мешти — туфлі

мисюрка (польськ.) — шолом з бармицею — кольчужною сіткою для захисту вух, шиї і потилиці

міщух — мешканець міста

млоїти — нудити; викликати почуття розслабленості, знемоги, близького до зомління стану

моздір — можджір; велика гармата

молєстувати (польськ.) — настирливо просити, випрошувати

молох — символ жорстокої сили, що вимагає великих жертв. Від імені фінікійського бога природи, сонця Молоха, в жертву якому живцем спалювали людей.

мордерство — вбивство, різанина

мосіє (фр.) — пан; найменування чоловіка у Франції, що додається до прізвища або імені; форма ввічливого звертання до чоловіка

москва — збірна назва московитів, жителів Московії

мосяжний — латунний

мотиль — метелик

мультанка [молдавська волинка] — музичний інструмент, який складається із шкіряного мішка і кількох дерев'яних дудок

муніція — амуніція, спорядження (крім одягу і зброї) військовика; військове спорядження коня

мури валили — у Старому завіті розповідається, як євреї під проводом Ісуса Навина здобули місто Єрихон, сурмлячи в баранячі роги і здійнявши гучний крик, від чого впали міські мури.

на все (увільнити) — назавжди

навспряжки — навсправжки; насправді, по-справжньому наглити — підганяти, приспішувати

назадгузь — задки; задом

Наливайко Северин [Семерій] (? -1597) — керівник козацького повстання 1595–96 в Україні. Сотник надвірної корогви князя К. Острозького; 1594–95 на чолі козацького загону в антитурецьких походах на Молдову та Угорщину. 1595 оволодів частиною Волині, що започаткувало повстання; рейд у Білорусь. Згодом з'єднався із військом запорізького гетьмана Г. Лободи. Після поразки на р. Солониці від польського гетьмана С. Жулкевського виданий повстанцями полякам; четвертований у Варшаві.

налягати на ногу — шкутильгати; кульгати

намітка — покривало з тонкого серпанку, яким зав'язують поверх очіпка голову заміжні жінки; покривало з тонкої матерії на голову й обличчя; тонка прозора тканина.

наопашки — накинувши на плечі, не всовуючи рук у рукави

наустити — наставити, навчити; підмовити, підбурити проти когось

невговканий — непогамовний, нестримний

невирівняний — нерозв'язаний (невирішений)

невідкличний — остаточний

неедукований — невихований, неосвічений

ненадійно — тут: несподівано, ненароком

неоспоримий — незаперечний

Нерей — давньогрецький морський бог, батько нереїд — морських німф (Гесіод називав імена 50-х нереїд, багато із цих імен відображають різні властивості спокійного, лагідного моря; найбільш відомі нереїди: Амфітрита, дружина Посейдона, Фетіда — мати Ахілла). Був уособленням спокійного моря, допомагав мореплавцям.

нищий (рос.) — жебрак

Нінивія — Ніневія; місто в Північній Месопотамії, на березі р. Тигр (біля сучасного Мосула в Іраку). Було столицею Ассирії. У місті був величезний палац, арсенал, велика бібліотека (понад 20 тис. глиняних табличок). 612 р. до н. е. місто зруйноване мідійським царем Кіаксаром.

нірвана — за уявленнями буддистів, блаженний стан спокою душі та повної гармонії, що досягається цілковитою відмовою від життєвих турбот і бажань.

ніщі (рос.) — жебраки

Новгород Великий — обласний центр у Росії, на р. Волхов, поблизу оз. Ільмень. Заснований у IX ст.; від 1136 столиця незалежної новгородської республіки (демократична традиція віч, тісні зв'язки із Балтикою). 1478 після кривавого погрому, влаштованого Іваном IV, приєднаний до Московського князівства.

Нос Іван — наказний полковник Прилуцького полку

носатина — нежить

нута — нота

нутка — нотка

обезвічений — понівечений фізично; покалічений

обезвічити — покалічити, понівечити

обида (рос.) — образа

обозний [генеральний] — виборна службова особа, один із найвищих чинів в українському козацькому війську, член генеральної старшини. Відав обозом, а також артилерією. В Українській державі другої половини XVII–XVIII ст. — найвпливовіший військовий урядовець після гетьмана. За відсутності останнього головував на раді старшин. Під час військових походів здебільшого виконував функції наказного гетьмана.

