Вар╕ант ╧7.
1. Особливост╕ побудови рад╕останц╕й УКХ д╕апазону хвиль.
2. Синтезатор частот рад╕останц╕╖ КХ д╕апазону.
Вар╕ант ╧8.
1. Вид (АМн) ман╕пуляц╕╖, що застосовуються в системах зв"язку.
2. Принцип роботи бортових апарат╕в в╕дтворення мовних пов╕домлень та команд.
Вар╕ант ╧9.
1. Принцип побудови та функц╕онування передавального тракту рад╕останц╕╖ Р-862 (Р-863).
2. Вимоги до рад╕останц╕й КХ д╕апазону
Вар╕ант ╧10
1. Принципи побудови л╕такових рад╕останц╕й УКХ д╕апазону
2. Методика оц╕нки працездатност╕ Р-862 за допомогою ╕ндикаторного блоку "И".
Лекц╕я
з навчально╖ дисципл╕ни
"Ав╕ац╕йн╕ засоби зв'язку та рад╕оелектронн╕ системи управл╕ння"
Тема 4.1.3. Бортов╕ рад╕останц╕╖ КХ д╕апазону.
Заняття 1: Принципи побудови рад╕останц╕╖ КХ д╕апазону. Навчальн╕й пот╕к - студенти .
Час: 90 хвилин.
М╕сце______
Навчальна та виховна мета : вивчити основн╕ вимоги та принципи побудови л╕такових рад╕останц╕й КХ д╕апазону.
Навчальн╕ питання ╕ розпод╕л часу:
Вступ 5 хв.
1.Загальн╕ в╕домост╕ про системи КХ рад╕озв"язку. 15 хв.
2.Вимоги до рад╕останц╕╖ КХ д╕апазону. 15 хв.
3.Принципи побудови л╕такових рад╕останц╕й КХ
д╕апазону. 50 хв.
Висновки та в╕дпов╕д╕ на питання 5 хв.
Навчально матер╕альне забезпечення:
1. Слайди.
Навчальна л╕тература:
1. Тихонов В.И. Авиационные радиосвязные устройства.
-М: ВВИА им. Н.Е. Жуковського, 1986, с. 304-311, 340-383.
Харк╕в 20__
Вступ
Системи ультракороткохвильового рад╕озв"язку ( УКХ) у ав╕ац╕йному рад╕озв"язку використову╓ться в основному у мережах командно-стартового ав╕ац╕йного рад╕озв"язку.
З ╖х допомогою зд╕йсню╓ться зв'язок м╕ж л╕таючими апаратами, а також управл╕ння ЛА у зон╕ в╕дпов╕дальност╕ аеродром╕в. Дальн╕сть зв"язку при цьому обмежу╓ться дальн╕стю прямо╖ видимост╕.
Для зв"язку м╕ж наземним пунктами управл╕ння, а також з л╕таками на велик╕ в╕дстан╕(до дек╕лькох тис. км.) застосову╓ться ав╕ац╕йн╕ системи рад╕озв"язку КХ д╕апазону.
Особливост╕ розповсюдження рад╕охвиль цього д╕апазону часу ╕ принципи побудови наземних засоб╕в рад╕озв"язку, що вит╕кають з цих особливостей ╕ способ╕в застосування апаратури ╕ ╓ предметом ц╕╓╖ лекц╕╖.
1. Загальн╕ в╕домост╕ про системи КХ рад╕озв"язку
Короткохвильов╕ системи рад╕озв" язку знайшли велике застосування в ав╕ац╕╖ для забезпечення подальшого пов╕тряного та наземного зв"язку Використання чистого д╕апазону 2 - 30 мГц обумовлено засобами дальнього та зверхдалекого розповсюдження рад╕охвиль за рахунок в╕дношення (однократного та багатократного) в╕д ╕оносфери.
Створення КХ систем дальнього зв"язку виявля╓ться економн╕ше ╕нших систем прид╕ля╓ться особлив╕стю розповсюдження рад╕охвиль цього д╕апазону:
1) Велике розповсюдження обумовлене однократним або багатократним в╕дображенням в╕д ╕оносфери.
2) В╕дображення в╕дбува╓ться в╕д сло╖в F. Причому в денн╕ часи сло╖в F "розщеплю╓ться" на слою F1 ╕ F2 (мал.1).
Слою Д та Е являються поглинаючими.
3) ╤нтенсивн╕сть в╕дображення ╕ поглинання залежить в╕д часу суток ╕
Року, робочо╖ частоти ╕ протяжност╕ траси.
На рис.1 показано розпод╕л електронно╖ щ╕льност╕ ╕оносфери для денного та н╕чного часу.
С точки зору розповсюдження рад╕охвиль атмосферу д╕лять на три област╕: трансферу с висотою в╕д 15 км., стратосферу с висотою в╕д 15 до 60 км. та ╕оносферу с висотою в╕д 60 ╕ до 1000 км. частиною висоти б╕льше 500 км. називають екзосферою, де концентрац╕я ╕он╕зуючих частинок д╕йсно зменшу╓ться ╕ на розповсюдження коротких хвиль не д╕╓.
Починаючи з висоти 60 км., гази в атмосфер╕ стають ╕он╕зуючими за рахунок ультраф╕олетового та рентген╕вського випром╕нювання.
Денний час
Н╕чний час
Рис . 1 Для зд╕йснення рад╕озв"язку на КХ потр╕бно виконувати умови:
1) робоча частота F pr < F mpr, де F mpr - максимально приймаюча частота;
(обмеження зверху). При значеннях F pr
2) робоча частота F pr < F нрг, де F нрг - найменша приймаюча частота ( обмеження знизу). З╕ зменшенням F pr зб╕льшу╓ться поглинання
енерг╕я рад╕охвиль в слоях Д та Е. Видно що з╕ зб╕льшенням
передатчик╕в величина F нрг можна зб╕льшити. Таким чином для зв"язку на декаметрових важливим явля╓ться виб╕р оптимально╖ робочо╖ частоти. Величина F орг залежить в╕д стану ╕оносфери, яка залежить в свою чергу в╕д часу суток, року, сонячно╖ активност╕ та ╕н . наприклад 11- р╕чного пер╕оду. Кр╕м указаного на процеси вплива╓, хоча ╕ в менш╕й степен╕, випром╕нювання космосу.
На рис. 2 показано приклад добового граф╕ка зм╕ни Fорг.
