2.12.10. Шкірний трансплантат – операція з пересадки шкіри з однієї частини тіла на іншу. Найбільш часто для пересадки шкіри використовуються трансплантати з внутрішньої поверхні стегон, сідниць, областей нижче ключиці, спереду та ззаду вуха та шкіра плеча.

A skin graft is placing a tissue on the recipient site. Autografting (same person). Homografting or allografting (harvested from cadavers). Heterograft or xenograft (from animal).

2.12.11. Лампа Вуда – це діагностичний прилад, який служить для розпізнавання грибкових та інших захворювань шкіри.

A Wood's lamp emits ultraviolet light and can be a diagnostic aid in determining if someone has a fungal or bacterial infection on the skin or scalp. If there is an infection in the area where the Wood's lamp is illuminating, the area will fluoresce.

3.1. Кісткова система – сукупність всіх кісток людини. Спільно з хрящами, м'язами та ін. виконує опорну та рухову функції; у біологічному відношенні вона є активним учасником процесів обміну речовин та кровотворення.

The Skeletal System is the internal framework of the human body.

3.2. Череп людини (лат. cranium) – кістковий каркас голови, сукупність кісток. Череп людини сформовано 23 кістками.

The skull is a bone structure that forms the head. It supports the structures of the face and provides a protective cavity for the brain. The skull is composed of two parts: the cranium and the mandible.

3.2.1. Черепна коробка (анат.) – Кісткове містище головного мозку, череп.

Cranium: the top portion of the skull, which protects the brain. The cranium includes the frontal, parietal, occipital, temporal, sphenoid, and ethmoid bones.

3.2.2. Фонтанель це неокостеніла ділянка склепіння черепа у новонароджених.

Fontanel is a space between the bones of an infant's cranium.

3.2.3. Нижня щелепа (лат. mandibula) – непарна кісткова структура, що утворює нижній відділ лицьового черепа. Є єдиною рухомою кісткою у черепі дорослої людини.

The mandible forms the lower jaw and holds the lower teeth in place. The mandible sits beneath the maxilla. It is the only movable bone of the skull.

3.2.4. Носова кістка – парна, чотирикутна, трохи подовжена і – трохи випукла спереду кістка лицьової частини черепа. Утворює передню стінку скелета носа, формуючи перенісся та верхню частину спинки носа.

The nasal bones are two small oblong bones, varying in size and form in different individuals; they are placed side by side at the middle and upper part of the face and by their junction, form the bridge of the upper one third of the nose.

3.2.5. Сльозна кістка (лат. os lacrimale) – невелика парна кістка лицьового відділу черепа. Розташовується у передньому відділі медіальної стінки очниці. Має форму чотирикутної платівки. Бере участь в утворенні внутрішньої стінки очної ямки та зовнішньої стінки носової порожнини.

The lacrimal bone is a small and fragile bone of the facial skeleton. It is situated at the front part of the medial wall of the orbit. Located at the inner corner eye

3.2.6. Вилицева кістка – парна кістка лицевого черепа. З'єднується з лобовою, скроневою кістками (за допомогою лобового та скроневого відростків), великим крилом клиноподібної кістки та верхньою щелепою.

Zygomatic bone: each side of the face, high part of the cheek, and outer part of the eye orbit.

3.2.7. Під'язична кістка це непарна кістка, яка має форму підкови і залягає під язиком нижче нижньої щелепи.

The hyoid bone is in the front of the neck. It supports the tongue and plays a key role in speaking and swallowing. Connected to nearby structures via ligaments, muscles, and cartilage.

3.3. Трубчасті кістки – це довгі кістки у формі трубки, що мають усередині канал з жовтим кістковим мозком – забезпечують швидкі різноманітні рухи. Розрізняють довгі трубчасті кістки: плечова, ліктьова, променева, стегнова, велика гомілкова, мала гомілкова; та короткі трубчасті кістки: фаланги пальців, кістки плесна і п'ястка.

