П’єса Пігмаліон — одна з найвідоміших у доробку Бернарда Шоу. В основу твору автор поклав античний міф про скульптора Пігмаліона, який вирізьбив із мармуру Галатею — жінку такої вроди, що сам закохався в неї та умовив олімпійських богів оживити статую. Але Шоу подає свій варіант історії. Еліза Дулітл — бідна неосвічена дикунка, яка, потрапивши до рук професора Гіґінса, перетворюється на справжню леді. Та чи така вже прірва лежить між простою квіткаркою і професором? А раптом цю прірву здатне подолати кохання?…
Мне понравилось произведение.Никогда не думала, что школьная литература так меня заинтересует.Смешно было наблюдать наивность людей высших кругов, которые не смогли отличить простую цветочницу от девушки благородных кровей.И все таки, такого типа человек, как наш Главный Герой, он же Пигмалион, вызвал у меня море неодобрения, с первых страниц он, своим поведением, отталкивает от себя читателей.
Дуже цікавий роман. Я ще ніколи з таким захопленням не читала шкільну літературу. Герої цікаві та непередбачуванні. Та, якщо поведінку Елізи можна зрозуміти то Гіґінс залишився для мене загадкою. Кінець твору хотілося б побачити інший, але й така кінцівка є логічною.