Висновки:
1.СЧ який ми розглядали практично не ма╓ на виход╕ поб╕чних складових коливань, оск╕льки працюють в режим╕ гармон╕чних коливань. 2.Система ФАНЧ не виносить похибки по частот╕ (а статична система автоматичного реагування першого роду).
3.Сучасн╕ цифров╕ д╕льники забезпечують швидку д╕ю з частотою д╕лення 500 ╕ б╕льше мГц.
4.Сучасн╕ спец╕альн╕ кварцов╕ генератори здатн╕ забезпечувати в╕дносну нестаб╕льн╕сть частоти порядку 10-8.
Висновок:
У лекц╕╖ розглянут╕й найб╕льш загальн╕ принципи побудови наземних р/ст. КХ д╕апазону. Проведено перел╕к основних ТТХ рад╕останц╕й класу, що розгляда╓ться. Показано склад ╕ структура як рад╕останц╕й, так ╖╖ складових частин.
Розглянут╕ принципи побудови синтезатор╕в частот р/ст. Приведено ╕нженерне об╜рунтування основних параметр╕в р/ст.
Матер╕ал ц╕╓╖ лекц╕╖ ╓ основним при вивченн╕ складових частин рад╕останц╕й на наступних заняттях.
Лекц╕я
з навчально╖ дисципл╕ни
"Ав╕ац╕йн╕ засоби зв'язку та рад╕оелектронн╕ системи управл╕ння"
Тема 4.1.2. Бортов╕ рад╕останц╕╖ УКХ д╕апазону.
Заняття 1: Принципи побудови рад╕останц╕╖ УКХ д╕апазону. Навчальн╕й пот╕к - студенти .
Час: 90 хвилин.
М╕сце______
Навчальна та виховна мета: вивчити в╕домост╕ про системи рад╕озвязку, основн╕ вимоги та принципи побудови л╕такових рад╕останц╕й УКХ д╕апазону.
Навчальн╕ питання ╕ розпод╕л часу:
Вступ 5 хв.
1. Загальн╕ в╕домост╕ про системи УКХ рад╕озв"язку. 20 хв.
2. Вимоги до рад╕останц╕╖ УКХ д╕апазону . 20 хв.
3. Принципи побудови л╕такових рад╕останц╕й УКХ
д╕апазону. 40 хв.
Висновки та в╕дпов╕д╕ на питання 5 хв.
Навчально матер╕альне забезпечення:
1. Слайди.
Навчальна л╕тература:
1. Тихонов В.И. Авиационние радиосвязные устройства. -М: ВВИА им. Н.Е. Жуковского, 1986, с. 289-293, 370-399.
Харк╕в 20__
ВСТУП
Другий пер╕од розвитку ав╕ац╕╖ та ав╕ац╕йного рад╕озв"язку в╕дноситься до рок╕в Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни. За ц╕ роки наземн╕ рад╕останц╕╖ ╕ як╕ встановлюються на л╕тальних апаратах стали б╕льш досконалими, але це були як ╕ ран╕ше рад╕останц╕╖ середньохвильов╕ ╕ короткохвильов╕.
Д╕апазон УКХ осво╖в рад╕оаматор Лобов у 1927 роц╕. У ход╕ Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни велися роботи з╕ створення перших зразк╕в УКХ рад╕останц╕й, поклавши початок розвитку УКХ рад╕озв"язку.
Трет╕й пер╕од розвитку ав╕ац╕йного зв"язку почався п╕сля Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни. У цей пер╕од в ав╕ац╕╖ широке застосування знаходить УКХ рад╕озв "язок. У 1947 роц╕ була прийнята на озбро╓ння перша л╕такова рад╕останц╕я Р-800 з╕ стаб╕л╕зац╕╓ю по типу "Кварц-хвиля" ╕ д╕апазоном 100-150 МГц ╕ наземна рад╕останц╕я Р-811. Пот╕м були розроблен╕ ╕ прийнят╕ на озбро╓ння л╕таков╕ рад╕останц╕╖ Р-801, Р-802 ╕ наземн╕ рад╕останц╕╖ Р-814, Р-824. Ус╕ ц╕ рад╕останц╕╖ в╕дносяться до першого покол╕ння засоб╕в ав╕ац╕йного рад╕озв"язку.
До другого покол╕ння л╕такових ╕ наземних УКХ рад╕останц╕й, що прийнят╕ на озбро╓ння в 60-╕ роки, в╕дносяться Р-803, Р-832, Р-832М (головний конструктор С╕н╕цин), Р-831, Р-834. Л╕таков╕ МХ-ДМХ рад╕останц╕╖ другого покол╕ння мають значно розширений д╕апазон, велик╕ потужност╕ ╕ дальност╕ д╕╖.
