- Поздоровляю! - Кивнув Штриголь на новеньк╕ генеральськ╕ з╕рочки.
- Ну, ти недалеко в╕дстав. - ╤ генерал вказав на орденськ╕ стр╕чки на грудях полковника.
Штриголь т╕льки посм╕хнувся - на грудях Афанас╕я Копичка орденськ╕ стр╕чки також т╕снилися в три ряди. Кр╕м орденських стр╕чок там були ╕ нашивки за поранення - дв╕ червон╕ ╕ дв╕ золот╕.
Доля звела ╖х разом давним-давно. Сотник Афанас╕й Копичко в липн╕ двадцять дев"ятого року начальником штабу танкового батальйонну був - хорунжий В╕ктор Штриголь в тому батальйон╕ прийняв танковий взвод. А за три м╕сяц╕ в╕йськова реформа почалася ╕ вся Укра╖нська арм╕я на нов╕ персональн╕ звання перейшла. А пот╕м доля розвела ╖х - майор Копичко п╕д час Кубанського повстання начальником штабу одного з повстанських полк╕в був. Лейтенант Штриголь воював в кубанських плавнях п╕д командою п╕дполковника Даниленка. Пот╕м старший лейтенант Штриголь в╕дзначився в сороковому роц╕, п╕д час Суецького конфл╕кту. Знову доля звела ╖х в сорок другому роц╕ - кап╕тан Штриголь отримав наказ сформувати другий батальйон в 103-й пов╕тряно-штурмов╕й бригад╕, начальником штабу бригади був п╕дполковник Копичко. А вже у вересн╕ сорок другого року батальйон Штриголя, переданий в якост╕ посилення 101-й аеромоб╕льн╕й бригад╕, в╕в бо╖ на Таманському п╕востров╕. Незабаром вс╕ батальйони ╕ роти бригади воювали на п╕вн╕чному напрямку, руйнуючи тили радянських в╕йськ...
Л╕так швидко набрав висоту ╕, об╕йшовши з заходу Ки╖в, п╕шов на п╕вн╕ч над долиною Дн╕пра. П╕д крилами його л╕с╕в Пол╕сся панорама. В суц╕льному зеленому килим╕ пропливали внизу неширок╕ русла дн╕провських приток. Пройшовши Чорнобиль, над устям р╕чки Уж л╕так взяв курс на В╕тебськ. Маршрут л╕така став зовс╕м мирним, б╕льш╕сть пасажир╕в - цив╕льн╕, нав╕ть дв╕ ж╕нки. Л╕так йшов низько, на висот╕ приблизно трьохсот метр╕в, н╕би льотчики вир╕шили показати пасажирам все, що в╕йна, розв"язана рос╕янами проти Укра╖нсько╖ Держави, залишила на б╕лоруськ╕й земл╕. ╤ охоплюючи поглядом довк╕лля, полковник бачив, що нове життя поступово перемага╓ двадцятир╕чний комун╕стичний морок.
- Ти нин╕ де вою╓ш? - Запитав В╕ктор, обернувшись до генерала.
- Там же, де й ти, у Даниленка. - Сказав Копичко. ╤ дещо н╕яково, н╕би виправдовуючись, пов╕домив. - В╕н мене взяв сво╖м заступником, очолюю тепер наш╕ п╕дрозд╕ли ╕ частини в його господарств╕.
...╤дея нищити тили наступаючих в╕йськ рос╕ян була чудовою, тут сумн╕ву бути не могло. От т╕льки в ход╕ бойових д╕й з вересня сорок другого року, доктрина пов╕тряно-наземно╖ операц╕╖ в перш╕ ж дн╕ в╕йни позначила свою слабку ланку. Пов╕тряно-штурмов╕ батальйони та бригади виявилися ╕деальним засобом при зрив╕ постачання фронтових з"╓днань вс╕м необх╕дним для ведення бою, ще б╕льше вони проявили себе в наступальних д╕ях в Б╕лорус╕, а особливо зимою сорок третього в боях за Кубань та П╕вденний Кавказ, коли перекривали рос╕янам шляхи в╕дступу, захоплювали плацдарми на протилежних берегах р╕чок та деф╕ле з перевалами в горах. ╤ тим не менш, пов╕тряно-штурмов╕ частини мали багато проблем, як╕ напряму або опосередковано впливали на бо╓здатн╕сть аеромоб╕льних в╕йськ.
