і від їхнього імені Подушне — у дореволюційній Росії податок державі, подать поміщикові, стягувані з кожної душі податного стану Поєднати — тут: умовити Поєлйку — оскільки Поїзд — тут: весільна чи похоронна процесія Покрова — назва релігійного свята, що відзначається православною церквою 1 жовтня за ст. ст.

Полотняна стіна — ширма Понеже — тому що, оскільки Порощати — швидко і голосно говорити, кричати Посад — місце для наречених за весільним столом П о т у х а — розвага

Права середа — двадцять п’ятий день після великодня, так званий рахманський Великдень Превелебний — титул єпископа; гідний великої пошани (вживається при ввічливо-шанобливому звертанні до когось) Пречйста — назва двох церковних свят (15 серпня — день смерті богородиці і 8 вересня— день народження богородиці) Привод — місце, де рекрути проходили комісію Пригребиця — погрібник Приданки — весільні - гості з боку нареченої, які йдуть

із нею в дім нареченого Приказ — орган центрального управління в Росії в XVI— XVIII ст.

Приказний — той, хто служив у приказі Прикинути — тут: відмовитися від замовляння Прикладки прикладати— вигадувати що-небудь на кого-небудь; насміхатися Притча — пригода, подія П р й ч е т — служителі культу при православній церкві; особи, які супроводжують кого-не будь; почет

Проброїтися — провинитися, нашкодити Проводи — звичай поминати на могилах померлих протягом піс-лявеликоднього тижня Прбскура — білий хлібець особливої форми, що використовується у православному богослужінні Просто рещй — просто кажучи

Протопбпівна — дочка протоієрея (чин священика) Пущен н я — останній день вживання скоромної їжі перед великоднім постом П’ятиалтйнний — монета вартістю 15 коп.

П’я т і н к а — п’ятниця

Ралець — подарунок; бенкет.

Р а ц є я — довга й нудна промова з повчанням, напученням Р е б р о н т (роброн) — старовинна жіноча сукня з криноліном Ревізія — у кріпосницькій Росії перепис населення, що повинно було платити подушну подать і відбувати рекрутську повинність Р ё и с ь к е — рейнське, назва вина

Ридван — дорожна карета для далеких подорожей, запряжена 6—12 кіньми Родзинки — сушені ягоди винограду

Розгрішеніє (розгрїшення) — відпущення кому-пебудь його гріхів

Рубанець — тут: різка Рундук — ганок Рябець — шуліка

С а д у к ё ї—у стародавній Іудеї— представники релігійно-політичної течії

С а ж — хлів, призначений для відгодівлі птиці, свиней Сапатий — хворий иа сап — заразну хворобу однокопнтних Свйтник — той, хто шиє свити — старовинний довгополий верхній одяг з домотканого грубого сукна С в і с т ь — своячка Світилка — дівчина, яка иа весіллі виконує спеціальний обряд — тримає свічку і меч Сволок — балка, яка підтримує стелю в будівлі Седмиця — тиждень С е к у ц і я — екзекуція Середохрёстя — четвертий тиждень великого посту Серпанок — головний убір заміжньої жінки з прозорої легкої тканини, що має вигляд шарфа

Сиділець —шинкар, крамар Сикурс — підмога С й н і й к а м і її ё ц ь — галун Сйнтаксис — третій клас тодішніх семінарій Сиріч — тобто, інакше кажучи Сита — мед, розведений водою, або медовий відвар на воді Сицёвий — такий С і м о — сюди, тут Скиндячки — стрічки, бинди Скіпщина — оренда землі, яку оплачують не грошима, а частиною свого врожаю Скликан чи к—закличний дзвін

Сколбтиии — побічний рідкий продукт, що одержують при збиванні масла; маслянка Скоромник — той, хто вживає у пісні дні скоромну їжу, ие постить

Скраклі — українська народна спортивна гра, яка полягає в тому, що гравці вибивають палицею з відведеного місця невеличкі циліндричні цурпалки; крокет

С к у б е и т и — тут: дрижаки С к у с н и й — майстерний, впрлипні)

С ласт і» 6 и — пампушки з пшеничного борониш, смажена Іі олії, обсипана цукром або полита медом Смажнії к у с т «'і — гарячі червоні вуста С о н ь м и щ е — зборище Соняшниця — народна и.тша гострого шлункового захворювання

Сорокоуст — у православній церкві — молитви по покійникові, які читаються протягом сорока днів після смерті; сороковий день ПІСЛЯ чпеї-побудь смерті

