— Я думаю, я готовий. Тепер швидко стають чоловіками. Так, я готовий.
Яна залишилась у нього на ніч. Іван поставився до цього зі всією відповідальністю і
виконав свій обов'язок.
7. Уночі біля комина Богус сидів сам. Матвій відпочивав після важкого дня. У будинку було
тихо.
Богус дивився на вогонь.
До нього у зимовий сад тихо зайшла Йоланта.
— Любий, ти не спиш? Ти ніколи не спиш...
Вона сідає біля його ніг.
— Ти часом видаєшся надто жорстоким.
— Yo soy un hombre viejo. Mis ojos se pasearon en los cascos de los conquistadores espanoles .
Вона провела рукою по його сивому волоссю.
— Ти дуже старий чоловік, любий.
Вони замовкли. У комині потріскував вогонь.
— За що ти вирішила називати його маестро?
— Хіба ти не знаєш? Перед моїми очима віддзеркалюються тисячі світів. У всіх цих
світах живуть люди, яких я знаю, але у кожному з цих світів вони роблять щось інше.
Наприклад, у цьому світі ми розмовляємо з тобою, і ти мене уважно слухаєш, а зовсім
поруч я бачу світи, де ти мене ґвалтуєш, убиваєш мене
ножем і рубаєш сокирою, де цілуєш мене, де кохаєш, де ненавидиш мене... Я називаю
його маестро зовсім не тому, що він пише якісь там симфонії. Мені до цього немає діла.
Але коли я вранці приносила йому каву, він сідав біля мене і пив її у всіх світах одночасно.
— Похвально. І це все?
— Так, це все.
Вони мовчки споглядали вогонь ще якийсь час, а потім Йоланта пішла спати.
Епілог
Через півроку Майя зустріла в Києві свого чоловіка. Його звали Роман, він був старший на
п'ять років, мав деревообробний бізнес, у вільний час перекладав з санскриту тексти
тантриків. Вони багато подорожували, займалися альпінізмом в Таїланді, а потім
оселилися під Києвом. У Києві вони відкрили видавництво — займалися перекладами зі
санскриту і палі. У них народилось дві доньки, Тамара і Люба.
Іван закінчив школу і поступив до вишу. У нього з'явилась дівчина, на третьому курсі вони
одружилися, а на п'ятому розлучились, й Іван виїхав у Штати. Там він став відомим
фотографом.
Матвій покинув Україну за загадкових обставин перед Євро-2012. Кажуть, він змінив
громадянство й оселився десь у Греції.
Яна побувала натурницею, фотомоделлю, потім музою відомого продюсера; вона
помріяла зустріти свого чоловіка і почала співати на його честь гімни. Чоловік не знав, що
це гімни йому, не знали цього і її численні шанувальники та шанувальниці. Він просто
запропонував їй бути разом до кінця життя, і вона погодилась.
Ні Богус, ні Йоланта більше ніколи не з'являлися у домі на пагорбі.
Яків повернувся під вечір. На вигляд він був умиротвореним. Він мовчки спакував деякі речі
і не сказавши ні слова рушив у невідомому керунку.
Кажуть, він пішов стопами Басьо: тинявся від села до села, говорив віршами і знімав по
кооперативних магазинах готівку з банкоматів.
Останній раз його бачили на КПП біля Боржави у Карпатах. Він їхав на віслюку, його
начебто зупинили для перевірки документів.
Він подарував правоохоронцям невеликий збірник афоризмів про шлях і благодать, і його
пропустили далі.
Київ — Григорівна —
Бад-Наухайм — Дахаб
2007-2011
************************************************
Книга скачана с сайта: www.OpLib.ru
************************************************