Візьми рукою рученьку мою — Відчуєш, як я тану, розтаю. — За давніми уявленнями, волога рука є ознакою пристрасності.
Любов — це дух, що полум'ям палає, Тому й не кане — вгору пориває. — 3 чотирьох елементів (стихій) життя — землі, води, повітря та вогню — саме вогонь вважався найлегшим.
Люби себе й помри собі Нарцісом... — Нарціс (гр. міф.) — прекрасний юнак, син бога Кефіса та наяди Ліріопи. Нарціс побачив своє відображення в воді, закохався в нього і помер від цього кохання. Боги перетворили Нарціса в квітку. Сюжет міфа використано в «Метаморфозах» Овідія.
Віддав би хлопцю коней четверик... — Мається на увазі грецький міф про сина бога сонця Геліоса й Клімени — Фаетона. Він випросив у батька дозвіл правити його вогненною колісницею, та не зумів стримати коней і надто наблизився до землі. Зевс спопелив Фаетона своєю блискавкою.
Сирени любий спів... — Сирени (гр. міф.)—міфологічні істоти, наполовину птахи, наполовину жінки. Своїм чарівним співом сирени зваблювали мореплавців. Про сирен розповідає Гомер в «Одіссеї».
Ереб — в античній міфології уособлення вічного мороку.
Таж муки гіршої не знав Тантал: Перед самим Елізієм — обвал! — Тантал (гр. міф.) — син Юпітера, міфічний володар Фрігії. Щоб переконатись у всевіданні богів, подав їм на учті м’ясо із свого сина Пелопса, за що був покараний голодом і спрагою. В царстві померлих, хоч він і стоїть по горло в воді, напитись не може. Як тільки Тантал простягає руки до плодів, гілка відсовується від нього. Елізій (Елізіум) — у грецькій міфології країна казкового блаженства.
І Цінтія до Парок піддобрилась ... — Цінтія (гр. міф.) — одне з імен Діани, богині місяця й полювання. Вважалась втіленням цнотливості. Парки (Мойри) — в античній міфології богині людської долі.
Йому б Любові золота стріла — Не Смерті чорний спис... — Тобто в Адоніса мав влучити своєю стрілою бог кохання, та його вразив бог смерті.
Червона квітка в білих цяточках... — За різними варіантами міфа, Венера перетворила Адоніса на рожу, анемон, мак тощо.
У Пафос летючи... — В місті Пафосі (о-в Кіпр) стояв славетний храм, присвячений богині кохання Афродіті.
Олена Алексєєнко
___________________________________
Поема Вільяма Шекспіра «Венера і Адоніс» з післямовою та примітками представлена тут за виданням «Шекспір В. Твори у шести томах. Том 6», Київ, «Дніпро», 1986.
В оформленні обкладинки даної публікації використано ілюстрацію Сергія Якутовича.