Мама не озивається.
Дарка тихо:
— Мамо, я чекаю на твоє слово…
Мама гірко:
— Чого хочеш? Розумію тебе. Можливо, що Підгірський не для тебе, але…
Дарка поквапно:
— „Але", що мамо?
Мама піднесеним голосом:
— Але і Данилюк не для тебе. Запам'ятай це собі…
Дарка схвильовано:
— Але ж, мамо!!
Мама преспокійно:
— Мій обов'язок остерегти тебе, моя дитино. А ти вже повнолітня… Маєш свої роки і свій розум. Можеш послухати ради своєї старої, дурної мами або ні. Кінчім дискусію, бо чую, що наші вже чалапають.
Дарчине серце зойкнуло і безшелесно зсунулось вдолину. Не впало й не розбилось, як цього хотів би поет. Модерні дівчата недурно роблять руханку.
XX
Коли мама ранком навмисне вдавала, що не пам'ятає вчорашньої розмови, Дарка перша зачіпила маму:
— Я написала листа до Стефка і хочу, щоб Санда віднесла. Може мама прочитає.
Мама взяла листа з Дарчиних рук:
— Чи твоя постанова невідклична?
Дарка видержала мамин погляд:
— Невідклична…
Мама повернула Дарці листа:
— В такім разі пощо я маю це читати? І так робиш усе на свою руку…
Дарка перебігла листа ще раз очима:
Мій дорогий Приятелю!
Ти був завсіди такий добрий і вирозумілий для мене, тож даруй мені і цей біль, що поневолі завдаю тобі, Стефку! Ми мусимо розійтися, бо ми не для себе. Це єдина причина та єдине моє оправдання перед Тобою: ми не для себе. Коли б ми хотіли впертись, пішли наперекір собі і зв'язали своє життя, то змарнували б його. Вчора ввечір я ходила довго сама по пільних дорогах і роздумувала над цією справою. Я розбирала її з усіх можливих боків і знову опинилась на тім самім місці, з якого вийшла: ми не для себе. Вибач мені, Стеф, що так ганебно заводжу Тебе у Твоїх надіях, але моя совість каже мені саме так рішити. Ще раз прошу: вибач мені і попереди якось про це все своїх батьків. Не потішаю Тебе, бо знаю, що тут тільки час може мати своє слово.
Будь здоров, Стеф. Будь здоров, мій дорогий, добрий Приятелю.
Д.
Потім, спершись головою об раму вікна, стояла на тім самім місці доти, доки не побачила між акаціями червоної Сандиної хустки, що верталась від Підгірських.
— Дала листа паничеві?
— Умгу.
— Самому паничеві до рук?
— Таже так, як казалисьте…
— А панич Стефко, що?
— Та нічо. Взяли лист і нічо…
Була невиспана і до краю втомлена останніми прикрими переживаннями, але почерез верству фізичної втоми вже відчувала радісний великодній порив, що якимись мерехтливими променями добувався із глибин її істоти. Ще пригнічували її останні події своїм намулом, іще почувала в серці острах перед неминучою, болючою зустріччю зі Стефком, ще бракло їй повітря в грудях, але вже бачила, як крізь холодну мряку простягаються до неї нові, дужі, свобідні рамена.
Направду, в житті й молодості людини є щось, за що варт поборотись!
Пояснення слів
аби ні (двері притиснули) — аби ня (мене) (двері притиснули)
абсолюторія — закінчення університету (без захисту диплому)
абсольвент — випускник; той, що закінчує (закінчив) навчальний заклад
автосуґестія — самонавіювання
акуратно — саме так; точно
алярм — тривога
алярмовий — тривожний; сигнальний
Альзо — прізвисько вчителя; від часто вживаного в німецькому мовленні слова also — отже
анцуґ (нім.) — костюм
апашка — хустка (шийна)
аула (авла) — актова зала
б'ючка — живчик; місце на тілі, де відчувається пульсування крові
баба — святковий хліб циліндричної форми з гарного пшеничного борошна
бакшиш — хабар
бальончик — м'ячик
банька — тут: булька (мильна)
баньки — банки (лікувальні)
бельфер (рум.) — ірон. учителина
бігме — їй-богу (вживається для запевнення, підтвердження тощо)
бокобороди — бакенбарди
бомбоньєрія — коробка для конфет
брансолєта — браслет
братовб — дружина брата
бубі-фризура — вид зачіски (польськ. розм. bubek — молодик, піжон)
буката, букарка — скибка (хліба)
бутоньєрка — петелька
бюрко — письмовий стіл
бюро — контора, канцелярія; місце служби
вакації — канікули
валькірія — у давньоскандинавській міфології войовнича діва-богиня, що допомагала героям у битвах
варуватися — берегтися, оберігатися
Великий Віз — Чумацький Шлях
взяти на шпіц — викрити, розкрити
вибільник — фахівець з вибілювання; тут: людина, яка сама себе вибілює від поганої репутації
виґа (польськ.) — бувала людина
виповісти (службу) — звільнити
випровадитись — вибратись; виїхати
вирід — виродок
вівкіт — крик, вигукування
віддатися — вийти заміж
відрухово — мимовільно; машинально, несвідомо
візитатор — інспектор
восьмак — учень восьмого класу
вправляти(ся) — репетирувати
враза — образа
вуйко — брат матері, дядько
габік — вид одягу
гальо — алло
галь-паль — швидко і як-небудь (щось робити)
гандлевий — торговий
гапт — гаптування
гарівка (з польськ.) — важка, виснажлива робота
гекзаметр — віршовий розмір в античній поезії, шестистопний дактиль з постійною цезурою
гиблівка — тонка дерев'яна смужка; стружка
гицель — людина, що виловлює собак (вживається також як лайливе слово в значенні "нікчема", "негідник" тощо)
готар (рум.) — межа; кордон
гофрат (нім.) — надвірний радник
гоц (рум.) — злодій; шибеник
груба риба — важлива персона
ґажа (польськ.) — платня
ґаза — газ (вид тканини); марля
Ґартенґассе (нім.) — вулиця Садова
ґеравс (нім.) — геть
ґерлз (англ.) — дівчата
ґлянцпапір (нім.) — наждачний папір
ґранатовий — темно-синій; темно-синій з червонуватим відтінком
ґратулювати — вітати
ґратуляція — вітання
двірець — вокзал
деклінація — відмінювання
директоровб — дружина директора
диспонувати — мати в розпорядженні, розпоряджатися
діґестор — автоклав, герметичний апарат для проведення процесів з нагріванням і під тиском
дідичка — поміщиця, землевласниця
дітвак — дитина
добродзійка — дружина священика
домів — додому
домнішора (рум.) — панна
домнул (рум.) — пан
достаточно — задовільно (оцінка)
драбуга — здоровило, негідник; босяк
дроґерія — крамничка санітарії і гігієни; аптекарська крамниця
другачка — учениця другого класу
еманувати — випромінювати
емеритальний — пенсійний
Ерос — давньогрецький бог кохання
жарівка — електролампочка
живина — істота
жовнір — вояк; солдат
заборчий (польськ.) — загарбницький; агресивний; хижий
заколесник — велосипедист
закравувати (з польськ.) — скидатися, бути подібним
