3. Троя — стародавнє місто в Малій Азії при вході в протоку Дарданелли,- столиця Троянського царства. Під час тривалої війни в XIII ст. до н. е. греки зруйнували Трою дотла. Еней — один з героїв тієї війни. Легенди: розповідають, що після зруйнування міста троянці на чолі з Енеєм попливли світ за очі. Зазнавши багато пригод, вони прибули, зрештою, до теперішньої Італії й поклали початок Римській державі. Подвиги Енея оспівав римський поет Публій Вергілій Марон (70—19 pp. до н. е.). Котляревський скористався сюжетом його твору і в своїй однойменній поемі змалював життя й побут України XVIII ст.

КАТЕРИНА

Вперше надруковано в «Кобзарі» 1840 р. з цензурними купюрами.

Автограф не виявлено.

1. Жуковський, Василь Андрійович (1783—1852) — відомий російський поет і перекладач, що разом з художником К. Брюлловим допоміг викупити Шевченка з кріпацтва. На згадку про день викупу—22 квітня (ст. ст.) 1838 р.— поет присвятив йому поему.

2. Москалі — тут — офіцери царської армії.

3. Пішов москаль в Туреччину...-— тобто на війну з Туреччиною.

4. Кете —дайте.

5.3 прощі — з богомілля.

6. Шаг — гріш, півкопійки. Дрібна грошова одиниця тих часів.

7. Гетьманщина — суспільно-політичний устрій на Україні в XVII—XVIII ст. ст.

8. Покотьоло — дерев’яне кружало.

9 Карбівничий — той, хто карбує дерева, лісник.

10 Берлин — старовинна карета.

ТАРАСОВА НІЧ

Вііерше надруковано в «Кобзарі» 1840 р. з цензурними купюрами.

Автограф не виявлено.

1. Тарасова ніч — ніч розгрому армії польського гетьмана Конецпольського. В поемі оспівано повстання українського народу проти польської шляхти навесні 1630 р. Очолював повстання Тарас Федорович, якого в деяких історичних працях названо Трясилом. Вирішальний бій стався під Переяславом 22 травня, після трьох тижнів упертої боротьби повстанців проти польського шляхетського війська. Вночі над р. Альтою повстанці вщент розгромили армію Конецпольського, в складі якої були і наймані німці.

2. Уніати — прибічники унії, проголошеної 1596 р. в м. Бресті. За цією унією православна церква на Україні й Білорусії була підкорена церкві католицькій.

Запровадила унію польська шляхта з метою зміцнення своєї політичної влади на Україні, з метою штучної полонізації українського народу та насильного віддалення його від народу російського. Вище православне українське духовенство, щоб зберегти своє привілейоване становище, зрадило інтереси народу, заявило польському королеві Сигізмунду III про свою згоду на об’єднання православної церкви з римсько-католицькою і домовилося з Ватіканом про основні принципи унії.

Політика угоди з Ватіканом і насадження на Україні католицизму викликали рішучий протест народних мас.

3. Наливайко, Северин — ватажок народного повстання проти шляхетської Польщі в кінці XVI ст. (1594—г 1596}; був захоплений у полоп і страчений у Варшаві 1597 р. З ім’ям Наливайка пов’язано багато народних пісень і легенд.

4. Кравчина — Кравчиною називали Северина Наливайка (походженням з кравців).

5. Павлюга — Шевченко має тут на увазі Павлюка (Павла Михновича Бута)—одного з ватажків народного повстання 1637 р. проти шляхетської Польщі. Страчений у Варшаві 1638 р. У даному випадку — анахронізм, бо Павлюк виступав пізніше — після повстання під проводом Тараса Трясила.

6. Бунчук — бунчуг — древко з мідним наконечником, з-під якого звисав кінський волос.

7. Трубайло — Трубіж — річка на Полтавщині, притока Дніпра, на якій стоїть Переяслав (тепер Переяслав-Хмельницький).

8. Альта — річка, притока Трубежу.

ДУМИ МОЇ, ДУМИ МОЇ...

Вперше надруковано в «Кобзарі» 1840 р.

Автограф не виявлено.

1. З булавами, з бунчугами.— Булава і бунчуг — ознаки гетьманської влади.

