Велику увагу буде прид╕лено розробц╕ ╕ впровадженню алгоритм╕в високоточного ╕ ст╕йкого супроводу ╕нтенсивно маневруючи ц╕лей. Найв╕рог╕дн╕ше р╕шення ц╕╓╖ задач╕ зд╕йснюватиметься в двох напрямах. Перше засноване на використанн╕ багатоконтурних стежачи систем з оц╕нюванням складових в╕дносного прискорення ╕ його пох╕дних. Друге базу╓ться на автоматичному виявленн╕ маневр╕в мети з визначенням ╖х показник╕в ╕ подальшою корекц╕╓ю параметр╕в ╕ структури ф╕льтр╕в супроводу.

Поза сумн╕вом, дуже велику увагу буде прид╕лено пол╕пшенню точност╕ ╕ пропускно╖ спроможност╕ систем АСЦРО. Це завдання також розв'язуватиметься в дек╕лькох напрямах. Одне з них засноване на подальшому зб╕льшенн╕ швидкод╕╖ до об'╓му пам'ят╕ бортових обчислювальних систем . ╤нше, пов'язало з пол╕пшенням алгоритм╕чного забезпечення вс╕х етап╕в цього режиму: формування первинних вим╕рювань; зав"язки ╕ екстраполяц╕╖ тра╓ктор╕й; ╕дентиф╕кац╕╖ результат╕в вим╕рювань; корекц╕╖ тра╓ктор╕й по ╕дентиф╕кованих вим╕рюваннях ╕ ранжирування ц╕лей по ступеню ╖х важливост╕.

Можна припустити, що зам╕сть алгоритм╕в α, β-ф╕льтрац╕╖ з ╕дентиф╕кац╕╓ю в стробах ототожнення використовуватимуться кваз╕опт╕мальн╕ алгоритми аналого-дискретно╖ ф╕льтрац╕╖ з бесстробово╖ ╕дентиф╕кац╕╓ю вим╕рювань за насл╕дками оц╕нювання параметр╕в використовувано╖ модел╕ стану або анал╕зу оновлюючого процесу. Сл╕д зазначити, що як╕сне п╕двищення точност╕ АСЦРО неможливе без р╕шення двох проблем: ╕стотного зменшення ╕нтервал╕в надходження вим╕рювань в╕д кожно╖ мети ╕ п╕двищення точност╕ первинних вим╕рювань. Р╕шення першо╖ проблеми неможливе без використання програмованого огляду на основ╕

використання ФАР. Друга проблема може бути вир╕шена на основ╕ впровадження комб╕нованих оглядовий стежачи режим╕в. У цих режимах як ╕ ран╕ше використову╓ться програмований огляд, при якому пром╕нь антени встановлю╓ться в оч╕куваних напрямах мети, пропускаючи в╕льн╕ в╕д них зони. Проте для перегляду використову╓ться чотирьох пелюстковий пром╕нь, що да╓ можлив╕сть зд╕йснювати моно╕мпульсну пеленгац╕ю ц╕лей, а час опром╕нювання зб╕льшу╓ться до величини, що дозволя╓ сформувати дек╕лька вим╕рювань. Протягом цього временя фактично реал╕зу╓ться режим СОЦ, що забезпечу╓ усунення помилок супроводу до малих значень, характерних для супроводу одиночно╖ мети. П╕сля цього пром╕нь перекида╓ться на ╕ншу мету ╕ т.д.

Шляхи вдосконалення РЭССН ракет "В- В" зумовлюються напрямами розвитку л╕тальних апарат╕в, як нос╕╖в, так ╕ об'╓кт╕в поразки, серед яких найб╕льш складним видом ц╕лей ╓ надманеврен╕ винищувач╕. Необх╕дно в╕дзначити, що найб╕льш ╕стотних пол╕пшен╕ РЭССН ракет "В-В" сл╕д чекати за рахунок вдосконалення ╖х ╤ОС, напрями розвитку яких багато в чому повторюватимуть напрями вдосконалення ╤ОС винищувач╕в. Зупинимося детальн╕ше на деяких з них. Ц╕лком очевидно, що продовжуватиметься поповнення засоб╕в поразки, використовуваних винищувачами, ракетами в-в з активними РГС, що дозволяють реал╕зувати принцип пустив-забув. Використання ракет з активними РГС да╓ можлив╕сть якнайповн╕ш╕ реал╕зувати переваги автоматичного супроводу ц╕лей в режим╕ огляду бортовими РЛС винищувач╕в, зумовлюючи тим самим можлив╕сть вести одночасний б╕й з дек╕лькома метою одному винищувачу.

Пол╕пшити ц╕лий комплекс показник╕в ╤ОС ракет "В-В" дозволя╓ одночасне використання дек╕лькох частот сигнал╕в п╕дсв╕тла мети. Застосування багаточастотного СПЦ за ╕нших р╕вних умов да╓ можлив╕сть зб╕льшити дальн╕сть виявлення ц╕лей ╕ п╕двищити перешкодозахисну РГС. Проте найб╕льш важливою ╓ можлив╕сть ╕стотного зниження впливу кутових шум╕в на точн╕сть наведення за рахунок усереднювання первинних вим╕рювань кутових координат по частотах. У свою чергу, зниження впливу кутових шум╕в да╓ можлив╕сть зменшити дальн╕сть некерованого польоту в к╕нц╕ самонаведення, а в╕дпов╕дно п╕двищувати точн╕сть управл╕ння.

