ХАРАКТЕРНИК (тарахтерник) — людина, яка має надприродні здібності, вміє чаклувати. Назва характерник з’являється в пам’ятках української літератури з кінця XVI ст. Багато характерників було серед українських козаків. Козаки-чаклуни є героями багатьох народних оповідок. Такі відомі історичні персони, як кошовий отаман Запорізької Січі Іван Сірко та гетьман Богдан Хмельницький вважалися справжніми характерниками. За уявленнями наших пращурів характерники могли накладати закляття, обертатися тваринами, проходити крізь стіни, чути на великій відстані, наводити на ворогів мару і навіть літати. Вбити такого чаклуна можна було тільки срібною кулею, над якою відправлено дванадцять літургій. Іншої небезпеки для нього не існувало завдяки безлічі замовлянь, що він знав. Віра в надзвичайні здібності характерників була безмежною. Коли загинув отаман Сірко, козаки за його заповітом ще довго возили його руку і вважали, що ця реліквія допомагає їм у битвах.
Варто прочитати:
Вовк X. Студії з української етнографії та антропології. — К.: Мистецтво, 1995.
Мифы народов мира: в 2-х т. — М.: Большая Российская энциклопедия, 2000.
Найден О. Образ воїна в українському фольклорі. — К.: Стилос, 2005.
Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу. Ескіз української міфології. — К.: Обереги, 2003.
Потебня А. Символ и миф в народной культуре. — М.: Лабіринт, 2000.
Рибаков Б. Язичество древних славян. — М., 1981.
Супруненко В. Народини. Витоки нації: символи, вірування, звичаї та побут українців. — Запоріжжя: Берегиня, 1993.
Хобзей Н. Гуцульська міфологія. — Львів, 2002.
