Литмир - Электронная Библиотека
A
A

— Уся їхня вина у відсутності двостороннього мислення, істинної діалектики. Вони не розуміли, що при неосяжній багатогранності світу математичні методи схожі на мову. Але мова теж одна з найлогічніших будов людської думки. Словами можна грати, доводячи все, що завгодно, й можна підібрати математичні докази чого завгодно. Такими жартами розважаються вчені Землі.

— Безкарно?

— Хто ж карає за жарт? Не сприймайте його всерйоз, не ображайтесь через дрібниці. А втім, ви самі схожі на математиків, видаючи декрети й накази і вірячи у те, що словам властиво змінити суспільство та хід історії.

— Хто ж тоді може?

— Самі лише люди!

— От ми й вплинемо на людей!

— Не так! Будь-яке насильство неодмінно породжує контрсилу, котра невмолимо розвиватиметься і проявиться не відразу, але неминуче, іноді з неочікузаного боку.

— Ви знаєте приклади?

— їх достатньо. Візьміть просування людей у суспільстві, заснованому на чинах і званнях. Така система автоматично й неминуче породжує некомпетентність на всіх рівнях ієрархії.

— От я й хочу зміцнити всю систему, почавши з її верхівки. Я завів мову про вчених, щоб ви зрозуміли, як я прагну дати Ян-Ях володаря, який перевершив би силою розуму сучасних учених-холуїв. Вони видурюють у мене великі кошти, обіцяючи високі технічні досягнення. Насправді ж виявляється, що кожний крок на шляху значних відкриттів страшенно дорогий і стає дедалі збитковішим для планети. Не випадково у нас заборонено космічні польоти. Наука веде в глухий кут, а я не можу знищити її і годен передбачити її помилки й обмани. Можу лише тримати своїх учених слуг під страхом, що будь-якої миті кину на них масу “кжи”, котрі розправляться з ним із такою нещадністю, що пам’ять про це залишиться у віках.

— Така пам’ять уже зосталась і на Ян-Ях і на Землі після китайського лжесоціалізму, — втрутилася Родіс.

— Історія повторюється.

— Ви її повторили. Але ж ви розумієте, що це помилка людства. Навіщо ж, раз припустившись її, ви хочете повтору?

— Щоб досягти того, чого не вдалося предкам!

— І ви мрієте про сина з видатним розумом, якому б ви довірили планету? — тихо запитала Родіс.

— Саме так! Шляхетна мета! Ви запевняєте, що прибули сюди для блага моїм людям. Ось реальна можливість створити благо! — І Чойо Чагас облизав губи в непідробному хвилюванні.

— Які ви наївні, володарю планети! — раптом голосно промовила Фай Родіс.

— Що?!

Родіс заспокійливим жестом простягла до нього руку.

— Даруйте мені несправедливу гостроту. Вам не вдасться вийти з ноосфери Ян-Ях. Усі забобони, стереотипи і притаманний людині консерватизм мислення панують над вищою людиною в державі. Думки, мрії, ідеї, образи накопичуються в людстві й незримо присутні з нами, протягом тисячоліть впливаючи на покоління. Поряд з яскравими образами вчителів, творців краси, рицарів короля Артура чи руських богатирів темною фантазією були створені демони-вбивці, сатанинські жінки й садисти. Існуючи у вигляді сталих кліше, уявних форм у ноосфері, вони могли створювати не лише галюцинації, але породжувати й реальні результати, впливаючи через психіку на поведінку людей. Очищення ноосфери від брехні, садизму маніакально-злісних ідей уже дорого обійшлася людству Землі. Тут, у вас, я фізично відчуваю колючу ноосферу грубощів і озлоблення. Очевидно, в цьому винні вчені, яких ви так не любите. Намагаючись замінити людину машиною, ви припустилися жорстокої помилки і розповсюдили у ноосфері однобоке лінійно-логічне мислення, що сприймалось як сутність розуму.

— Дарма! Тоді тим потрібніша надлюдина!

— Ні! Мозок людини фізично змінюється повільно. Тривалість навіть нашої земної цивілізації мізерна, і тому вона не внесла в нього істотних змін. Будь-який розвиток цілком визначається обставинами.

— Навколишніми?

— Не тільки! Мільйони здібних людей загинули, не давши світові, що могли, лише тому, що не знайшлося відповідності їхніх здібностей завданням суспільства й рівневі часу. Ось чому я не уявляю собі свого сина в ролі володаря на такому низькому рівні свідомості.

