Дмитро Павличко
ЛЮБОВ І НЕНАВИСТЬ. ВИБРАНЕ
(1953)
Я СИН ПРОСТОГО ЛІСОРУБА
Мене також чекала згуба,
Нужда і безробіття мир —
Я син простого лісоруба,
Гуцула із Карпатських гір.
Поклали край його здоров’ю
Зарібки по лісах чужих.
«Добро» те панське нині кров’ю
Випльовує з грудей слабих.
А мати гарувала гірко
Від темноти до темноти,
Щоб нас, малесеньких семірко,
Нагодувати й одягти.
У хаті рідко бачив хліб я,
А в школі били по руках
За те, що зиркав я спідліб’я
На булку панського синка.
Я мріяв про топір опришка,
Шукав я Довбуша в лісах,
Та світ мені відкрила книжка
І сонце показало шлях.
В твоєму університеті
Я вчусь тепер, народе мій,
То дай же в молодому злеті
Мені піднятись вище мрій!
Народе мій, ясна любове,
Ти волю лиш яви свою —
Поклич, – а серце вже готове
За тебе згинути в бою!
1950–1989
МОЯ СОПІЛКА
Сяду я над бором коло хати,
Пальці покладу на сопілчину
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