Трет╓ покол╕ння засоб╕в ав╕ац╕йного рад╕озв"язку з"явилося на початку 70-х рок╕в ╕ ма╓ ряд нових досто╖нств. Бортов╕ МХ-ДМХ рад╕останц╕╖ Р-862 ╕ Р-863 (головний конструктор Ванюков),Р-800Л1(Р-800Л2) ╕ наземн╕ Р-844 ╕ Р-845 створен╕ на баз╕ високонад╕йних твердот╕льних елемент╕в, ╕нтегральних схем. Це п╕двищило техн╕чну над╕йн╕сть, зменшило масу апаратури.
Метою лекц╕╖ ╕ ╓ вивчення принцип╕в побудови рад╕останц╕й МХ-ДМХ д╕апазону.
1. ЗАГАЛЬН╤ В╤ДОМОСТ╤ ПРО СИСТЕМИ УКХ РАД╤ОЗВ"ЯЗКУ
АВ╤АЦ╤╥ До систем УКХ рад╕озв"язку в╕дносяться системи, що працюють у
д╕лянках д╕апазону хвиль довжиною λ = 10 м...1 мм (30 МГц...300 000 МГц). Хвил╕ цього д╕апазону не в╕дбиваються в╕д ╕оносфери, тому рад╕озв"язок на УКХ може зд╕йснюватися т╕льки за допомогою прямих хвиль. Внасл╕док слабко╖ дифракц╕╖ можна вважати, що УКХ поширюються поблизу земно╖ поверхн╕ практично прямол╕н╕йно. При цьому дальн╕сть
прямо╖ видимост╕ з урахуванням висот п╕дняття антен визнача╓ться як
D (км ) = 3,57 ⋅ ( h 1 (м ) + h 2 (м ) ). (1)
Якщо рад╕останц╕╖ розташовуються на пануючих висотах, дальн╕сть зв"язку може досягати 60 км ╕ б╕льш.
При розташуванн╕ одн╕╓╖ рад╕останц╕╖ на земл╕, а ╕ншо╖ на борту л╕тального апарату , дальн╕сть зв"язку буде залежати в╕д висоти польоту л╕тального апарата ╕ досягати 350...400 км. Забезпечення таких дальностей зв"язку ╕ визнача╓ широке використання УКХ рад╕останц╕й для керування ав╕ац╕╓ю.
Для одержання зв "язку на в╕дстан╕, що перевищують меж╕ прямо╖ видимост╕, ще в 30- х роках були створен╕ рад╕орелейн╕ л╕н╕╖, що представляють собою ланцюжок прийомопередаючих ретрансляц╕йних станц╕й, розташованих одна в╕д одно╖ на в╕дстанях 40...50 км. Для роботи РРЛ вид╕ляються смуги частот у д╕апазон╕ 60...500 МГц; 2; 4; 8; 11; 15 ГГц ╕ б╕льш.
В даний час широке поширення знаходять рад╕останц╕╖, що використовують дальн╓ поширення УКХ за рахунок розс╕яного в╕дбиття рад╕охвиль в╕д неоднор╕дностей тропосфери, ╕оносфери ╕ в╕д метеорних сл╕д╕в.
╤оносферн╕ системи зв"язку працюють у д╕апазон╕ частот 25...75 МГц. Розс╕ювання рад╕охвиль локальними неоднор╕дностями ╕оносфери забезпечу╓ться на висотах 55...120 км. Зв"язок можливий на в╕дстанях 700...2200 км. Передавач╕ повинн╕ бути потужними ╕ становити десятки кВт.
Системи тропосферного зв"язку працюють у д╕апазон╕ частот
100...10 000 МГц. Причиною переломлення УКХ ╓ неоднор╕дн╕сть молекулярно╖ структури тропосфери, що простира╓ться до висоти 12...15 км. Гранична дальн╕сть прямого зв'язку становить 600 км.
Метеорн╕ системи зв"язку. У результат╕ вторгнення в земну атмосферу з косм╕чного простору твердих частинок, на висот╕ 20...120 км утворюються ╕он╕зован╕ метеорн╕ сл╕ди у вигляд╕ цил╕ндричного стовпа. При проходженн╕ рад╕охвиль через ╕он╕зований метеорний сл╕д електрони починають зд╕йснювати коливання з частотою падаючих рад╕охвиль ╕ створюють вторинне випром╕нювання. Це випром╕нювання носить дзеркальний характер, унасл╕док чого р╕вень сигналу в точц╕ прийому виявля╓ться значно вище, н╕ж у випадку ╕оносферного поширення