— Як низькому?!

— Так, голово, прагнення панувати, вивищуватись над іншими, володарювати над людьми-один з найпримітивніших інстинктів, який найяскравіше проявляється серед самців павіанів. Емоційно це найнижчий і найтемніший рівень почуттів!

— Ви хочете сказати…

— І ще додам, коли б ви справді мали сина — майбутнього спадкоємця-володаря, — з більш ніж видатним інтелектом, то це напевно б накликало біду. За законом Стріли Арімана…

— Що воно за Стріла?

— Так ми умовно називаємо тенденцію погано влаштованого суспільства з морально тяжкою ноосферою примножувати зло й горе. Кожна дія, хоч би й зовні гуманна, обертається лихом для окремих людей, цілих груп і всього людства. Ідея, яка. проголошує добро, має тенденцію у міру виконання нести з собою більше поганого, стає шкідливою. Суспільство нижчого, капіталістичного типу не може обійтися без брехні. Цілеспрямована брехня теж створює своїх демонів, перекручуючи все: минуле, точніше, уявлення про нього, теперішнє — у діях, і майбутнє — у результатах цих дій. Брехня — головне лихо, яке роз’їдає людськість, чесні прагнення і ясні мрії.

Я бачу, що ви нічого не зробили для створення запобіжних систем проти брехні й наклепу, а без цього мораль суспільства неухильно падатиме, створюючи ґрунт для узурпації влади, тиранії чи фанатичного й маніакального “керівництва”. Ще наші спільні предки відкрили закон несприятливих збігів, або закон Фіннегана, як напівжартома назвали серйозну тенденцію усіх процесів суспільства обертатися невдачею, помилкою, руйнацією з точки зору людини. Звісно, це лиш приватне відображення великого закону опосередковування, за яким низькі чи підвищені структури відкидаються процесом. Людина ж постійно намагається досягти підвищення структур без створення на те бази, прагне отримати щось за ніщо. Розвиток живої природи побудований на сліпій грі у спроби. Природа у розвитку своїх структур вже трильйони разів кидала кості, а людина похваляється найпершими спробами, як мудрим експериментом. Насправді ж їх треба силу-силенну, щоб збагнути складність природи й проникнути у питання, нею вже вирішені.

Людське суспільство — витвір людей, а не природи, тому тут не було мільйонів спроб, і закон Фіннегана для соціальних структур перетворюється у Стрілу Арімана з направленою тенденцією винищення малих чисел, тобто ідеалу. У природі вона долається відбором за дуже тривалий відрізок часу, бо природа справляється з ним, створюючи в організмах охоронні засоби й запаси міцності, які неодноразово повторюються.

Перетворення закону Фіннегана у Стрілу серед людського середовища стає лихом тому, що вдаряє саме по вищих проявах людини, по всьому, що прагне сходження, по тих, хто рухає прогрес, — я маю на увазі істинний прогрес, тобто вихід з інферно.

— Як же ви долаєте Стрілу?

— Ретельно зважуємо і продумуємо наперед кожну справу, охороняємо від сліпої гри. Ви повинні почати з виховання, відбираючи людей, зберігаючи й створюючи охоронні системи.

Чойо Чагас похитав головою.

— Неможливо. Надто здрібніли люди Ян-Ях. Пошкодження генофонду призвело до фізичної слабкості й духовного конформізму. В наших умовах необхідна швидка ротація поколінь. Ви самі сказали: чим частіше кидаєш кості, тим більше шансів виграти.

— Природа не рахується з жертвами мети. Людина мудра так не вчинить. — Фай Родіс, зрозумівши, що розмова безплідна, підвелася.

— То ви відмовляєтесь? — у запитанні Чагаса пролунала погроза.

— Звичайно. Якби це змінило долю людства Ян-Ях, я була б готова дати йому свою дитину, хоч би як тяжко було залишити своє дитя в чужому й далекому світі. Але народити майбутнього володаря, гнобителя і нещасну людину — ніколи!

Чойо Чагас повільно підвівся, ніби роздумуючи, що його далі робити.

— До побачення, володарю! — мовила Родіс, знову прочитавши його думки. — Я завжди готова розповідати вам про порівняння наших двох планет, радити, демонструвати будь-які фільми. Доки мої друзі в місті, доки я тут — бачите, ви навіть не обійшлися без заложників, — судіть самі про рівень вашої держави. А тепер не слід продовжувати те, чого не треба!

68
{"b":"118663","o":1}