Основною з них було забезпечення пов╕тряно-штурмових бригад ав╕ац╕йною складовою - бойовими ╕ транспортними гел╕коптерами.
Сформован╕ напередодн╕ в╕йни з рос╕янами аеромоб╕льн╕ бригади складалися з двох компонент╕в: наземного - аеромоб╕льних п╕хотних ╕ парашутних батальйон╕в ╕ ав╕ац╕йного - гел╕коптерного полку.
А це суперечило доктрин╕ застосування гел╕коптер╕в.
В╕йськове кер╕вництво вважало арм╕йську ав╕ац╕ю - гел╕коптерн╕ полки - засобом оперативних, оперативно-стратег╕чних ╕ стратег╕чних об"╓днань - загальнов╕йськових, танкових та ударних арм╕й, а також фронт╕в ╕ груп арм╕й. Це означало, що орган╕зац╕йно вони мають бути в склад╕ таких об"╓днань для централ╕зованого керування ними та концентрац╕╖ зусиль на вибраному напрям╕. А намагання придати гел╕коптерн╕ полки кожн╕й пов╕тряно-штурмов╕й бригад╕ приводили на практиц╕ до розпилення гел╕коптер╕в по аеромоб╕льним з"╓днанням. Кр╕м того, сам факт сум╕щення в одному тактичному з"╓днанн╕ ав╕ац╕йного та наземного компонент╕в викликав у багатьох ав╕ац╕йних та сухопутних генерал╕в ц╕лком об╜рунтован╕ заперечення. Знаходячись в склад╕ аеромоб╕льно╖ бригади, гел╕коптери практично вилучалися з резерву командування арм╕╖ чи фронту ╕ прив"язувалися виключно до забезпечення д╕й пов╕тряно-штурмових частин. ╤ вище командування Сухопутних сил неправильно оц╕нювало залежн╕сть пов╕тряно-штурмових частин в╕д забезпечення гел╕коптерами, вважаючи його аналог╕чним забезпеченню пов╕трянодесантних частин транспортною ав╕ац╕╓ю. На специф╕ку аеромоб╕льних формувань, що виражалася в сво╓р╕дному симб╕оз╕ аеромоб╕льно╖ п╕хоти з гел╕коптерами не звернули уваги. Це посилювалося ще й тим, що на вс╕х гел╕коптер╕в не вистачало, а р╕зко наростити ╖хн╕й випуск п╕д час в╕йни промислов╕сть Укра╖ни не мала можливост╕.
Така позиц╕я арм╕йських генерал╕в привела до надм╕рних втрат аеромоб╕льних частин взимку ╕ на весн╕ сорок третього року. До ос╕нн╓-зимово╖ кампан╕╖ сорок третього року, коли в╕йська генерала арм╕╖ Укра╖ни Тимошенка мали почати зв╕льнення Кубан╕ ╕ П╕вн╕чного Кавказу в╕д рос╕йсько╖ окупац╕╖, вих╕д був знайдений в створенн╕ особливих оперативно-тактичних з"╓днань - пов╕тряно-штурмових корпус╕в, п╕дпорядкованих командуванню ударних арм╕й або фронтовому командуванню. Перший такий корпус Донського фронту в листопад╕ сорок третього року очолив полковник Копичко. Це з"╓днання включало наземний компонент - аеромоб╕льн╕ бригади ╕ окрем╕ пов╕тряно-штурмов╕ полки та батальйони, ╕ ав╕ац╕йний - гел╕коптерн╕ полки самих аеромоб╕льних бригад ╕ окрем╕ бойов╕ ╕ транспортн╕ гел╕коптерн╕ полки арм╕й ╕ фронту. Така схема вза╓мод╕╖ дозволяла досягти високо╖ бойово╖ ефективност╕ пов╕тряно-штурмових частин...
За розмовою оф╕цери ╕ не пом╕тили, як долет╕ли до В╕тебська. Л╕так зробив коло ╕ п╕шов на посадку. П╕д крилом КС-3 промайнуло ав╕ац╕йне кладовище. Знищен╕ минуло╖ осен╕ нашою ав╕ац╕╓ю рос╕йськ╕ л╕таки в╕дтягли за край льотного поля ╕ зараз лише спален╕ к╕стяки штурмовик╕в, бомбардувальник╕в, винищувач╕в та транспортник╕в, кр╕зь як╕ вже пробилася зелень трави та чагарнику нагадували про в╕йну, що не зак╕нчилася. Тут на них вже чекав "луаз" ╕ за п╕вгодини доправив ╖х до штабу арм╕╖.