Сорочини (сорокбшіип) — сороковин день після чиєїсь смерті; поминки в цей день Сотник (сотенний) — па Україні в XVI—XVIII ст. особа, яка очолювала сотню, спочатку обиралась козаками, а потім призначалась гетьманом або царем Соцький — у дореволюційній Росії й па Україні нижчий поліцейський чин па селі, якого обирали па сільській сходці С н а с — назва кожного з трьох церковних свят, що відзначаються православною церквою з

1 по 15 серпня за ст. ст. Спасівка — піст, що припадає на 1—15 серпня за ст. ст. Спёктор — інспектор С п й р р а — військова одиниця;

рота Спіх — успіх Сполать — слава, хвала Справник — у дореволюційній Росії — начальник повітової по-ліції

Ставник — великий церковний свічник

Стихира — церковна пісня з біблійним сюжетом Стовбула перекидатися— через голову Стовпець — тут: вид печива з гречаного борошна циліндричної форми С т р а с т і — вечірнє богослужіння у передвеликодній (страсний) четвер Страшна (страсна) свічка — свічка, яка горіла під час церковної відправи в страсний четвер

С у б і т к а — карання школярів по суботах, яке супроводжувалося молитвою «Помни день субботний...»

Сула — судак Суть — є

Ськати — шукати вошей у чиємусь волоссі; шукати

Тавлйнка — табакерка Тарадайка — легкий двоколісний візок Тасун — штовхан, стусан Твар — обличчя

Темп — тут: прийом, роблений

рушницею Т й р и т и — тягти, понад силу волочити Т и р л й ч — трав’яниста чи напівкущова рослина з яскраво-синіми або жовтими квітами Титло — надрядковий знак над скорочено написаним словом або літерою, вжитою в значенні цифри

Тресугубий — потрійний Токмо — тільки, лише Три,листа — гра в карти Троїста музйка — український народний ансамбль, який складається з трьох музичних інструментів, найчастіше з скрипки, бубна і цимбалів Тропак — український народний танець, близький до гопака Тяжйновий — пошитий з вибивного або смугастого полотна — тяжини

У б о — отже

Угобзёння — возвеличення Угомонна палата — карний суд

Уконтентувати — вдоволь-, мити

У н е — щодо (когось, чогось) Урагова мати —вража мати Уразівське сукно — просте сукно

Уроки — за марновірними уявленнями — наслання хвороби , кому-небудь поглядом Утреня — ранкова служба в церкві

Ушестя — церковне свято воз-несіння

Флігельман — фланговий солдат, який показував прийоми рушницею Ф о ф а н — дурень, йолоп Ф р у н т (фронт) — у шикуванні військ лицева сторона Фуктёль — муштра

X а л а в у р (халахур) — вітрогон Халат — старовинний довгополий верхній чоловічий одяг; каптан

Халягура — циганський танець

Халяндра — циганський танець

Хамло — галуззя, хмиз X а н ь к й м’я т и — байдикувати Хаптурок (хавтур) — хабар; побори натурою, які брало духовенство Харцизяка — грабіжник, розбійник

Хатня морква — бурчання Хватальний — квартальний, поліцейський чин, який здійснював нагляд у кварталі X в е р т (ферт) — стара назва літери «ф»

Хвонарне— податок на ліхтарі

X л я б и (хляга) — дощова погода

Хрещення — релігійний обряд, який відправляють над новонародженим або дорослим на знак прилучення до християнської церкви

Хрещик —рід гри, в котрій одна пара гравців ловить Другу; танкова гра, під час якої хлопці [ дівчата міняються місцями Хука дати — промахнутися X у р а — валка підвід

Цвяхований — тут: у прикрасах Ц й х в і р а — цифра Цілковий — срібна монета вартістю один карбованець Ц і л о в а л ь н и к — шинкар; продавець спиртних напоїв Ц і н 6 в к а — аукціон Цінбвщик — оцінювач майна Цяотатися — грати в чіт і лишку— вгадувати, до пари чи не до пари

Чаплія — кухарське знаряддя, за допомогою якого переносять гарячу сковороду — залізний гак з дерев’яним держалном Часточка — пожертвування на церкву за упокій душі померлого, а також за здоров’я Чаятельно — правдоподібно Чванець — посудина Черкеска — старовинний верхній чоловічий одяг з сукна з прорізами і відкидними рукавами