В такому под╕л╕ закладений глибокий сенс.
Громадяни Укра╖нсько╖ Держави можуть обирати сво╖х представник╕в у м╕сцев╕ ╕ вищ╕ законодавч╕ органи. П╕ддан╕ ж Гетьмана Укра╖ни такого прив╕лею не мають, закони для них визначають громадяни Укра╖нсько╖ Держави. А просто так стати громадянином Укра╖ни не дозволить м╕сцева громада.
Але ж хто може стати громадянином Укра╖ни? Т╕льки той, хто справою дов╕в сво╓ право на укра╖нське громадянство. Бо права громадянина визначаються передус╕м його обов"язками.
Найпрост╕ше це зробити, вступивши до лав Збройних Сил.
Там, в Учбовому Центр╕, новобранець потрапля╓ до рук унтер-оф╕цер╕в укра╖нсько╖ арм╕╖: сержант╕в та фельдфебел╕в. ╤ подальша його доля залежить в╕д сержант╕в. Саме сержант╕в, а не якого ╕ншого звання в╕йськового люду. Сержанта н╕ зовн╕шн╕м виглядом, н╕ хвацькою повед╕нкою не обдуриш. Сержант раз т╕льки пройдеться перед стро╓м, ╕ визначить точно, хто ╓ хто серед новобранц╕в: хто меткий та проворний, а хто тюхт╕й, нехай нав╕ть на його грудях лемеш╕ кувати можна. ╤ сержантам н╕як не можна помилитися: не дай Бог, що трапиться, кому пот╕м в╕дбр╕хуватися та копн╕ отримувати? Тому справжн╕ми сержантами стають природжен╕ психологи.
А в Учбових Центрах тримають т╕льки справжн╕х сержант╕в.
Однак тут питання з"явля╓ться: як в╕др╕знити справжнього сержанта в╕д аматора?
Дуже просто.
Потр╕бно т╕льки глянути, як кандидат на посаду сержанта в╕дда╓ п╕длеглим наказ командира учбово╖ роти. Аматор пов╕домить сво╖м п╕длеглим новобранцям, що командир роти наказав пофарбувати п╕длогу в казарм╕. Справжн╕й сержант лютим риком вишику╓ роту ╕ вс╕х сво╖й вол╕ п╕дкорить: наказую фарбувати п╕длогу! А п╕сля цього яму копатимете! В╕д паркану до об╕ду!! Так хочу я!! Така моя воля!!!
Так от, в Учбовому Центр╕ укра╖нсько╖ арм╕╖ сержанти в╕ддають будь-який наказ, спущений з запаморочливих висот - хоч наказ самого Гетьмана! - т╕льки в╕д свого ╕мен╕.
╤ нав╕ть не так.
Сержант н╕коли не наказу╓ прямо: "Фарбувати п╕длогу! Чистити зброю! Копати траншею у взводному опорному пункт╕!" Тому, що п╕длеглий невиконання наказу виправда╓ безл╕ччю об"╓ктивних причин: фарби не було, рушничне мастило ╕ клоччя для чистки збро╖ в╕дсутн╕, а в лопат держаки поламан╕...
Тому накази сержанти в╕ддають у форм╕ короткого енерг╕йного запитання: а х╕ба п╕длога ще не пофарбована? Зброя не чищена? Транше╖ ╕ окопи не викопан╕? ╤ хто персонально в такому становищ╕ винен? В цьому раз╕ п╕длегл╕ пост╕йно змушен╕ думати самост╕йно, самост╕йно шукати соб╕ заняття ╕ проявляти власну ╕н╕ц╕ативу, а до сержанта мають звертатися, лише щоб дозв╕л отримати, чи починати д╕яти, ╕ пот╕м допов╕дати про виконання.
А вищ╕ командири укра╖нського в╕йська, як╕ на час в╕йни з радянською Рос╕╓ю полками, бригадами та див╕з╕ями командували, не т╕льки сам╕ пройшли цю школу, вони ╖╖, цю школу, й створили!
Тому для полковника Штриголя, коли розв╕дувальну роту його 204-╖ аеромоб╕льно╖ бригади було зад╕яно в ╕нтересах добування ╕нформац╕╖ для В╕с╕мнадцято╖ арм╕╖, не поставало питання: а чим йому займатися в оч╕куванн╕ скорого бойового наказу? В╕н-то пройшов ту ж саму школу, що й генерал Даниленко! Як влучно в╕дм╕тив сп╕вець британського ╕мпер╕ал╕зму Редьярд К╕пл╕нг, вони були одн╕╓╖ кров╕!
А що командувач В╕с╕мнадцято╖ арм╕╖ невдовз╕ викличе його разом з начальником штабу до свого каб╕нету на пухнастий килим ╕ зац╕кавлено спита╓: " А чим, власне, займа╓ться п╕дпорядкована штабу В╕с╕мнадцято╖ арм╕╖ 204-а пов╕тряно-штурмова бригада? Що? Бойовою п╕дготовкою? ╤ до чого конкретно ви, товариш╕ оф╕цери, сво╖х солдатик╕в готу╓те?", то в цьому полковник не мав н╕ найменшого сумн╕ву.
Тому, аби не кл╕пати очима в каб╕нет╕ командувача, т╕╓╖ ж ноч╕, коли розв╕дувальна рота в повному склад╕ була десантовано на Псковщин╕, викликав полковник Штриголь В╕ктор Михайлович свого начальника штабу майора Зал╕зюка Петра Йосиповича разом з начальниками оперативного та розв╕дувального в╕дд╕лень бригади ╕ вчотирьох прикинули вони вар╕анти використання 204-╖ аеромоб╕льно╖ бригади в майбутн╕й наступальн╕й операц╕╖ В╕с╕мнадцято╖ арм╕╖, що розвиватиметься на територ╕╖ на п╕вн╕ч в╕д Б╕лорус╕ ╕ п╕вденн╕ше Ф╕нсько╖ затоки.
