Ясна річ, я категорично відмовився, пояснивши блюзнірство такого плану. Нагадав батькові про основну концепцію всякого серйозного духовного пошуку: жодних ілюзій!Завдання йоги і духорозкриття — руйнувати бастіони майї, а не творити нові. Гурудев Шрі Ауробіндо відкинув навіть свої феноменальні психічні досягнення, щоб спробувати осягнути трансформацію у суперментальність, у новий стан свідомості. Мені, чела великого духовного шукача, не годилося ставати факіром для розваги ущербної психіки. Батьки були у відчаї, питали поради, І тоді я запропонував їм свій план, ідея котрого прийшла в медитації. Оскільки вони пропонували великі кошти на виховання сина, то краще ці можливості використати для здійснення грандіозного психоексперименту — довголітнього й серйозного, в якому братиме участь не лише їхнє немовля, а й інші діти, обійдені долею. Деталізації не було, а лише натяк. Все інше мало прийти в пошуку, в розробці. Коротко про суть плану.
Малося на увазі створити для сліпих дітей колонію в усамітненому місці, краще всього — на віддаленому пустельному острові десь в океані. Брати дітей таких, у котрих ще не сформовано психотрафарет ущербної істоти, які ще не відають про своє «каліцтво». Вони виростатимуть і розвиватимуться в таких умовах, поміж такими наставниками, де жодна людина не натякне їм про сліпоту. Мають бути розроблені специфічні педагогічні прийоми, йогічні експерименти, вправи, що стимулюватимуть розкриття нових, небувалих можливостей і чуттів. Я виходив з тої передумови, що психофізіологічний тип людини Землі створився стихійно, природно, як опосередкований, зрівноважений інструмент еволюції, закривши разші з тим шлях до вияву безлічі інших можливостей, які дрімають в глибинах нашого єства. Справді, навіть муіа бачить у ширшому, глибшому діапазоні радіаційного спектра, ніж ми, люди. Птахи, комахи, звірі незміряно чутливіші від нас щодо слуху, нюху тощо. Прагнучи відшкодувати свою ущербність, ми творимо механічні аналізатори для вивчення багатомісного світу, тим самим прирікаючи на деградацію свої природні чуття і стаючи на заваді виникненню нових, потенційних рецепторів та органів.
Я був переконаний, що дитя, котпе не відає про свою «неповноцінність», виявить в себе інші можливості спілкування з природою, а якщо цей процес саморозкриття поставити під йогічний контроль, доцільно спрямувати, то можна отримати феноменальні результати. З’явиться істота, про яку мріяв Шрі Ауробіндо: вільна від патологічної психосфери Землі, від її історичних апендиксів та забобонів. Готова для судженого польоту в нові, всеосяжніші площини і сфери буття. Нова людина не тільки буде відчувати себе повноцінною, а й перевершить можливості «звичайних» жителів планети.
Кілька днів збентежені батьки перетравлювали мою пропозицію. Зрештою згодилися. Що їм залишалося робити?
Мільйонер пустив у дію свої можливості. Було оформлено акт придбання цього пустельного острова у якогось місцевого вождя на довічне користування, тим більше, що тут ніхто ніколи не жив, окрім чайок, черепах та різних комах. Побудовано віллу з необхідними приміщеннями й службами, висаджено пальми, споруджено причал для суден. Вирішено уникнути енергокомплексів та механічних пристроїв, навіть найпростіших. Поясню, чому це так. Вихованці мають виростати в атмосфері повної самодостатності, суверенності, відрубності. Жодного натяку про Землю, її історію, людство, соціальні та всякі інші проблеми. Вони — пташенята Гнізда Радості, їх доглядають наставники та учителі, послані Материнським Птахом, котрі допоможуть їм оволодіти майстерністю польоту, щоб повернутися до рідного простору, де ширяють інші зоряні птахи. Ви хочете мене перебити, мадам? Чую ваше запитання: я сам виступав проти майї, ілюзії, а тут сформував нову міфологію, цілий ілюзорний світ? Так? Помиляєтесь! Відомий нам історичний світ — то конгломерат химеричних ілюзорних тенденцій безлічі поколінь і племен, родів і релігій, забобонів і консервативних вірувань. Я ж одмів будь-які стереотипи минулого, давши алгоритм найпростішої основи: ти — дитя всеосяжних можливостей, ти — птах з прекрасним прийдешнім, для якого відсутні межі й заборони. Лише від тебе залежить, що ти з себе зробиш, від твоїх зусиль і духовної напруги. Розумієте, мадам, що така відсутність заборон і засторог дає колосальний імпульс для самотворення, зосереджує духовну потугу дітей для осягнення небувалого. В звичайному житті сучасників міріади впливів, жадань, тенденцій, поривань, сумнівів, табу, покликів, суперечок та інших вихорів психожиття руйнують цільність, моноліт душі, розпліскують на безліч крапель, і що може осягнути така обкарнана, обкрадена істота? Це — обезкрилений птах, рудимент, огризок, ніщо.
