Уже ішлося на світ; та чимало нещасних отруєних і досі входило й виходило затовпленим виходом. З притлумленим криком радости старий чоловік занурився в юрбу, знову став такий, як раніше, і тинявся взад і вперед без видимої мети в натовпі. Це тривало проте недовго, і рух перед дверима дав знак, що хазяїн зачиняє їх на ніч. Щось гірше від одчаю позначилося на лиці чудного чоловіка, за яким я так уперто слідкував. Але він не завагався рішити і з божевільною енергією рушив назад до серця могутнього Лондону. Довго й швидко він тікав, і я йшов слідом за ним, постановивши не покидати свого розшуку, що цікавість до нього охопила всю мою істоту. Сонце зійшло поки ми йшли вперед, і, коли він дійшов уп’ять до найлюднішої частини великого міста, до Д... готелю, по ній знову роїлися й кишіли люди, не менш численні, мабуть, ніж увечері. І тут довго серед натовпу, що зростав що-хвилини, я уперто переслідував незнайомця. Так, як і раніше, він ходив узад і вперед і за цілого дня не вийшов з юрби на цій вулиці. І коли тінь другого вечора виросла на землі, я, стомлений на смерть, спинився прямо перед мандрівцем і глянув йому просто в вічі. Він не помітив мене і знов пішов уперед, а я, покинувши переслідування, заглибився в міркування. «Цей старий чоловік, — сказав я нарешті, — є тип і геній злочинства. Він не може бути сам. Він — людина юрби. Даремна праця йти за ним, бо я нічого не дізнаюся ні про нього, ні про його діла. Найгірше в світі серце — це книга темніша, ніж Hortulus Animae,* і може це один з наймилосердніших дарів Бога, що “er lässt sich nicht lesen”.*
________________________________
Примітки
Новелу Едґара По «Людина юрби» (“The Man of the Crowd”) уперше було надруковано в грудні 1840 р., у журналах “Atkinson's Casket” та “Burton's Gentleman's”, а згодом, 1845 року, у збірці “Tales by Edgar A. Poe”. Тут новелу представлено в українському перекладі Майка Йогансена зі збірки «Едґар По. Вибрані твори», Харків, ДВУ, 1928. В даній публікації 2017 року збережено правопис видання 1928 року, котрий дещо відрізняється від сучасного.
... стиль Тертуліянів — Квінт Септілій Флоренс Тертулліан (бл. 160 – після 220) — християнський теолог.
... коли б Ретч його бачив... — Moris Retszch (1779-1857) — німецький художник, ілюстратор «Фауста» Ґете, з його Мефістофелем.
Рокелор — сурдут. Фр. roquelaure, «роклор»; в оригіналах roquelaire.
“Hortulus animaе cum oratiunculis aliquibus superadditis” Ґрюннінґера. Див. Д’Ізраелі “Curiosities of literature”. Примітка автора.
er lässt sich nicht lesen — він не може бути прочитаний (нім.)
