Генрик Сенкевич — найпопулярніший з польських письменників другої половини XIX століття, ім’я якого добре відоме не тільки польському, а й зарубіжному читачеві, завдяки численним перекладам його художніх творів. Сенкевич — автор великих історичних романів: «Хрестоносці», «Quo vadis?», «Трилогія» («Вогнем і мечем», «Потоп», «Пан Володийовський»), романів на сучасну для нього тематику — «Без догмату», «Родина Поланецьких», численних нарисів і есе (історико-літературного характеру та з історії мистецтва), а головне — реалістичних повістей, оповідань і новел. Для його художньої манери характерний нібито дуже простий, прозорий стиль викладу, легкий для читацького сприйняття,— насправді ж далекий від образного й словесного примітиву; він вражає яскравістю барв, органічним злиттям ліризму й іронії, гніву і скорботи.