The collapse of communism made things worse for the real Russians and Ukrainians,
because it destroyed the order in their countries and allowed the Jews to run wild, plundering
238238
and pillaging at will. But it did not dampen the desire of many of them to come to the
United States and plunder and pillage even more. Friedman quotes Boris Urov, formerly
the chief investigator of major crimes for the Russian attorney general. Urov said:
It’s wonderful that the Iron Curtain is gone, but it was a shield for the West. Now
we’ve opened the gates, and this is very dangerous for the world. America is getting
Russian criminals. Nobody will have the resources to stop them. You people in the West
don’t know our Mafiya yet. You will. You will!»
«The Jewish Mob in America» by Dr. William Pierce
[59] Фрідман взяв інтерв’ю у відомого єврейського гангстера в Майямі, відомого
серед товаришів під прізвиськом «Тарзан». Його справжнє ім’я Людвіг Файнберг. Він
приїхав до Сполучених Штатів з України – країни, жителі якої традиційно ненавиділи
євреїв, і причини для цього були вагомі. Файнберг не є релігійним євреєм, але він,
очевидно, є дуже єврейським типом єврея, якого українці інстинктивно зневажають.
Але чи переслідували Файнберга в Україні? Навряд. Фрідман повідомляє:
«Для Файнберга бути євреєм просто означало мати певні привілеї. «Євреї були
найбагатшими людьми в місті», – сказав він мені. «Євреї мали автомобілі, євреї мали
гроші, євреї жили в зручних помешканнях. Нам було зручно. У моєї мами був гарний
одяг та коштовності. Раз на рік ми їздили на відпочинок до Одеси, приголомшуючого
міста із променадом та розкішними пляжами. Воно було наповнене бандитами та
естрадними артистами. Це було місто із єврейським присмаком».
Файнберг описує власне життя як життя єврея в Україні в 1960–70 роках – на
піку припущеної розправи над євреями комуністичним режимом. Звичайно, розправа
мала місце, але це була розправа євреїв над українцями, а не навпаки.
Таку ж історію розказали інші єврейські гангстери. Марат Балагула, єврейський
«хрещений батько» організованої злочинності, який замінив у Нью-Йорку Євсея Агрона,
після того як останнього вбили, також походить із України. Він сказав Фрідману:
«Євреї посідали одні із найкращих позицій в країні. Вони були великими
артистами, музикантами – вони мали великі гроші».
Звичайно, радянський уряд таки ламав протистояння дисидентів усіх рас,
враховуючи й тих євреїв, які намагалися підривати політику уряду на Середньому
Сході, тому що вважали його проарабським, а також беручи до уваги українських
націоналістів та представників інших етнічних сепаратистських груп. Але такі
дії з боку уряду не були спрямованими на членів єврейських банд організованої
злочинності, які не були дисидентами. Єврейські кримінали, та й євреї загалом,
були задоволені ситуацією в Радянському Союзі, тому що вона дозволяла їм
використовувати росіян та українців. Вони вже жили дуже добре в Радянському
Союзі, коли їхній єврейський родич у Сполучених Штатах відкрив кордон до
Обіцяної Землі, і вони отримали можливість мати ще вищий рівень життя.
Крах комунізму погіршив становище справжніх українців та росіян, тому
що знищив порядок у їхніх країнах та дозволив євреям вийти з-під контролю,
вчиняючи грабежі та мародерство, але це не придушило їхнього бажання приїхати
до Сполучених Штатів і навіть більше грабувати. Фрідман цитує Бориса Урова,
колишнього головного слідчого важливих злочинів для російського головного
прокурора. Уров сказав:
«Це дуже добре, що залізна завіса опустилась, але це був щит для Заходу. Тепер
ми відкрили ворота, і це є дуже небезпечним для світу. В Америку їдуть російські
239
кримінали. Ні в кого не стане сили їх зупинити. Ви, люди Заходу, ще не знаєте нашої
мафії. Але ви її пізнаєте! Пізнаєте!»
Доктор Вільям Пірс «Єврейський народ в Америці»
[60] http://www.questia.com/PM.qst?a=o&docId=58957385
Publication Information: Book Title: The Cambridge History of Poland: Fromthe Origins to Sobieski (To 1696). Contributors: R. Dyboski – editor, O. Halecki
– editor, J. H. Penson – editor, W. F. Reddaway – editor. Publisher: CambridgeUniversity Press. Place of Publication: Cambridge, England. Publication Year:
1950. Page Number: 502.
Інформація про публікацію: Назва книжки: «Кембриджська історія
Польщі: Від початків до Собєскі (до 1696р.). Редактори: Р. Дибоскі, О. Галекі,
Дж. Х. Пен сон, В. Ф. Реддевей. Видавець: Кембридж Юніверсіті Прес. Місце
видання: Кембридж, Англія. Рік публікації: 1950. Номер сторінки: 502.
«CHAPTER XXIII (A) THE REIGN OF JOHN CASIMIR: PART I, 1648–54
THE ELECTION
«The death of Ladislas IV took even his nearest family by surprise. His brother
John Casimir was just then in Styria on his way to Italy. He immediately turned back,
and sought to gain the support of the Emperor Ferdinand III for the succession. But his
younger brother Charles Ferdinand, Bishop of Wroclaw (Breslau) and Plock, became his
impassioned rival. The Interrex, the ruling primate, Matthias Lubienski, was old, sickly
and indolent, and the leadership of public affairs remained practically in the hands of the
Chancellor Ossolinski. This was highly favourable for John Casimir, as Ossolinski at once
took his side and tried to hasten the election in order not to let passions arise through a
prolonged agitation. At the beginning of July the Duke of Transylvania, George I Rakoczy,
announced the candidature of his younger son, Sigismundus, reckoning on the support
of the primate, of the Elector of Brandenburg and of the Queen of Sweden. When the
Diet of Convocation met on 16 July 1648, it appeared that Charles Ferdinand numbered
many more adherents than did his brother, while the factors on whose support the Duke
of Transylvania reckoned showed great reserve towards his son. In view of this Rakoczy
turned to dissident spheres in Poland and Lithuania, striving above all to win the favour
of their mighty leader, Prince Janusz Radziwill. At the same time he tried to enter into
relations with the representative of the Greek Orthodox gentry, Adam Kisiel, and with
the Hetman of the Ukrainian Cossacks, Bohdan Khmelnytsky, who had already raised an
insurrection against Ladislas IV. He succeeded in winning the Moldavian voyvode Lupul,
by promising a marriage between Sigismundus and Lupul’s daughter Roxanda. But the
death of George Rakoczy (11 October) considerably weakened this intrigue».
[60] «РОЗДІЛ XXIII (A) ПРАВЛІННЯ ЯНА КАЗИМИРА: ЧАСТИНА І,
1648–54 рр.
(а) ВИБОРИ
«Смерть Ладислава IV здивувала навіть його найближчу сім’ю. Його брат
Ян Казимир на той час був в Стирії по дорозі до Італії. Він негайно повернувся
240240
й почав шукати підтримку імператора Фердинанда ІІІ для успадкування. Але його
