Чи була це форма державност╕? В╕дпов╕дь на це питання однозначно пов'язане з в╕дпов╕ддю на ╕нше питання - що таке взагал╕ ╓ державн╕сть? Як╕ форми соц╕ально╖ орган╕зац╕╖ можна вважати державн╕стю, а як╕ - н╕, яка роль ╕ функц╕я державност╕? Куди еволюц╕ону╓ державн╕сть в наш╕ часи ╕ що це значить для Укра╖ни? ╤ що ми повинн╕ знати ╕ враховувати, створюючи нову укра╖нську державн╕сть?
Частина третя
Державн╕сть ╕ свобода
Розд╕л 3.1. Держава ╕ цив╕л╕зац╕я.
Для держави явля╓ ц╕нн╕сть т╕льки арм╕я ╕ загот╕вля зерна.
Схвалю╓ться також виробництво простих тканин.
Шан Ян, Китай, IV ст. до н. е.
Нарешт╕, розглянемо може найважлив╕ший аспект укра╖нства - аспект державност╕ (чи "недодержавност╕", кому як б╕льше подоба╓ться). Для цього нам потр╕бно розглянути проблему державност╕ з б╕льш загальних позиц╕й. Державн╕сть явля╓ собою орган╕зац╕ю влади в сусп╕льств╕. Орган, який реал╕зу╓ цю владу, ╓ держава. (В вузькому сенс╕. В широкому сенс╕ держава склада╓ться з органу, що реал╕зу╓ владу, а також суверенних територ╕╖ ╕ населення). Сутт╓во, що цей орган ма╓ бути структурно оформлений (╕нститут, чи сукупн╕сть ╕нститут╕в). Вже на стад╕╖ державотворення закладаються т╕ риси держави, як╕ стануть дом╕нантними в пер╕од розкв╕ту держав. Розглянемо дуже коротко ╕ схематично два, так би мовити, полярн╕ вар╕анти виникнення держав, акцентуючи при цьому т╕ моменти ╕стор╕╖, що мають в╕дношення як до виникнення укра╖нства, так ╕ до сьогодення.
Перший з них, античний (Древня Грец╕я ╕ Рим) ╓ найб╕льш досл╕джений ╕ документований. Може здатися дуже дивним, але виникнення антично╖ держави, так би мовити, "спровоковано" виникненням моногамно╖ патр╕архально╖ с╕м'╖ (зг╕дно класично╖ теор╕╖ Моргана-Енгельса. Я додав би до цього демограф╕чний фактор - перевищення певного порогу густоти населення). Це яскравий приклад нел╕н╕йних системних явищ, коли зм╕на структури сп╕льноти призводить до зм╕ни функц╕й ╕ тягне за собою кор╕нн╕ революц╕йн╕ зм╕ни в ус╕х вим╕рах сусп╕льно╖ орган╕зац╕╖. (Треба також зауважити, що виникнення моногамно╖ с╕м'╖ в свою чергу було пов'язано з удосконаленням землеробсько╖ технолог╕╖ п╕сля здешевлення зал╕за). Ус╕ ц╕ зм╕ни були пов'язан╕ м╕ж собою причинно-насл╕дковими зв'язками, а тому в╕дбувались з необх╕дн╕стю. (Не дивно, що вже Аристотель критикував "досконалу" державу Платона, в як╕й майно, ж╕нки ╕ д╕ти мали бути сп╕льними, бо така система привела б до зникнення держави). Процес державотворення наочно виявля╓ "болюч╕ точки", що в подальшому супроводжуватимуть явище державност╕, аж до наших час╕в. Це якраз вони спонукають найкращ╕ голови до роздум╕в над одним з основних питань нашого буття, яке турбувало людину в ус╕ часи ╕ серед ус╕х народ╕в - чи можна взагал╕ об╕йтись без держави?
Отже, процес в╕дбувався наступним чином. Спочатку спрацював "╕нстинкт власност╕", коли моногамна с╕м'я, що вид╕лилась з родово╖ общини разом з д╕лянкою земл╕, почала залишати власне майно в спадок сво╖м д╕тям по батьк╕вськ╕й л╕н╕╖. Це перший ╕ найб╕льш важливий етап, що ма╓ ╕ррац╕ональний, ╕нстинктивний характер ╕ пов'язаний з природою людини, бо ж не випадково явище успадкування майна пану╓ до нашого часу. Дал╕, з необх╕дн╕стю на ц╕й основ╕ виникло майнове розшарування на б╕льш багатих ╕ б╕льш б╕дних. ╤ тут п╕дключився системний процес з так званим, позитивним зворотним зв'язком - конвертац╕я багатства у владу (на початковому етап╕ - у б╕льшу роль чи значим╕сть), а влади - в багатство. Дуже швидко виникла спадкова знать, що тримала в сво╖х руках ╕ багатство ╕ владу. Для виникнення держави лишалося створити адм╕н╕стративний виконавчий владний орган ╕ щось на зразок внутр╕шнього в╕йська (пол╕ц╕╖, в╕д слова пол╕с, в вар╕ант╕ Древньо╖ Еллади), який би п╕дтримував встановлений порядок ╕ забезпечував виконання адм╕н╕стративних р╕шень. Ясна р╕ч, при наявност╕ багатства вир╕шити цю проблему було не складно.