Доки мільйонер займався юридичними проблемами та готував матеріальну базу колонії, я підшукав групу наставників з числа послідовників Шрі Ауробіндо. Довелося багато попрацювати, щоб всі вони зрозуміли задум та його перспективи. Не все йшло просто: були сумніви, дискусії. Та зрештою виробилася монолітна думка — експеримент потрібний, цього вимагає сама ситуація Землі. Тут не могли вкрастися жодні застереження морально-етичного плану. Адже ми не обкрадали дітей, не позбавляли їх щасливої перспективи, а, навпаки, могли подарувати їм такі обрії існування й відчуття, котрих не відали інші люди… так звані «нормальні» люди…
Було відібрано дев’ятеро дітей однорічного та півторарічного віку — п’ятеро дівчаток і четверо хлопчиків. На цьому вирішено зупинитися, щоб не обтяжувати виховательську групу надмірною кількістю душ, кожна з яких вимагатиме особливої турботи. Експеримент мав контролюватися узгодженими, здруженими психіками, щоб отримати чистий результат.
Домовилися так: сліпих дітей залишають повністю на мою відповідальність (і моїх помічників, зрозуміло, теж дев’ятеро). Три з них — жіночої статі. Молоді дівчата, які ще з юних літ обрали шлях духовного пошуку. Періодично до острова приходить судно, котре привозить продукти. Жодного слова від капітана, команди чи батьків. Ясна річ, це було невимовно тяжко, особливо протестувала в перші дні проти такої домовленості дружина мільйонера, котра до самозабуття любила свого сліпоиародженого синочка. Пізніше все владналося, коли я пообіцяв, що в разі успішного завершення експерименту контакт з батьками буде відновлено на іншому рівні: син уже стане не ущербним дитям, а могутньою, сильною істотою, здатною трансформувати потік інформації з того історичного світу, де вони живуть. А до того часу — повна окремість.
Спочатку це був хаос, пекло. Крик, галас, верещання. Ви повинні зрозуміти, що батьки пестили своїх діток надмірно, щоб хоч в такий спосіб відшкодувати їм ущербність, подаровану долею. Нам довелося одразу — без жодних зволікань — вибити з них звички та уподобання, нав’язані невігласними та запобігливими батьками.
Кілька слів про повсякденні, цілком побутові проблеми. Ми перевели дітей повністю на харчування соками, а пізніше — фруктами. Кокосові пальми давали достатньо плодів тут, на місці, а інші плоди регулярно доставлялися судном. Періодично проводилися дні повного утримання від їжі й води. Зрозуміло, наставники діяли щодо себе таким же чином: експерименту підлягали не лише вихованці, а й вихователі.
Жодного вбрання, ліжок. Килимки або мати з морської трави. Діти настільки звикли до спартанського способу життя, що відпочивали на підлозі, на камені, на піску, не відчуваючи жодної незручності, дискомфорту. Крик, невдоволення, істерика щезли безслідно за кілька тижнів; по-перше, на них ніхто не звертав уваги, а по-друге, впливала висока чистота психосфери нашої колонії. Досягнувши врівноваженості, ми приступили до основних експериментів. Коротко розповім про них, щоб вам стало ясно, яке завдання стояло перед нами.
Основний задум: навчити дитя орієнтуватися в часі й просторі, щоб істота, виростаючи, не була безпомічною. Це те, що робить найтривіальніша няня. Проте ми мали справу з «неповноцінними» істотами, з сліпими, отже, була потрібна особлива методика, спроможна усувати такий недолік або стати над ним. Який шлях ми обрали?