...Генерал Даниленко т╕льки недавно повернувся з рекогносцировки: в╕н ╖здив по див╕з╕ям в районах ╖х зосередження ╕ зараз уточнював задач╕ на майбутню операц╕ю. Його оперативна група розташувалася в буд╕вл╕ на околиц╕ В╕тебська, де колись розм╕щувався штаб одн╕╓╖ з радянських арм╕й.
Каб╕нет командувача. Сувора простота. Н╕чого зайвого. Панел╕ св╕тлого дуба. Килимова дор╕жка. Широкий ст╕л. Поряд приставка, де розм╕стилися пристро╖ зв"язку - на панел╕ чисельн╕ кнопки, лампочки.
- Товаришу генерал-лейтенант, полковник Штриголь за вашим наказом прибув! - Ч╕тко допов╕в командир 204-╖ аеромоб╕льно╖ бригади.
- Ти справжньо╖ справи хот╕в? - Командувач В╕с╕мнадцято╖ арм╕╖ опустив на моложавого полковника важкий погляд. - Гопака танцювати вм╕╓ш?
- Не пробував. Але коли справа справжня, то станцюю! - Посм╕хнувся той посм╕шкою зухвалою.
- Справа така, як треба. Арм╕я в наступ ╕де ╕ твоя бригада, В╕кторе Михайловичу, шлях ╖х торувати буде... - ╤ командувач жестом запросив полковника п╕д╕йти ближче до столу, де розстелен╕ карти.
- Ми досягли вир╕шально╖ переваги над рос╕янами, всього за три дн╕ арм╕я була передислокована з Б╕лорус╕ в Латв╕ю. - Генерал Даниленко показав ол╕вцем на карт╕ на овали, що позначали розташування див╕з╕й арм╕╖. - Наш удар для них буде неспод╕ваним, а це ╓ визначальним у сучасн╕й в╕йн╕. Дивись сюди...
Схилилися над картою п"ять гол╕в: три генеральськ╕, дв╕ полковницьк╕. На карт╕ задум арм╕йсько╖ операц╕╖ зображений - стр╕ли червон╕ рвуть син╕ л╕н╕╖ оборони рос╕ян, до само╖ затоки Ф╕нсько╖ тягнуться...
- Завтра, двадцять другого червня, в день л╕тнього сонцестояння, рос╕яни починають наступ проти б╕лорус╕в. Союзники наш╕ до нього готов╕ ╕ перший день будуть перемелювати радянськ╕ в╕йська потужним артилер╕йським вогнем. ╢ впевнен╕сть у нас велика, що в перший же день рос╕яни використають вже б╕льшу частину сво╖х резерв╕в. Тому наступного дня, двадцять третього червня, наша арм╕я почина╓ наступ в напрямку до Ф╕нсько╖ затоки. - Ол╕вець в руц╕ командувача зробив р╕шучий ривок на п╕вн╕ч. - Обидва арм╕йськ╕ корпуси знаходяться в першому ешелон╕, вс╕ ш╕сть механ╕зованих див╕з╕й. По ос╕ наступу п╕де Двадцять четверта танкова див╕з╕я полковника Бурдейного. На його флангах йтимуть механ╕зован╕ див╕з╕╖: л╕воруч - Тридцять четвертого арм╕йського корпусу, праворуч - Сорок п"ятого. Вс╕ з"╓днання мають досв╕д глибоких прорив╕в, вс╕ командири див╕з╕й пустять попереду сво╖х полк╕в передов╕ загони. Задача загон╕в - не вв"язуючись у бо╖, не звертаючи уваги на те, що в тилу та на флангах у них робиться, рвонути вперед ╕ в перший же день пройти сто к╕лометр╕в. Задача танково╖ див╕з╕╖ - прорватися кр╕зь тили радянських Прибалт╕йських фронт╕в, не п╕зн╕ше десятого дня з початку операц╕╖ вийти на узбережжя Ф╕нсько╖ затоки в район╕ ╤жори. В подальшому оволод╕ти районом Петергофа, бути готовим до д╕й в напрямку Лен╕нграду.
