ратай — орач, плугатар
ребелія — бунт; заколот
реверенція — повага, пошанування, шанобливість
реґімент — полк найманого війська; тут: козацьке військо і командування; керівництво загалом
реґіментар — командир реґіменту; тут: провідник, головний керівник (про гетьмана)
реґулямін — статут; розпорядок; регламент
редут — зімкнуте квадратне або багатокутне польове укріплення, здатне до самостійної оборони
резидент — постійний дипломатичний представник, що перебуває в певній країні
резиденція — місцеперебування уряду, керівників держави, високопоставлених осіб
резистент — тут: стійкий нахлібник
рейментувати — правити, управляти, керувати
реляція — письмове повідомлення про перебіг бойових дій; загалом повідомлення про якісь події, факти
респект — повага, пошана решпект — респект; шана, повага
рештувати — риштувати; готувати, збирати, споряджати
ріжкатий — трикутний з ріжками (кутами)
різниця — приміщення або підприємство, де забивають худобу і птицю на м'ясо
рінячки — дрібне каміння, галька
роброн — старовина сукня з криноліном
робучий (народ) — трудящий
Розінанте — Росинант, кінь Дон-Кіхота в однойменному романі Сервантеса
розкрачувати — розчепірювати
розмірно — відносно, порівняно
розстрига — служитель релігійного культу, позбавлений духовного сану, або чернець (монах), позбавлений чернецтва
розструган — дерев'яна посудина для пиття і зберігання рідини
рубель — довга груба жердина, якою притискають сіно, солому тощо на возі
Савська цариця — біблійна цариця, яка, почувши про славу Соломона, прийшла з далекої південної країни (Ефіопії), щоб випробувати його загадками. Була вражена його мудрістю і зробила йому багаті дарунки.
сальва — салют
саля — зала (зал)
самаритянська прислуга — алюзія до євангельської притчі про доброго самаритянина
Самойлович Іван (?-1690) — гетьман Лівобережної України (1672–87); з 1669 генеральний суддя лівобережного козацького війська; учасник змови козацької старшини проти гетьмана Д. Многогрішного (1672); ставши гетьманом, боровся з П. Дорошенком за владу над Україною; 1674 обраний гетьманом обох берегів Дніпра; керував козацьким військом під час Чигиринських походів 1677 і 1678; усунутий з гетьманства московським воєводою В. Голіциним за доносом козацької старшини; засланий до Сибіру.
Самсон — біблійний герой, якому приписувалися надприродна фізична сила і відвага. Потрапив у руки ворога внаслідок підступництва Даліли, що обрізала С. волосся, у якому таїлася його чарівна міць. У полоні волосся у С. відросло, і до нього повернулася колишня сила. С. із усією силою штовхнув стовпи, що підтримували храм, і загинув разом з ворогами
Самусь Самійло Іванович (? — після 1711) — виходець із Переяславщини. Служив у короля Яна III Собєського, командуючи козацьким законом, на основі якого 1688 утворений Богуславський полк. 1693 король призначив С. Самуся наказним гетьманом Правобережжя. Контактував з І. Мазепою, підняв народ на боротьбу з поляками (1702), 1 січня 1704 з 15 старшинами з'явився у Перяславі з наміром передати бунчук і булаву І. Мазепі. Не бажаючи відкрито вступати в контракцію з польською владою, І. Мазепа відмовився прийняти від С. Самуся гетьманські клейноди, але отримав від царя дозвіл-наказ перейти з полками на правий берег Дніпра для допомоги С. Самусеві. Богуславський полк під командою С. Самуся проіснував до 1711, коли він із старшиною підтримав визвольну акцію мазепинців на чолі з П. Орликом. Оточений військом М. Голіцина, С. Самусь потрапив у полон. Здогадно загинув на засланні в Москві або в Сибіру.
