ШУСТРИЙ
Блядь. Ну й мерзота цей Карасик.
ЧУЖА
Та й Рашпіль не ліпший.
ШУСТРИЙ
Давай поговоримо з Малюком — що за хуйня, на хуя це потрібно.
ЧУЖА
Без сенсу. Малюк мені забути не може одного жарту… Та й не піде він ніколи проти Рашпіля.
ШУСТРИЙ
Чому?
ЧУЖА
Малюк — фраєр.
ШУСТРИЙ
Не гони, Малюк — красень.
ЧУЖА
Ну я в хорошому смислі слова. Фраєр — в сенсі відданий надто, собі на шкоду. Військовий, бля, солдафон. Рашпіль його раз з хуя зняв — коли монголівці один одного мочили, і тут, і вдома, Малюк попав до рук там одних, до Давида. Пизда б йому була, якби Рашпіль не заступився, з живого б шкіру зняли.
ШУСТРИЙ
Мені невідомо про це.
ЧУЖА
Ну, то знай. А другий пацан, цей, Гиря — це товариш твій?
ШУСТРИЙ
Та який товариш! Галімий чорт, тільки що здоровий, як трактор. Малюк його завжди бере у такі справи, де потрібно кому-небудь голову відкрутити. Пішов він на хуй, друг, бля.
ЧУЖА
Слухай, женю, давай звалимо? У Францію.
ШУСТРИЙ
Куди?
ЧУЖА
У Францію, охуєнна країна. «Трьох мушкетерів» читав?
ШУСТРИЙ
Читав… А там що робити?
ЧУЖА
Подивимось. Якщо що — я попрацюю трішки. Попутаню, поки визначимося.
ШУСТРИЙ
Щоб я більше не чув такого. Не будеш ти путанити.
ЧУЖА
Це я на крайняк, якщо зовсім безнадьога. А так — подивимось, у мене знайома є пута, приїздила, казала, що кращої країни на світі немає.
ШУСТРИЙ
Давай. Мені це все не подобається. Гнилуватий якийсь розклад з тобою вийшов… І Буйний пропав дивно… А як звалимо? Звідси, з Чехії?
ЧУЖА
Потрібно додому повернутися, зробимо візи, паспорти справжні. Тільки не до Рашпіля — він візу лише на кладовище може дати. (Задумливо.) А можна й до Рашпіля в гості. За общаком.
ШУСТРИЙ
(вражено)
За чим?
ЧУЖА
Ну так. А ти чого так охуїв?
ШУСТРИЙ
Як же ми його за общак приберемо? Там грошей — неміряно. Якщо пропалимось, нам пиздець, за общак Рашпіль нас у пиздоріз запустить.
ЧУЖА
Я знаю одного жида, у нього общак зберігається.
ШУСТРИЙ
Якого жида?
ЧУЖА
Баригу старого. у своєму будинку живе, собаки, техстанція у гаражі — всі діла. Ніколи не скажеш, тихий такий барига, запчастинами торгує. З Рашпілем у таборі стирчав. Дідусь повкладав гроші куди міг, але частину завжди тримає у готівці. Це з виручки з казино, доляхи, що пацани носять. Там тисяч сто зелені.
ШУСТРИЙ
Сто тисяч? Я таких грошей не бачив ніколи. Ну і як ми це зробимо? Завалимось у хату — і під волину жида поставимо?
ЧУЖА
(сміється)
Точно! Ти красень, не гірше за Малюка шариш.
ШУСТРИЙ
Ти ще мене у справі не бачила.
ЧУЖА
Подивлюсь ще, чого-чого — а справ тепер вистачить.
ШУСТРИЙ
То як ми це зробимо? Звалимо від Гирі з Малюком?
ЧУЖА
Потрібно додому приїхати, щоб ніхто не знав, — зайвий гимор, якщо нас раніше часу шукати будуть.
ШУСТРИЙ
То як?
ЧУЖА
Побазаримо у мотелі з цими двома — заберемо волини і лаве. Паспорти теж заберемо.
ШУСТРИЙ
І що їм робити без лаве і паспортів?
ЧУЖА
Нехай вони думають, що їм робити. Поки будуть кого-небудь глядіти, щоб гроші й паспорти дістати, — ми вже вдома все повирішуємо.
ШУСТРИЙ
А якщо їх мусора приймуть?
ЧУЖА
А якщо нас?
Стукіт у двері купе.
ЧУЖА
Момент, момент! (Шустрому.) Давай паспорти і квитки. Це прикордонники.
Заходить прикордонник і митник, беруть паспорти.
МИТНИК
(чеською)
Є що пред’явити?
ЧУЖА
Немає нічого, немає товару, ми туристи.
Щасливої дороги.
МИТНИК
Прикордонник повертає документи, віддає честь, виходить, тихо зачиняючи за собою двері.
ШУСТРИЙ
Дивись, як у них. Ввічливо. Наші чорти перевернули б усе або доїбались би до чого-небудь.
ЧУЖА
(простягає руку за паспортом)
Дай-но мій.
Шустрий простягає паспорт, помітно, що у Чужої тремтять руки.
ШУСТРИЙ
Що з тобою?
ЧУЖА
Та так, нічого. Ти взагалі розумієш, що було?
ШУСТРИЙ
Що було? Зараз?
ЧУЖА
Ми перший кордон по фуфловому паспорту перейшли. Волину перевезли.
ШУСТРИЙ
Бля, я й не подумав, якось не роздуплився, що це кордон.
ЧУЖА
Гарний ти пацан, женю, фартовий. Я теж прушна. Ми з тобою ще всіх рачки поставимо, і тут і там.
* * *
Малюк переїздить кордон на мікроавтобусі. Прикордонники перевіряють документи, дивляться на мокрий паспорт, просять пред’явити права. Права теж мокрі.
МАЛЮК
(показує чорні від багна руки, потім на колесо)
Міняв колесо — випали документи у грязюку.
ПРИКОРДОННИК
(повертає документи)
Можете їхати.
Малюк сідає у автобус, переїздить до другого поста, словацького.
Там дивляться паспорт мигцем і швидко відпускають.
Малюк їде в автобусі, розмовляє сам з собою.
МАЛЮК
Це все тому, що у них до влади патлаті прийшли. Актори, бля, письменники. Поки навчаться, поки гайки затиснуть, — можна у них працювати. Наші цю їбучу країну за два дні захопили, у шістдесят восьмому. (Вмикає магнітофон.)
Мотель «у Зозулі». Це не мотель, а скоріше кемпінг — десяток збірних будиночків, машини стоять біля будинків, стоянки й охорони немає.
Малюк під’їжджає до контори, заходить туди і через кілька хвилин виходить з ключами.