ПЕРЕБЕНДЯ

Вперше надруковано в «Кобзарі» 1840 р. з присвятою Є. П. Гребінці.

Автограф не виявлено.

1. Перебендя — балакуча, химерна людина, в даному разі кобзар (від слова перебендювати, перебирати, вередувати).

2. Чалий, Сава — сотник українського козацького війська середини XVIII ст. 1736 р. зрадив інтереси народу й перейшов на бік польської шляхти, за що 1741 р. був страчений козаками.

3. Про Лазаря — тобто пісню, в якій використано євангельську легенду про бідного Лазаря.

4. Я к Січ руйнували. - Запорозьку Січ зруйновано і ліквідовано в червні 1775 р. за наказом Катерини II, щоб усунути загрозу повстанських рухів. Адже Запорозька Січ завжди була центром, де нагромаджувались сили повстанців.

ТОПОЛЯ

Вперше надруковано в «Кобзарі» 1840 р. з присвятою сестрі Шсвченкового товариша по Академії мистецтв — П. С. Петровській.

Автограф не виявлено.

ДО ОСНОВ’ЯНЕНКА

Вперше надруковано в «Кобзарі» 1840 р. з цензурними купюрами.

Автограф не виявлено.

1. Квітка - 0снов’яненко, Григорій Федорович (1778 —1843) — відомий український письменник. Писав російською і українською мовами. Він тепло відгукнувся на вихід «Кобзаря» і «Гайдамаків», листувався з Шевченком.

Прочитавши 1839 р. в петербурзькому журналі «Отечественные записки» нарис Г. Основ’яненка «Головатий» про кошового отамана Чорноморського козацького війська, Шевченко звернувся до автора з поезією «До Основ’яненка». На зв’язок поезії з нарисом Квітки вказували такі рядки першої редакції:

Наш завзятий Головатий

Не вмре, не загине,

От де, люди, наша слава,

Слава України!

ІВАН ПІДКОВА

Вперше надруковано в «Кобзарі» 1840 р. з присвятою В. І. Штернбергові (див. прим, до поезії «На незабудь»).

За кордоном зберігається уривок автографа, за яким поема друкувалася у «Кобзарі» 1860 р.

1. Іван Підкова — козацький ватажок другої половини XVI ст., відомий в народі походами проти турків. Про його морський похід відомостей немає.

2. Синоп — місто в Туреччині, на березі Чорного моря.

3. Царград — давня слов’янська назва Константинополя, столиці Візантії, завойованої турками в XV ст. З 1453 р. Константинополь став столицею Оттоманської імперії і почав називатися Стамбулом (тур. Істанбул). За традицією наші предки продовжували називати Царградом і перейменований Константинополь — султанський Стамбул.

Н. МАРКЕВИЧУ

Вперше надруковано в альманасі «Молодик» (1843, № 2).

Автограф зберігається у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, № 26.

1. Маркевич, Микола Андрійович (1804—1860)— історик, поет і етнограф, автор п’ятитомної «Истории Малороссии», знайомий Шевченка.

НА НЕЗАБУДЬ (Штернбергові)

Вперше надруковано в журналі «Киевская старина» (1902, № 2).

Вірш написаний на примірнику «Кобзаря» 1840 p., подарованому Шевченком у 1840 р. В. І. Штернбергові у зв’язку з його від’їздом до Італії.

Де зараз автограф — невідомо.

1. Штернберг, Василь Іванович (1818—1845)—художник, товариш Шевченка по Академії мистецтв. Деякий час Шевченко і Штернберг жили разом на 5-й лінії Васильєвського острова в будинку Аренса, щиро дружили, малювали один на одного портрети-шаржі та різні побутові картинки з свого спільного життя.

ГАЙДАМАКИ (Поема)

Перший розділ поеми опубліковано в альманасі «Ластівка» (1841). Поема в цілому вперше надрукована окремим виданням 1841 р. з цензурними купюрами.

Автограф не виявлено.

1. Гайдамаки — українські повстанці, переважно з селян, що боролися проти гніту польського панства. Особливою силою відзначилися повстання 1733—1734 і 1768 років. Останнє повстання (відоме під назвою Коліївщина, очолене Залізняком та Гонтою) і стало темою Шевченкового твору.