обої (рос.) — шпалери

обой — гобой, дерев'яний музичний інструмент, за висотою звучання середній між флейтою і кларнетом

оболонь — заливні луки

образований (рос.) — освічений

обшивка — комір

одаліска — служниця або наложниця в гаремі (слово вживається і в переносному значенні)

одідичити — успадкувати

окервавлений (діал.) — скривавлений

околічності (полськ.) — обставини

околювати — оточувати колом

окульбачити — осідлати

олуво — олово

омшаник — утеплене приміщення для зимування бджіл

опаска — тут: перев'яз, перекинута через шию пов'язка для підтримування пораненої чи хворої руки

опир — упир

опресія — важке становище; утруднення

оприщений — прищуватий

ордер — орден

ордонанс — ординарець

ордр де батай (франц. ordre de bataille) — розміщення сил перед боєм; бойовий розклад

оревоар! (фр.) — до побачення!

Орлик Пилип Степанович (1672–1742). Народився у селі Косуті Ошмянського повіту на Віленщині, у шляхетській родині чеського походження. Батько загинув під Хотином. Учився у Києво-Могилянській колегії. Був одружений з Ганною Герцик. Знав п'ять мов, був віртуозним панегіристом. В одному з панегіриків оспівав І. Мазепу як організатора взяття Казикермена, Асламмістечка та ін. кримських фортець. Захоплювався теологією, філософією, літературою, що сприяло його наближення до І. Мазепи. Служив консисторським писарем Київської митрополії, потім у Батурині канцеляристом і реєнтом Генеральної військової канцелярії. 1708 р. став генеральним писарем і найближчим потаємним помічником І. Мазепи. У жовтні 1708 р. гетьман доручив П. Орликові скласти латинську інструкцію І. Бистрицькому, якого послали до Карла XII з пропозицією взяти Україну під його протекторат. П. Орлик з генеральним обозним І. Ломиковським першими виїхали на зустріч із шведськими представниками. Після смерті І. Мазепи П. Орлик був обраний гетьманом. Майже 30 наступних років присвятив відстоюванню інтересів України, провадив переговори з урядовцями європейських країн, залучаючи їх до антиросійської коаліції.

осмотрювати — перев'язувати (рани)

осотувати — покривати, огортати

останній круг пекла — останнє коло пекла. У творі «Божественна комедія» Данте Аліґ'єрі (частина 1-ша «Пекло») описане пекло, як прірва, що звужуючись, творить дев'ять концентричних кіл, у кожному з яких мучаться різні категорії грішників. У дев'ятому колі, на самому дні пекла, утвореному льодовим озером Коцит, у самому центрі вмерзлий у лід Люцифер мордує у трьох пащах головних грішників-«зрадників величі земної і небесної».

остаток — завершення

осторожно (рос.) — обережно

Остряниця [Острянин] Яків (? -1641) — гетьман реєстрового козацтва. 163334 брав участь у війні Польщі з Московським царством. Керівник повстання (1638) проти польської влади, але зазнав поразки. Відступив на Слобідську Україну, де заснував м. Чугуїв (Харківська обл.). 1641 загинув під час козацьких заворушень.

офензива — наступ; атака

очодоли — очні ями, орбіти

ошпечений — зогиджений

п'ястук — кулак

павук — тут: люстра

пакати — палити люльку

пали! (рос.) — стріляй!

палик — кілок

Палій Семен Павлович (? -1710). Родом з Борзни. Вибився у кошові старшини на Січі. 1683 командував загоном запорожців, які допомагали полякам розгромити турецьке військо. Був Фастівським полковником. Як І. Мазепа, прагнув об'єднати Правобережжя з Лівобережжям і ліквідувати несправедливі щодо України статті договору між Московією і Польщею. Контролюючи велику порубіжну територію з центром у Фастові, грав на інтересах короля, царя і гетьмана, діяв як незалежний отаман-володар. 1702 р. з допомогою наказного гетьмана С. Самуся захопив Білу Церкву і переніс туди свою резиденцію. Прагнув стати гетьманом, але С. Самусь відмовився передати йому клейноди. З приходом козацьких полків під проводом І. Мазепи на Правобережжя, свавільний С. Палій був заарештований і, за рішенням Петра I, засланий у Сибір. Повернувшись 1709 із Тобольська, очолив полк і проживав у Фастові. палісад — оборонна споруда у вигляді частоколу з товстих, загострених угорі колод