Tatigkeit gunstigen Bedingungen in Polen zu verstehen. Diese bahnbrechende Leistung
wurde in Krakau, an einem, was die Verkaufsmoglichkeiten dieser Bucher betrifft, sehr
weit entfernten Ort realisiert.
Die Vermutung liegt nahe, dass die Urheber dieses Unternehmens unter den litauischruthenischen
Magnaten zu suchen sind, und Fiol, zusammen mit seinem Gonner Jan Turzo,
sich davon einen gehorigen Absatz erhoffte. Der russische Forscher E.L. Nemirovskij ist
dagegen der Meinung, die Anregung sei aus dem Moskauer Staat gekommen. Die Frage
ist also nicht zu Ende diskutiert.
Durch den Druck der orthodoxen Bucher im katholischen Krakau kam aber Fiol in den
Verdacht der Haresie. Jan Turzos Bitte an den Gnesner Erzbischof um die Erlaubnis zum
Druck und Verkauf der «ruthenischen Bucher» (libri Ruthenici – wie steht in den Quellen),
wurde am 12. Januar 1492 abschlagige beschieden. Es ist der erste Fall kirchlicher Zensur
gedruckter Bucher in Polen».
World Library and Information Congress: 69th IFLA General Conference and
Council
1-9 August 2003, Berlin
Code Number:
193-G
Meeting:
153. Rare Books and Manuscripts
Simultaneous Interpretation:
Der fruhe Buchdruck in Polen (XV. –XVII. Jh.) als Spiegel ethnischer,
konfessioneller und kultureller Verhaltnisse
Krzysztof Migon
Wroclaw (Polen)
[47] «Ще в часи перших друкованих видань започаткувалося в Кракові кириличне
книгодрукування. Книгодрукар Швайпольт Фіоль, який походить із німецьких
франків, близько 1490 року (імовірно, з 1490 по 1492 рік) надрукував чотири літургійні
книги (старо)церковнослов’янською мовою (палеословеніс). Народження (східно)
слов’янського друкування відбулось у столиці Польщі! Перевага Кракова над
227
політичними та церковними центрами православної церкви та східного словя’нства
базується лише на тому, що в Польщі для такої діяльності були сприятливі умови.
Ці новаторські досягнення були реалізовані в Кракові, що стосовно можливостей
продажу такої книжки є дуже віддаленим місцем.
Можна припустити, що ініціаторів цієї справи треба шукати серед литовськорутенських
магнатів, і Фіоль, разом зі своїм меценатом Яном Турзо, сподівався на
належний продаж. Російський дослідник Е. Л. Неміровський суперечить тій думці,
що поштовх пішов з Московської держави. Таким чином це питання не до кінця
обговорене.
Через друкування православних книжок в католицькому Кракові Фіоля
запідозрили в єресі. Ян Турзо попросив гнеснерського архієпископа дозволу друкувати
та продавати «рутенські книги» (libri Ruthenici – як написано в першоджерелі), проте
12 січня 1492 року була дана негативна відповідь. Це перший випадок цензурування
друкованих книг у Польщі».
Світовий конгрес з питань бібліотеки та інформації:
69-та Загальна Конференція Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій
1–9 серпня 2003 р, Берлін
Кодовий номер: 193-G
Зустріч: 153. Рідкісні книги та рукописи
Синхронний переклад:
Раннє книгодрукування в Польщі (XV–XVII ст.) як дзеркало етнічних,
конфесійних та культурних відносин.
Кшиштоф Мігон
Вроцлав (Польща)
[48] http://bbf.enssib.fr/sdx/BBF/pdf/bbf-1961-2/bbf-1961-02-0061-001.pdf.
BULLETIN DE DOCUMENTATION BIBLIOGItAPHIQUE
2e PARTIE
ANALYSES
D’OUVRAGES
ET D’ARTICLES
FRANCAIS
ET ETRANGERS
PREPAREES PAR
LA DIRECTION DES BIBLIOTHEQUES DE FRANCE
I. LES DOCUMENTS
PRODUCTION ET REPRODUCTION
«Alors que l’on connait bien l’evolution des caracteres d’imprimerie d’Europe
occidentale, celle des caracteres slaves n’est pas encore eclaircie depuis Schweipolt Fiol,
le premier imprimeur des peuples slaves de Cracovie, jusqu’a Ivan Fedorov. Quatre livres
ont ete edites par Fiol avec les caracteres executes par Rodolphe Borsdorf de Brunswick.
Le procede de composition et la formation des mots avec les lettres sont assez primitifs.
Macaire, le premier imprimeur des Balkans, installe dans le Montenegro puis en
Roumanie, est par contre un artisan qui comprend et « sent « son livre. L’Oktoikh1 de
228228
1494, compare au meme livre edite trois’ ans plus tot par Fiol, frappe par sa nouveaute
typographique et artistique».
[48] Бюлетень бібліографічної інформації
2-га частина
Аналіз французьких та закордонних праць і статей, підготовлених дирекцією
бібліотек Франції
І. Документи
Продукція та репродукція
«Отож, під час еволюції шрифтів для книгодрукування в Західній Європі
слов’янські шрифти ще не з’являлися до часів Швайпольта Фіоля, першого друкаря
слов’янського народу в Кракові, та Івана Федорова. Фіолем було видано чотири
книги зі шрифтами, зробленими Рудольфом Борсдорфом із Брюнсвіка. Процедура
складання та формування слів із букв була дуже примітивною.
Макаір, перший балканський друкар, який перебував спочатку в Чорногорії, а
потім в Румунії, був, однак, ремісником, склав та «відіслав» свою книгу. «Октоїх»
1494 р., порівняно із такою ж книгою, виданою три роки до того Швайпольтом
Фіолем, вражає своєю друкарською та артистичною новизною».
[49] «Dans le mileux de l’Eglise Orientale du XV et XVI siecles les livres etaient
illustres aussi des gravures d’origine exterieure. Les premiers livres liturgiques parurent
a la fin du XV siecle et la publication la plus ancienne connue est l’Oktoich publie a
Cracovie en 1494 dans l’imprimerie de Schweipolt Fiol, dans la redaction et basee sur des
texts manuscripts provenant de la Russie muscovite».
Waldemar Deluga «Sources latines de la gravure orthodox dи XVI et XVII
siecles»
Published by Research Support Scheme of the Open Society Support Foundation,
which is part of the Open Society Institute-Budapest.
[49] «У часи Східної церкви XV та XVI століть книжки також ілюстрували
гравюри зовнішнього походження. Перші літургійні книги виникли наприкінці
XV століття і найпершим відомим виданням є «Октоїх», надрукований 1491 року
в Кракові під керівництвом Швайпольта Фіоля та базується на текстах рукописів
Московської Русі».
Вальдемар Делуга «Латинські джерела православної гравюри XVI та XVI ст.»