Сл╕д чекати розробки алгоритм╕в перенац╕лювання ракет на ╕ншу мету в процес╕ польоту ╕ процедур виконання рад╕окорекц╕╖ з р╕зних л╕так╕в.

Перехоплення ╕нтенсивно маневруючих ц╕лей супроводжу╓ться польотом ракет з великими кутами попередження при вельми значних кутових швидкостях тангажу ╕ рискання. Це обумовлю╓ появу досить великих помилок вим╕рювання кут╕в ╕ кутових швидкостей л╕н╕╖ в╕зування, що вносяться обт╕чником антени. У зв'язку з цим необх╕дно вживати спец╕альн╕ заходи по компенсац╕╖ помилок оц╕нювання кут╕в ╕ кутових швидкостей л╕н╕╖ в╕зування, обумовлених заломленням рад╕охвиль в обт╕чнику антени.

Для забезпечення ╕ндив╕дуально╖ поразки ц╕лей у склад╕ щ╕льно╖ групи потр╕бне подальше пол╕пшення розд╕льно╖ здатност╕ по дальност╕, швидкост╕

зближення ╕ кутовим координатам. Необх╕дно в╕дзначити, що пол╕пшення розд╕льно╖ здатност╕ по дальност╕ ╕ швидкост╕ за рахунок в╕дпов╕дного вибору СПЦ практично себе вичерпало. Вельми перспективним прийомом пол╕пшення дозволу за ( доплеровськой частот╕) швидк╕стю ╓ використання алгоритм╕в тра╓кторного управл╕ння спостереженням, при якому тра╓ктор╕я польоту до мети оптим╕зу╓ться по м╕н╕муму функц╕онала якост╕ , що врахову╓ не т╕льки помилки управл╕ння ╕ економ╕чн╕сть, але ╕ вимогу забезпечення якнайкращого дозволу. Сл╕д зазначити, що якнайкращих результат╕в в цьому напрям╕ сл╕д чекати при використанн╕ нап╕вактивних РГС. Поясню╓ться це додатковою модуляц╕╓ю СПЦ, що одержу╓ться при маневр╕ винищувача, що опром╕ню╓ мету.

У ╤ОС бомбардувальник╕в ╕ ракет "В-П" сл╕д чекати ╕нтенсивного вдосконалення режим╕в огляду земно╖ поверхн╕, що забезпечують високу детальну ╖╖ зображення, що да╓ можлив╕сть достов╕рно виявляти ╕ селект╕ровать малорозм╕рн╕, зокрема рухом╕ ц╕л╕, на основ╕ штучного синтезу апертури антени ╕ доплеровського загострення променя.

До основних напрям╕в вдосконалення систем командного рад╕оуправл╕ння можна в╕днести: розширення сфери застосування, забезпечення задано╖ ефективност╕ при д╕╖ по ц╕лях з пониженою пом╕тн╕стю рад╕олокац╕╖, зб╕льшення дальност╕ д╕╖, усунення залежност╕ в╕д метеоумов ╕ часу доби, п╕двищення перешкодозахисно╖, засекречування ╕нформац╕╖, оптим╕зац╕ю метод╕в я контур╕в наведення в ц╕лому, можлив╕сть перенац╕лювання пущених ракет.

Оч╕куване розширення сфери застосування СКРУ на ракети класу пов╕тря-пов╕тря обумовлено тим, що в╕дом╕ системи наведення з рад╕о-корекц╕╓ю з деяких причин не можуть забезпечити перехоплення пов╕тряних ц╕лей на в╕дстанях в сотн╕ к╕лометр╕в. Потреба в отриманн╕ таких дальностей виника╓ при поразц╕ особливо важливих пов╕тряних ц╕лей, наприклад л╕так╕в ДРЛО. У зв'язку з цим представля╓ться доц╕льним використання принцип╕в ╕ метод╕в командного наведення винищувач╕в для побудови систем рад╕о управл╕ння ракетами, що функц╕онують в под╕бних ситуац╕ях.

У зв'язку з широким розвитком техн╕ки Стелс достатньо гостро сто╖ть проблема виявлення ╕ оц╕нювання координат малопом╕тних пов╕тряних ц╕лей

з допомогою РЛС, що входять до складу СКРУ. Стосовно СКРУ винищувачами достатньо перспективним можна вважати використання РЛС р╕зних д╕апазон╕в вол╕ ╕ застосування багатопозиц╕йних систем рад╕олокац╕й. Останн╕ волод╕ють ╕ ╕ншими вельми ╕стотними досто╖нствами: можлив╕стю створення зони д╕╖ необх╕дно╖ конф╕гурац╕╖ з урахуванням оч╕кувано╖ обстановки рад╕олокац╕╖; високоточним вим╕рюванням просторового положення ЛА; можлив╕стю вим╕рювання вектора швидкост╕ ╕ прискорення мети доплеровськ╕м методом; здатн╕стю вим╕рювання трьох просторових координат ╕ вектора швидкост╕ джерел випром╕нювання; пол╕пшенням розд╕льно╖ ╕ пропускно╖ здатност╕; п╕двищенням перешкодозахисно╖ ╕ живучост╕.

Деяк╕ СКРУ ракетами першого вигляду мають дальн╕сть д╕╖, обмежену