕в за допомогою перемеж╕теля , що встановлю╓ться м╕ж кодуючим пристро╓м ╕ передавачем КРУ. На приймальн╕й сторон╕ деперемеж╕тель проводить зворотну операц╕ю ╕ в╕дпов╕дно до в╕домого йому правила в╕дновлю╓ початкову посл╕довн╕сть символ╕в кодових сл╕в.
Разом з перешкодост╕йким кодуванням знайдуть застосування широкосмугов╕ сигнали, як╕ можуть бути одержан╕ або за допомогою псевдовипадково╖ перебудови робочо╖ частоти, або за допомогою псевдо-шумових сигнал╕в ╕з зм╕нною структурою або шляхом ╖х по╓днання. У вс╕х випадках перешкодост╕йк╕сть до орган╕зованих перешкод п╕двищу╓ться завдяки застосуванню псевдовипадково╖ посл╕довност╕, в╕дпов╕дно до яко╖ дискретно по випадковому для супротивника закону м╕ня╓ться або робоча частота, або фаза псевдо-шумового сигналу.
Усп╕хи, досягнут╕ у област╕ адаптивних антенних грат, св╕дчать про перспективи ╖х широкого впровадження в приймальн╕ установки КРУ. Формування глибоких провал╕в в д╕аграмах спрямованост╕ приймальних антен в напрям╕ на джерела перешкод приводить до ╕стотного п╕двищення перешкодост╕йкост╕ рад╕оелектронних систем.
У деяких тактичних ситуац╕ях виника╓ потреба в засекречуванн╕
╕нформац╕╖, що переда╓ться через КРУ. Тому в майбутньому сл╕д чекати розповсюдження на КРУ достатньо добре в╕дпрацьованих в рад╕озв'язку прийом╕в закриття ╕нформац╕╖.
Останн╕м часом ведуться досл╕дження, пов'язан╕ з розробкою алгоритм╕в перенац╕лювання пущено╖ ракети по задан╕й ц╕л╕ залежно в╕д ступеня ураження ц╕лей останньою ракетою в попередн╕х ударах. При цьому передбача╓ться трансляц╕я зображення мети з ракети на ПК, оц╕нка результат╕в нанесення удар╕в, ухвалення р╕шення про перенац╕лювання пущено╖ ракети на ╕ншу мету. Передбача╓ться, що реал╕зац╕я дано╖ ╕де╖ дозволить ╕стотно скоротити число ракет, потр╕бних для поразки ц╕лей.
Завдання перехоплення пов╕тряних ╕ знищення наземних ц╕лей в умовах складно╖ помехово╖ обстановки може бути в╕днесене до класу так званих завдань, що важко формал╕зуються. Деяк╕ корисн╕ результати при р╕шенн╕ цих задач виходять при використанн╕ метод╕в ситуативного управл╕ння, теор╕╖ штучного ╕нтелекту ╕ теор╕╖ неч╕тких множин, що дають можлив╕сть реал╕зувати, так зван╕, ╕нтелектуальн╕ системи як наземного, так ╕ пов╕тряного базування.
Методична розробка
для проведення практичного заняття з навчально╖ дисципл╕ни
"Ав╕ац╕йн╕ засоби зв'язку та рад╕оелектронн╕ системи управл╕ння"
Тема 4.1.2. Бортов╕ рад╕останц╕╖ УКХ д╕апазону. Заняття 4. Рад╕останц╕я Р-800Л1(Р-800Л2). Навчальна група - студенти Час - 90 хвилин.
М╕сце Навчальна та виховна мета:
1. Закр╕пити ╕ поглибити знання студент╕в по основним характеристикам рад╕останц╕╖ Р-800Л1(Р-800Л2).
2. Прищепити навички практично╖ роботи по управл╕нню рад╕останц╕╖
Р-800Л1(Р-800Л2).
Навчальн╕ питання ╕ розпод╕л часу:
Вступ 15 хв.
1. Призначення, ТТХ рад╕останц╕╖ Р-800Л1(Р-800Л2). 20 хв.
2. Склад апаратури та функц╕ональна схема рад╕останц╕╖. 40 хв.
3. Конструктивне виконання рад╕останц╕╖. 10 хв.
Висновки та в╕дпов╕д╕ на питання 5 хв.
Навчально - матер╕альне забезпечення:
1. Слайди.
2. Виб╕р Р-800Л1(Р-800Л2).
Навчальна л╕тература:
1. В. И. Аблазов. УКВ (МВ-ДМВ) рад╕останц╕я бортового комплекса зв'яз╕ Р-800Л2. -К.:КВВАИУ, 1990с. 5-11.
Харк╕в 20__
1.Призначення, ТТХ рад╕останц╕╖ Р-800Л1(Р-800Л2).
1.1 Призначення.
Бортова зв'язна рад╕останц╕я Р-800Л1 MB ╕ ДМВ д╕апазон╕в, хвиль призначена для забезпечення беспо╕сково╖ ╕ бесподстро╓чно╖ ТФ ╕ ТК зв'язку ек╕паж╕в ЛА ╕ наземними ПУ в межах прямо╖ видимост╕. Наявн╕сть у рад╕останц╕╖ авар╕йного приймача забезпечу╓ черговий прийом сигнал╕в на одн╕й з м╕жнародних авар╕йних частот (121.5 або 243 МГц). Рад╕останц╕я може працювати як автономно (керування в╕д власного пульта керування), так ╕ в комплекс╕ з ╕ншими рад╕о станц╕ями (керування в╕д ╕нтегрального пульта керування або в╕д спец╕ал╕зовано╖ ЦОМ).
1.2 Основн╕ ТТХ Р-800Л1.
2.1 Д╕апазон робочих частот:
MB 100...149.975 МГц
2.2 Крок с╕тки РЧ ДМВ 220...399,975 МГц
∆f = 25кГц
2.3 Нестаб╕льн╕сть частоти ≤ 2500 Гц
В╕дносна нестаб╕льн╕сть ╠ 3 ⋅10−6
2.4 Види роб╕т A3 (AM) при коеф╕ц╕╓нт╕ глибини модуляц╕╖
mАМ ≥ 85%
F3 (ЧМ) з дев╕ац╕╓ю частоти ∆f Д ≥ ╠ 4 кГц
А1 (Амн) ∆f Д ≥ = ╠ 10 кГц
F1 (ЧМН) з дев╕ац╕╓ю частоти ,
2.5 Швидк╕сть передач╕ даних : коли F1 - 4800 б╕т/с; коли А1 -2400 б╕т/с.
2.6 Потужност╕ передавача
Потужност╕ передавача в екв╕валент╕ антен╕ 50 Ом приведен╕ в табл.1. Таблиця 1
