Хоч викинься з вікна — я не буду страждати
Ти писала мені солодкі памфлети
Навіть прислала раз пачку конфет
Ти ридала, пищала і обіцяла
Що серце своє ще нікому не дала
Ай-яй-яй-яй-яй-яй
Як дурний — то вигрібай
Ай-яй-яй-яй-яй-яй
На, получай
Приспів.
Всі твої листи… ти є шмата
Всі твої листи… ти просто шмата
Поки з армії я ще не повернувся
Казала ні в кого я не влюблюся
Писала цитати чувіх-феміністок
І втікла в Єгипет з баскетболістом
Ай-яй-яй-яй-яй-яй
Як дурний — то вигрібай
Ай-яй-яй-яй-яй-яй
На, получай
Приспів.
Всі твої листи… ти є шмата
Всі твої листи… ти просто шмата
Восени я дослужу, повернусь додому
Знайду собі дівчину нову чудову
Щоб не вміла читати, не вміла писати
І менше прийдеться добра вигрібати
Приспів (2).
Мумітроль
Кохана, я тебе люблю
Так особливо
Чувіха, я прошу будь чемна
Бо буду бити
Руками, ногами, своєю головою
Локтями, ремнями, залізною трубою
Приспів:
Якщо ти зрадиш, кохана
Я вирву всі твої патли
До м’яса вкушу за руку
Як велика скажена собака
Якщо ти зрадиш, кохана
Я виб’ю всі твої зуби
В коробочку їх поскладаю
І буду над нею ридати
Маленька, подай свій мобільний
Я почитаю
Від кого прийшла есемеска
І буду бити
Руками, ногами, своєю головою
Локтями, ремнями, залізною трубою
Приспів (2).
Хлопці-олігархи
Ми є хлопці, хлопці-олігархи
Я куплю чорний «лексус», новий в целофані
Шоб їздила падруга з падругами в баню
Я куплю другий «лексус» і тоже в целофані
Шоб за дівками в баню їздити охрані
Приспів:
Бо ми є хлопці, хлопці-олігархи
Нічо нас не колише, ми заробляєм бабки
Ми веселі хлопці-олігархи
Дівчата в нас — моделі, машини — іномарки
Поїду на Мальдіви бухнути з друганами
Заплачу троха дєнєг, шоб не було цунамі
Прикуплю собі острів посередині моря
Мені він на фіг треба, а люди хай говорять
Приспів.
А вчора з пацанами каталися в трамваї
Тепер в нас нова тема — ми хлопці-екстремали
Ми всі діла рішаєм, лиш тільки ше одне є
Попробувати хочем — ну як то бути геєм
Ми є хлопці, хлопці-олігархи
Ми є хлопці, хлопці-олігархи
Приспів.
Хлопці-олігархи…
Вибач
Вибач
Як зможеш колись, то вибач
Так легко зламати крила
Мене ніби шось накрило
А ти як літак розбилась
На тисячі сліз розлилась
Залишилось тільки тіло
Бо жити так надоїло Вибач…
Приспів:
Вибач на кухні розбите вікно
Вибач години, довші за роки
Вибач на ліжку розлите вино
Вибач мене, якшо зможеш, хоч трохи
Вибач…
Двері
так боляче гупають двері
Шо тріскають навіть стіни
Ми тріскаєм разом з ними
Побитими і сумними
І плачемо під дверима
Ти — тут, а я — там за ними
Бо жити так надоїло
Вибач…
Приспів (3).
Алло!
Абонент не може прийняти твій дзвінок
Він десь поза межами твоєї любові
Шкода, що не можна нажати на курок
Мобільний не стріляє, а тільки говорить
Приспів:
Алло! Алло!
Як дуло до виска трубку притиснув
І граєш з оператором в руску рулетку
Появиться чи нє той довбаний сигнал
Чи прийдеться в аптеці просити таблетку
Приспів (2).
I love you, Barselona
Ніколи не спитаю твій телефон
І так не стане грошей подзвонити тобі
По Інтернету квіти я тобі не передам
Для тої справи я є, знаєш, трохи затупий
Приспів:
Але я люблю тебе
А ти того не знаєш і в Іспанії живеш
Але я тебе люблю
Хоч ти по-українськи абсолютно не гребеш
Ніколи не заскочу до тебе на чайок
А буду в себе вдома пити той дурний чефір
Ніколи не спитаю чи маєш завтра час
Вийти покурити вечером надвір
Приспів.