Tubulous or tubular bones are long, tube-shaped bones with a canal with yellow marrow inside them, allowing rapid, varied movements. There are long tubular bones: humerus, ulna, radius, femur, tibia, tibia, and short tubular bones: phalanges of the fingers, metatarsal and metatarsal bones.

3.3.1. Будова довгої кістки. У зовнішній будові довгої трубчастої кістки можна виділити тіло кістки (діафіз) та дві кінцеві суглобові головки (епіфізи). Епіфізи трубчастої кістки покриті хрящем. Між тілом та головками розташований епіфізарний хрящ, що забезпечує зростання кістки у довжину. Усередині кістки знаходиться порожнина (канал) із жовтим кістковим мозком (жировою тканиною), що й дало назву таким кісткам – трубчасті. У окістя розташовані кровоносні судини та нервові закінчення.

The structure of long bones includes many parts. Diaphysis (the main portion of a long bone). Epiphysis (end of long bone). Epiphyseal line (growth zone). Periosteum membrane (covers the surface of the bone). Articular cartilage (covers the end of bone and joints). Medullary (marrow) cavity. Spongy bone (marrow). Red and Yellow marrow.

3.4. Хрящ (лат. cartilago) – один із видів сполучної тканини, відрізняється щільною, пружною міжклітинною речовиною. Найважливіша відмінність хрящової тканини від кісткової (і більшості інших типів тканин) – відсутність усередині хряща нервів та кровоносних судин.

Cartilage is a resilient and smooth elastic tissue, rubber-like padding that covers and protects the ends of long bones at the joints and nerves and is a structural component of the rib cage, the ear, the nose, the bronchial tubes, the intervertebral discs, and many other body components.

3.4.1. Гіаліновий хрящ (лат. cartilago hyalines) – різновид хрящової тканини; щільний, пружний, склоподібний. Гіаліновий хрящ складає суглобові та реберні хрящі, а також хрящі носа, гортані, епіфіза довгих трубчастих кісток, хрящі трахеї та бронхи.

Hyaline cartilage is the glass-like (hyaline) but translucent cartilage found on many joint surfaces. It is also most commonly found in the ribs, nose, larynx, and trachea. Hyaline cartilage is pearl-grey in color, with a firm consistency, and has a considerable amount of collagen.

3.4.2. Волокнистий хрящ (волокниста хрящова тканина, лат. textus cartilaginous fibrosa) – різновид хрящової тканини; знаходиться в міжхребцевих дисках, напіврухомих зчленуваннях, у місцях переходу волокнистої сполучної тканини в гіаліновий хрящ.

Fibrous cartilage is the tough, very strong tissue found predominantly in the intervertebral disks and at the insertions of ligaments and tendons; it is similar to other fibrous tissues but contains cartilage ground substance and chondrocytes.

3.5. Хребет це основна частина осьового скелета людини. Складається з 33–34 хребців, послідовно з'єднаних один з одним у вертикальному положенні. Хребці поділяють на окремі типи: шийні, грудні, поперекові, крижові (зростаються в криж) і куприкові.

The spinal column is the main part of the human axial skeleton. It comprises 24 vertebrae, a sacrum, and a coccyx. The spinal column protects the spinal cord and connections with the skull, ribs, and pelvis.

3.5.1. Хребець – елемент хребетного стовпа. Складається з тіла хребця, міжхребцевого диска (амортизатор), отвору хребта (отвор для спинного мозку), а також дуги хребця (точки кріплення м'язів і зв'язок).

Vertebra, vertebral body, intervertebral disk (shock absorber), vertebral foramen (opening for spinal cord), vertebral arch (points of attachment for muscles and ligaments).

3.5.1.1. Шийні хребці C1 – C7. Шийні хребці (лат. vertebrae cervicales) – сім хребців, що становлять шийний відділ хребта людини.