- Отже, в найближчому майбутньому, - мовив полковник Штриголь, - бригада буде зад╕яна в наступальн╕й операц╕╖. То ж давайте прикинемо, де, якими силами ╕ як ми будемо д╕яти...
Що бригада буде зад╕яна в наступальн╕й операц╕╖ В╕с╕мнадцято╖ арм╕╖, тут двох думок не було: в червн╕ сорок четвертого року оборонна операц╕я арм╕йського об"╓днання була неможлива в принцип╕.
На в╕дм╕ну в╕д пов╕трянодесантних в╕йськ, особлив╕стю пов╕тряно-штурмових частин ╕ з"╓днань ╓ ╖хня в╕дпов╕дн╕сть задачам загальнов╕йськового формування. ╤ чим меншим ╓ таке формування, тим меншим ╓ масштаб пов╕тряно-штурмових сил. ╤ в цьому - масштаб╕ застосування - поляга╓ основна в╕дм╕нн╕сть м╕ж пов╕трянодесантними ╕ аеромоб╕льними (пов╕тряно-штурмовими) в╕йськами.
- Зг╕дно Бойового статуту бойове застосування пов╕тряно-штурмових частин ╕ з"╓днань проводиться у в╕дпов╕дност╕ з планом наступу польово╖ арм╕╖ чи групи арм╕й. - Сказав начальник штабу. - В ╕нтересах див╕з╕╖ чи корпусу можуть д╕яти окрем╕ роти та батальйони аеромоб╕льно╖ бригади. Але пов╕тряно-штурмова бригада може воювати також ╕ в повному склад╕. Я вважаю, що це най╕мов╕рн╕ший вар╕ант.
- Чому ви так вважа╓те? - Запитав командир бригади.
- До складу В╕с╕мнадцято╖ арм╕╖ входять два арм╕йських корпуси. В кожному - по три механ╕зован╕ див╕з╕╖. А зг╕дно з прийнятим нещодавно Бойовим статутом, кожна механ╕зована див╕з╕я ма╓ один мотоп╕хотний батальйон, п╕дготовлений для д╕й в тактичному десант╕. Для цього див╕з╕╖ прида╓ться транспортний полк арм╕йсько╖ ав╕ац╕╖ в склад╕ трьох гел╕коптерних ескадрил╕й. Зг╕дно нормативу такий полк може одним рейсом перевезти мотоп╕хотний посилений батальйон, або пов╕тряно-штурмовий батальйон. Зв╕дси виплива╓, що нашу бригаду командування В╕с╕мнадцято╖ арм╕╖ буде використовувати в повному склад╕.
- Що ж, лог╕чно. Тод╕ залиша╓ться визначити де ╕ коли. ╤ розробити план д╕й. Задача зрозум╕ла?
- Так точно, товаришу полковник. - Дружно в╕дпов╕ли вс╕ тро╓.
- Отже, приступайте до роботи. Дума╓ться мен╕, що скоро нас викличуть на пухнастий килим...
╤ приблизний район ╕ спос╕б використання 204-╖ аеромоб╕льно╖ бригади командуванням з"╓днання був визначений, а батальйони перейшли в╕д загально╖ бойово╖ п╕дготовки до п╕дготовки ц╕лком конкретно╖.
...Командирський "луаз" про╖хав мимо вузьких дворик╕в, збитих з дощаника будов, як╕ аеродром маскували, ╕ звернув до льотного поля. Полковник Штриголь вийшов з машини, наказав вод╕ю повертатися в частину, махнув йому на прощання рукою ╕ п╕шов до буд╕вл╕, що виконувала роль аеровокзалу. К╕лька пасажир╕в в╕д бар"╓рчика дерев"яного до л╕така йшли, серед них полковник пом╕тив т╕льки одного в╕йськовика, що здався полковнику знайомим. ╤ В╕ктору Михайловичу захот╕лося с╕сти поряд з ц╕╓ю людиною. То ж в╕н посп╕шив п╕днятися в салон в╕йськового транспортника. Бо добре мати в дальн╕й дороз╕ доброго супутника. Той скинув кашкета ╕ прилаштував його на верхн╕й поличц╕ разом з пласкою вал╕зою. Коли в╕йськовик обернувся, полковник побачив генеральську з╕рку на польовому погон╕, п╕знав його ╕ здивувався.
- Копичко! Афанас╕й! - В╕йськовик п╕дв╕в голову, подивився на Штриголя ╕ обличчя його розплилося в посм╕шц╕ в╕д неспод╕вано╖ радост╕.
- В╕кторе! - Штриголя п╕дштовхнули пасажири, яким в╕н загородив дорогу. Полковник зробив крок вперед ╕ потрапив прямо в об╕йми генерала. Стояти в проход╕ було незручно ╕ вони пройшли вперед.
В╕йськово-транспортний КС-3 був зм╕шаного типу: спереду б╕ля п╕лотсько╖ каб╕ни три ряди кр╕сел, за ними вантажний в╕дс╕к заставлений стандартними контейнерами з газотурб╕нними двигунами для гел╕коптер╕в. Генерал запропонував полковнику м╕сце б╕ля борту, сам с╕в поряд з проходом. Штриголь вмостився зручн╕ше б╕ля ╕люм╕натора - майже дв╕ години польоту потр╕бно було провести з користю.