сане женад (фр.) — без церемоній
Сарай — столиця Золотої Орди
сарака (діал.) — бідолаха
сармацький (олімп) — сарматський
Сас — прізвище польського короля
свобода — слобода; поселення, яке на певний час звільнялося від феодальних повинностей і податків; велике село, селище
сволок — балка, що підпирає стелю; поперечна балка в спорудах
сердюк — козак найманих піхотних полків на повному утриманні гетьманського уряду; охоронець гетьмана
Сиґізмунд II Август [Zygmunt II August, Зиґмунт, Жигмонт] (1520–72) — останній з династії Яґеллонів, великий князь литовський з 1529, польський король з 1548 (формально з 1529), син Сиґізмунда I Старого. 1561 здобув перемогу над Лівонією, утримував конфесійну толерантність; 1569 домігся тісної унії Польщі та Литви.
сильвета — силует
Сінявський — польський коронний гетьман
скипка — скіпка; тонка, суха тріска, якою освітлювали приміщення
скит — монастир у безлюдній місцевості
скіряний — шкіряний
склеплений — склепінчастий
Скоропадський Іван Ілліч (1647–1722) — майбутній гетьман, сподвижник І. Мазепи у 1687–1708 рр. Був старшим канцеляристом при гетьманському уряді І. Самойловича, виконував дипломатичні доручення. Був полковим писарем у Чернігові. Після перевороту 1687 залишився на попередній посаді. 1694 І. Мазепа призначив його генеральним бунчужним, а 1701 — генеральним осавулом. На початку 1708 став Стародубським полковником. І. Мазепа посилав його до Петра I спростувати донос на нього В. Кочубея та його спільників, У повстанні І. Мазепи через збіг обставин участі не взяв. Гетьманом обраний проти своєї волі. Співчував мазепинцям і докладав зусиль для полегшення долі їхніх родин.
смок (польськ.) — дракон
смоляк — смоляний факел
снідь — зелений наліт, патина
Содома й Гоморра — біблійні міста, мешканці яких через огидну розпусту були спалені вогнем з неба
Содоми дитина — мешканці біблійного міста Содома вирізнялися нечестивістю і протиприродною розпустою
сокрушити — розтрощити
сопух — запах
сотнар — центнер
спід — низ
спірітус (лат.) — спирт
сплендор (лат.) — слава, велич; блиск
сподні — штани
сполошений — наляканий
спосібний — здатний
споювати — скріплювати; єднати, поєднувати
ст. ст. — старий стиль
стаднина — табун коней різного віку
стрільно — набій
стрічка — рядок (у листі, книжці тощо)
струпішілий — струхлявілий
стюк (польськ.) — алебастр, опоряджений під мармур
стятися (про кров) — відчути страх, переляк
суголовок — межа між двома полями у вигляді незасіяної чи незасадженої вузької смуги; польова стежка
судець — суддя
судорога (рос.) — судома, корч(і)
суєвірний — марновірний, забобонний
суєтитися — метушитися
Сулима Іван Федорович — генеральний хорунжий у 1708–1721 рр.
супліка — письмове прохання або скарга
суплікант — той, хто подає супліку
Сфінкс — у давньогрецькій міфології крилате чудовисько з лев'ячим тулубом та жіночим обличчям. Сиділо на скелі біля Фів і вбивало подорожніх, які не могли відгадати його загадку про людину; у давньоєгипетському мистецтві — страховисько в постаті лева з людською головою
схід — тут: східець
Сціпіо — Сціпіон, давньоримський полководець, визначний оратор. 146 р. до н. е. захопив і зруйнував Карфаген. 133 р. до н. е. здобув перемогу над Нуманцією і закріпив за Римом Іспанію.
Танський Антін — Київський полковник
тачки — тачка
Теміда [Феміда] — богиня правосуддя у стародавній Греції темник — татарський військовий начальник, який командував тьмою — десятьма тисячами вояків Термопіли [Фермопіли] — гірський перехід з Фессалонії (Півн. Греція) в Локриду (Середн. Греція), де 480 року до н. е. відбулася битва між армією перського царя Ксеркса і грецьким військом, ядро якого становили 300 спартанців під проводом царя Леоніда. Коли перси обійшли прохід гірськими стежками, Леонід відпустив 1200 гоплітів, залишившись для захисту проходу тільки з 300 спартанцями. Всі вони загинули.