Наукові досягнення України
—
обов'язкова складова інноваційного прориву, який дозволить досягти рівня розвинених країн (Японія, Південна Корея, США) в короткі терміни. Космічна галузь, біо- і нанотехнології, робототехніка
—
це не тільки престиж держави, але й десятки тисяч робочих місць, низький рівень безробіття, ефективна медицина тощо. Єдине, що нам заважає, це невіра у власні сили, недофінансування і небажання крокувати з викликами сучасної епохи.
Інші сильні сторони України
Директор ЄБРР Андре Куусвек: «Україна має найбільший потенціал в Європі зі зростання ВВП. Він може бути в два-три рази більше». У рейтингу світових економік британські аналітики (проект «World in 2050») напророкували українській світле майбутнє: у найближчі десятиліття Україна стане найбільшим ринком Європи, що розвивається, і перестрибне з 59 на 40 місце.
Економічні рейтинги.
З експорту електроенергії
—
17 місце в світі (2006), з імпорту електроенергії
—
48 місце (2006); за обсягами експорту
—
53 з 196, за обсягами імпорту
—
45 з 195 (2010), 54 місце за офіційними золотими запасами (2010), за кількістю інтернет-хостів
—
44 з 190, за загальним обсягом відновлювальних водних ресурсів
—
56 з 174 (1997), за довжиною магістральних трубопроводів
—
5 з 120 (2008), 8 місце в Європі за туристичними відвідуваннями (2010), входить до п'ятірки країн-розробників програмного забезпечення по аутсорсинговим схемам. Корисні копалини. З видобутку урану
—
9 з 18 (2010), за запасами урану
—
13 з 33 (2010); 53
—
за запасами нафти, 52 зі 115
—
з видобутку нафти (2009), 7
—
за запасами вугілля (2006), 26
—
за запасами природного газу, 13, 21 і 28
—
з видобутку вугілля (2010), виробництву електроенергії (2010) і цементу (2005). Рейтинги населення. За кількістю економічно активного населення
—
28 з 185, за кількістю населення у столиці
—
33 з 234, за кількістю користувачів Інтернету
—
32 з 182 (2010), за рівнем смертності із застосуванням вогнепальної зброї
—
58 з 66 (2000), за індексом глобальної мілітаризації
—
20 місце в світі, за рівнем безробіття
—
78 місце (2009), за рівнем грамотності
—
4 зі 183 (2011), за чисельністю населення
—
29 з 242. Інші рейтинги. Україна
—
найбільша країна Європи, входить до числа провідних мінерально-сировинних (до того ж, морська) держав, маючи в своїх надрах 5 % мінерально-сировинного потенціалу світу. Єдина з колишніх радянських республік, яка не погодилася при розподілі зарубіжних активів СРСР на т. зв. «нульовий варіант»; входить до числа країн, які гіпотетично можуть розробити ядерну зброю; найкрасивіша валюта і жінки в світі
—
українські. Спортсмени, вчені, кінематографісти, золоті руки і освічені люди… Чого ж нам не вистачає?
Кінець початку чи початок кінця?
До 2050 р. Україна зобов'язана перетворитися на регіональну військову енергонезалежну державу Великої Десятки та світового аграрного слов'янського лідера з колосальними науковими й інноваційними здібностями, високоінтелектуальним здоровим населенням чисельністю 65–70 млн осіб.
Усе вищенаписане можна сприйняти, як утопію чи просто мрію, якби не один факт: автор не розповів нічого екстраординарного та не зробив відкриття століття, він перелічив тези маловідомих простому українцеві закордонних досліджень, додавши власні роздуми. Той історичний вибух, який можуть породити громадяни нашої країни, змусить весь світ дивитися і рахуватися з нами. І він повинен бути спрямований від політики до економіки, починаючи духовністю і закінчуючи культурою. Україна вміє дивувати. На жаль, найчастіше в негативному сенсі цих слів, проте треба пам'ятати, що присутня й зворотна сторона медалі. Весь світ був прикутий до України після Помаранчевої революції, весь пострадянський простір радів, коли українці першими пробилися на ЧС-2006, світові експерти мало не були шоковані стрімким прогресом у розвитку української альтенергетики за останні пару років.
Слід не забувати, що радянська спадщина не вічна. Якщо не почати програму інноваційного прориву до 2020 р., нам вже ніколи не вибратися з безодні, в яку самі ж себе і заштовхували останні пару десятиліть. Свої чудеса продемонстрували Японія і Німеччина, «азіатські тигри» і латиноамериканські країни, деякі пострадянські республіки, в світовій історії назавжди закарбувалися терміни «іспанське», «італійське» і «китайське економічне диво». Так чим ми гірші?
Юрій Лукшиц