Іспанські теплі хвилі колише океан
А ти стоїш на пляжі по коліна у воді
Не дуже ображайся якщо підійде хтось
І скаже українською: «Він передав тобі…»
Приспів.
Загублені діти
Як обірване листя
Як поламані вітром квіти
Бродять недобрим світом
Некохані загублені діти
Просто їх не хотіли
Ніби мама і ніби тато
Просто їх загубили
І не хоче їх підібрати Ніхто, ніхто
Приспів:
Мама, знайди мене, я тут!
Мама, ще трохи — я помру!
Мама; знайди мене, я тут!
Мама, ще трохи — я помру!
Як нічиї собаки
Лишні люди у нашій схемі
Плід дурної любові
Кінець фільму — закрита тема
З розіп’ятим сердечком
Носить їх по землі бідою
Люди, бійтеся Бога!
Розберіться самі з собою!
Приспів (2).
Інфляція. Дурдом
Давно продалася остання картина
Художник плаче, бо пропив свій мольберт
Його коханка відсудила будинок
Бабки, бабки, бабки пожирають людей
Приспів:
Ми нашу пісню написали за гроші
Хтось на години продає свою любов
В когось дешевше, а хтось бере дорожче
Яка різниця, інфляція, дурдом
Ми з вами стали всі товаром на базарі
І рекламуєм і активно продаєм
Хто — своє тіло, а хто грає на баяні
А хто і душу за копійку зажене
Приспів (2).
Трохи почекаєм — може доживем
Добрі і щасливі всі колись будем
Винайдем таблетки, щоби не вмирать
І будемо хором радісно співать
Приспів.
Моя еволюція 2009
Кинули
По-моєму, чувак, нас кинули…
В мене є країна, я її любив
За волошки-очі, люди-кораблі
Я з нею разом півжиття прожив
Притулившись тілом до теплої землі
На-на-на, най-на-на, на-на-на…
А тепер тут страшно, я розлюбив її
Злі сірі очі, іржаві кораблі
Ми так хотіли, щоб був колись тут рай
Але зрозуміли, що…
Приспів (2):
Нас просто кинули
Як лохів розвели за спинами
Діла свої зробили, злили нас
Мене з тобою — разом в унітаз
Злили нас…
Нас таких багато, не тільки я один
Посідаєм в поїзд і втікнем хто куди
Хай шукає щастя інший хто-небудь
Посеред ворон, які тебе клюють…
Приспів.
Пусти мене
За вікном плакав нудний дощ,
Всім розказував про свою біду,
Налий, налий, налий,
Налий нам двом,
Давайте вип’єм за тих,
Кого нема з нами зараз тут.
Боже, чи добре їм там?
Чи посміхались вони,
Коли до себе Ти їх брав?
Пусти мене
Хоч краєчком ока подивитись на них,
Пусти мене,
Я скажу два слова — ті, що не встиг.
Пусти мене…
Пусти мене…
Пусти!
Відповів мені мудрий Бог
Вічним небом і золотом зірок:
— Ти не спіши, слухай, тільки не спіши,
Піднятися до мене встигнеш ти завжди.
Поки ти ще серед людей —
Навчися цінувати кожен новий день,
Навчи людей любити цей світ,
Та не тільки себе,
Навчи людей радіти завжди,
Коли сонце встає.
Навчи мене! Навчи мене!
Навчи!
Велике щастя — зустрічати новий день! (4)
Дура-цензура
Сидить за грубими мурами,
Де руки, стіни прокурені,
Де вікна з дохлими мухами,
Мозги старі, вже пробухані.
Сидить і нігті свої гризе,
Кому сьогодні не повезе?
Приспів (2):
Прищавим ротом, руками з потом
Грає бандура, дура-цензура.
На сміх ідіотам прищавим ротом
Грає бандура, дура-цензура.
Сидить — і штани протираються,
На стіл компромати збираються,
В корзину папери кидаються,
Всі екрани перекриваються.
Сидить і до всіх гнило шкіриться,
Як ми тут живем, аж не віриться.
Приспів (2).
Тепла зима
Недобрі хмари закрили нам небо
Недобрі люди гребуть все під себе
А нам з тобою сумно до болю
Ми б’ємося, як мухи зі стіною
