Глава 3

На наступний день я не пішла на роботу, у нас з k214 були важливіші справи. У k вже були таємні угрупування в різних містах, які   завжди готові до повстання. Сьогодні ми маємо відправитися до угрупування в нашому місті, київського угрупування. Також до нашої справи з радістю приєдналася моя подруга n113, вона, як і я, давно мріяла таким зайнятися. З k ми зустрілися біля його гаража.

- Привіт дівчата - усміхнувся чоловік

нам з n - l я вже знаю, а тебе як звати? - показав він на мою подругу.

- Я n113

- Дуже приємно, що ж, ходімо, я вам покажу наше київське угрупування.

Скоро ми підійшли к дому, який виглядав так само, як гараж k.

- Плюс його аналогічний, тут немає камер - пояснив чоловік.

Із-за дверей виглянув блондин років 30.

- О k, це ти! Не думав, що ми коли-небудь зустрінемося. А це хто? - запитав він показуючи на нас з n.

- Це l360, моя майбутня дружина і її подруга n113. Вони приєднуються до нашої організації. - представив нас k.

Зсередини "Київське угрупування " або ж КУ було надзвичайно схоже на занебний гараж. Старі меблі та обідрані обої в розочку, часів молодості моєї бабусі. Тут явно щось сталося. Нашу появу члени КУ зустріли гучними оплесками. Ніхто й не сподівався на "воскресіння" опозиції. Першою до нас підійшла висока брюнетка з чорними, як ніч, очима і чітким рисами обличчя.

- Я так рада, що ти повернувся! Ми усі дуже за тебе хвилювалися! - вже не можучи приховувати свої емоції сказала дівчина  - у КУ нові члени? Хто ці дівчата? - запитала вона  показуюючи на нас з n.

- Я  дуже радий зустрічі з вами усіма! - сказав k повертаючись до членів угрупування - Познайомтеся з нашими новими членами, це l360 і n113. Ми вирішили "воскресити" нашу справу, бо як сказала l, страшна смерть - це вмерти у рабстві навіть не спробувавши виправити ситуацію. Ви з нами?

Глава 4

Відповіддю на промову k стали гучні оплески.

- Звичайно ми з вами! - крикнув хтось.

- Тоді, друзі, давайте  приступати до

роботи  - сказав чоловік - ми з l перевіримо наші угрупування у інших містах. Подивимося, хто живий і готовий до боротьби. Але в Києві теж повно роботи. До київського угрупування приєднується n і ваше перше завдання - продивитися наші архіви і опублікувати найцікавішу інформацію. Пам'ятайте, наша зброя - це правда. Коли у більшості населення відкриються очі на те, що відбувається ми зможемо влаштувати повстання і розвалити Єдину націю.

l, пішли, ми зараз виїжджаємо до Одеси - вже до мене звернувся k -

як ти сама знаєш, будь-які мандрівки заборонені. На щастя, мій старий друг погодився таємно нас довести разом із товаром. Почекай мене 5 хвилин, треба взяти  найважливіші речі.

Скоро він і справді повернувся з великим чемоданом.

- Ну, що ж, нам пора йти - сказав k.

Чоловік схопив мене за руку і швидко кудись повів. Через хвилин 20 ми підійшли до великої вантажівки. З неї виліз кремезний лисий чоловік, на вигляд, років 30.

- О, друже! Як давно ми з тобою не

бачилися! Я так за тебе хвилювався! - радісно вигукнув він і чоловіки обнялися.

- Це o87, мій найкращий друг, який не раз мене рятував - представив лисого k.

- Дуже приємно, я l360 - усміхнулась я.

- Ми можемо зараз виїжджати? - запитав друга k.

- Так, звичайно. Залазьте до кузову

Глава 5

Ми з k лежали на мішках, які лисий відвозив до Одеси. Вже стемніло і мені дуже хотілося спати. Через щілини у кузові виднілося надзвичайно красиве зірокове небо.

- Слухай, а звідки члени нашої організації довідались правду і як розпочали боротьбу? Я завжди вірила, що я одна розумію, що відбувається тут, бо коли роботи мене створювали, сталася невідома помилка і в мене з'явилось критичне мислення. Мене хотіли вбити, але я сподобалась члену партії Правди, який пізніше став моїм батьком - тихо сказала я.

- С початку я сам починав. Як тоді, так і зараз робота заключалась в тому, щоб привести до організації все більше і більше членів. Коли більшість буде з нами - можна буде одночасно влаштувати повстання у різних частинах Єдиної нації і розвалити її - пояснив k

- А звідки ти дізнався правду і чи був колись відданим громадянином цього пекла?

- Мене не створювали роботи. Я народився біологічним шляхом, як колись усі народжувалися. Мої батьки були революціонерами і ніколи не могли змиритися з тим, на що війна перетворила наш світ. Вони втекли з очищення пам'яті і до останнього свого подиху надто добре пам'ятали яким чудовим був, колись, світ..Коли мені було всього 12 батьків знайшли та розстріляли за державну зраду. Ніколи не забуду останні слова матері : "Прощай, синку!" - чоловік закрив лице руками і тихо заплакав. Для такої хлоднокровної людини як k, який вважав будь-які емоції - проявом слабкості, подібна поведінка була дуже дивною. Зрозуміло, що батьки багато для нього означали.

- Те, що ти зробив - це просто неймовірно. Я навіть не можу уявити через що тобі прийшлось пройти. Я впевнена, що твої батьки дуже тобою б пишалися! - не весело посміхнулась я.

Глава 6

На наступний день ми вже були в Одесі. Якщо чесно, те, що я побачила дуже мене засмутило. Теперішня Одесса не мала нічого спільного з тим дивовижним містом, про яке я читала. Замість старих і таких атмосферних будиночків височіли бездушні хмарочоси. Знамениті на весь світ одеські дворики тепер викликають тільки сум. Насправді, не одна Одесса так змінилася. Візьмемо, наприклад, Київ, моє рідне місто. Про нього я теж багато читала. І про його неймовірну архітектуру, і про дивовижні парки, і про славетну історію. Куди все це ділося?! Як Єдина нація змогла все настільки зіпсувати?! Від сумних роздумів я тяжко зітхнула. Ніби то прочитав мої думки k ніжно взяв мене за руку. Зараз ми направлялися до ОУ, тобто одеського угрупування. Зайшовши в якийсь надто обідраний будинок нас одразу зустрів патруль поліції правди. Ззаду них злорадно

посміхаючись стояла та сама брюнетка, яку ми зустріли у КУ.

- Швидше! Побігли звідси! - закричав k

Ми що сили помчали із ОУ, але втекти було неможливо, бо поліція правди обступила нас зі всіх сторін.

- Тікай! Я їх відволіку! - крикнув мені чоловік кидаючись на одного з поліцейських відкриваючи мені шлях.

- Я за тобою повернуся, чуєш? Я обов'язково тебе врятую! - ридаючи пообіцяла я і кинулась з будівлі. Втекти було не дуже важко. Я звернула за ріг будинку і повільно сповзла вниз по стіні. Так я ще ніколи не плакала. Я неймовірно хвилювалась за k  і почувалася зрадницею, хоча і розуміла, що