Позитивний (негативний) зворотний зв'язок - одно з найважлив╕ших системних явищ, виника╓ в системному процес╕, якщо вмика╓ться механ╕зм, пов'язаний саме з цим процесом, що сприя╓ посиленню (послабленню) цього процесу. Наприклад, якщо зростання популяц╕╖ людей призводить до покращання життя ╕ зб╕льшення народжуваност╕, то це позитивний зворотний зв'язок що приводить до дуже швидкого зростання людсько╖ популяц╕╖ (так званий, г╕пербол╕чний закон зростання). Якщо ж той самий процес призводить до зменшення народжуваност╕ (через перенаселення, нестачу ресурс╕в, зб╕льшення вартост╕ людського кап╕талу ╕ т. п.), то виника╓ негативний зворотний зв'язок, що зменшу╓ швидк╕сть зростання популяц╕╖ до р╕вня меншого, н╕ж експоненц╕йний. Процеси, що розвиваються з позитивним зворотним зв'язком, як правило, призводять до все б╕льшого п╕двищення темпу зростання ╕ врешт╕ решт до катастроф, якщо сво╓часно не включаються нов╕ механ╕зми, що обмежують швидк╕сть зростання. В вар╕ант╕ катастроф╕чного зростання популяц╕╖, вмикаються механ╕зми еп╕дем╕й, во╓н, а в першу чергу - зменшення харчових ресурс╕в. Якщо ц╕ чинники не спрацьовують - виника╓ мальтуз╕анська катастрофа, тобто вимирання значно╖ частини популяц╕╖ в╕д голоду, або ж м╕грац╕я. Негативний зворотний зв'язок д╕╓ по принципу балансу позитивних ╕ негативних чинник╕в, що при певних умовах приводить до стаб╕л╕зац╕╖ системи ╕ п╕двищення ╖╖ ст╕йкост╕.
Механ╕зм конвертац╕╖ багатства у владу, а влади в багатство йде з позитивним зворотним зв'язком, бо на кожному кроц╕ циклу в╕дбува╓ться посилення д╕╖ цього механ╕зму за рахунок зб╕льшення р╕вня ╕ можливостей тако╖ конвертац╕╖. Так само працю╓ марксистський закон зростання кап╕талу в розширеному виробництв╕ товар╕в - грош╕ конвертуються в товар, а товар в т╕ ж сам╕ грош╕ плюс додаткова варт╕сть, яка на наступному цикл╕ конверту╓ться в ще б╕льший товар. На аналог╕чному механ╕зм╕ побудований ф╕нансовий (кредитний, лихварський) б╕знес - повернен╕ грош╕ плюс отриман╕ в╕дсотки по кредиту знову кредитуються даючи в кожному наступному цикл╕ все б╕льший прибуток. Вс╕ ц╕ механ╕зми мають одну сп╕льну рису - грош╕ (багатство) конверту╓ться в щось сутт╓во ╕нше, на сучасн╕й мов╕ це ма╓ назву, ╕нвестиц╕я, п╕сля чого результати, досягнут╕ в цьому ╕ншому, конвертуються назад в грош╕. Якщо при цьому отриму╓ться прибуток, це значить, ╕нвестиц╕я усп╕шна. ╤нвестувати можна в що завгодно, що приносить прибуток, включаючи бандитизм, в╕йну, пол╕тичн╕ змови ╕ перевороти, але ╕нвестиц╕я у владу в╕др╕зня╓ться в╕д ус╕х ╕нших в головному - вона приводить до швидко╖ ╕ незворотно╖ деградац╕╖ пол╕тично╖ системи, бо державу роз'╖да╓ корупц╕я ╕ вона перетворю╓ться в ╕нструмент збагачення для "╕нвестор╕в". Основна непри╓мн╕сть поляга╓ в тому, що така система практично не п╕дда╓ться реформуванню зверху, тобто з боку само╖ системи влади. ╥╖ може л╕кв╕дувати або революц╕я або диктатура. Тому в ус╕ часи (включно з сьогоденням) перед засновниками ╕ творцями держав стояло одне ╕ те ж саме питання - як над╕йно в╕дд╕лити багатство в╕д влади? Як це не дивно, але над╕йного р╕шення ц╕╓╖ проблеми до цього часу не ╕сну╓. Два стол╕ття тому люди вважали, що пл╕снява заводиться сама по соб╕ в╕д сирост╕. Через деякий час було твердо встановлено, що стерил╕зац╕я може над╕йно запоб╕гти появ╕ пл╕сняви. Поява пл╕сняви, так саме, як поява корупц╕╖ ╓ природний процес, який з необх╕дн╕стю виника╓, якщо не вживати спец╕альних, ц╕леспрямованих заход╕в щоб йому перешкодити. Стерил╕зац╕я ма╓ бути над╕йною ╕ ретельно дотримуватись.
Властивост╕ соц╕альних систем, пов'язан╕ з д╕╓ю зворотних зв'язк╕в, показують, що ╓ можлив╕сть зм╕нювати характер цих зв'язк╕в ╕ таким чином можна зм╕нювати характер соц╕альних явищ. Наприклад, якщо застосувати механ╕зми, що гальмують чи нав╕ть блокують майнове розшарування сусп╕льства, то не виника╓ достатньо значна концентрац╕я влади ╕, в╕дпов╕дно, не виника╓ державн╕сть. Зокрема, це стосу╓ться соц╕ально╖ орган╕зац╕╖ кочових народ╕в, а в чистому вигляд╕ це демонстру╓ народ апатан╕, що зум╕в створити ст╕йку бездержавну не╕╓рарх╕чну форму землеробського сусп╕льства, при наявност╕ патр╕архально╖ моногам╕╖ ╕ приватно╖ власност╕ на землю (досл╕дження Ю.╢. Берьозк╕на).
