“Без дати. Мій “щоденник інженера” поступово вироджується. Все рідше й рідше згадую я про ці зошити, похапцем записую про всі події за чималий проміжок часу і знову ховаю далі. Справа в тому, що він просто непотрібний: я й без записів добре пам’ятаю все, що відбулося за ці три роки. Такі події не потребують щоденників — вони залишаються в пам’яті назавжди.

Ось уже знову весна. З вікна видно Дніпро з сірувато-білими плямами крижин. На вулицях — калюжі й струмки… Три роки тому молодий спеціаліст Микола Самойлов міркував: приїде він сюди, в Дніпровськ, і зробить велике відкриття або зустріне найкращу в світі дівчину, і вона покохає його. Чи, може, й те й інше відразу…

Звичайно, мрії збуваються не так прямолінійно, як. гадалося, а значно складніше й цікавіше. Були відкриття, правда, частка моєї праці в них не така вже й значна. Такі відкриття не робить одна людина.

Ось щодо кохання у тебе, Миколо Миколайовичу, на жаль, не виходить. Очевидно, тому, що дуже вже цікава й кропітка робота випала на твою долю. Ні часу, ні думок не залишалось. А зараз весна, є вільний час, тому й згадуєш, що вже третій десяток кінчається, — ще, чого доброго, запишуть у старі парубки…

Яшко Якін — той уже одружився, до того ж явно з космічного спалаху кохання, а не з розрахунку. Тому що на Оксані, колишній лаборантці Івана Гавриловича, отій, що називала мене “дядю, дістаньте горобчика”, з розрахунку женитися неможливо…

Ох, цей Яшко! Він може кинутись у палаючу лабораторію, може в неперевіреному скафандрі піти на радіоактивні руїни, може висунути сміливі й дотепні думки, що-небудь винайти, але все це в нього тільки для того, щоб довести, що він — центр всесвіту, що світ обертається навколо нього! Не даремно в нас на курсі його дражнили “Я в квадраті”.

Зараз він у нас на заводі робить свої нейтрид-акумулятори з надтонких плівок. І треба тільки поглянути, як ревниво оберігає він свою конструкцію від різних змін, що їх пропонують заводські інженери.

А втім, чого мені чіплятися до нього? Людина робить потрібну справу й робить добре. Зрештою, у кожного свій стиль, свої протиріччя. І не можна вимагати від інших того, чого й сам іще не досяг, до чого тільки прагнеш. Ти часто кажеш собі, що наука вимагає кришталевої чистоти думок і стремлінь, вимагає відмовлення від хорошого за для кращого і від кращого заради чудового; що не можна творити, із заздрістю дивлячись на інших. Ну, а сам ти завжди дотримуєшся цих хороших принципів? Ні. Отож і нічого, як казав Марк Твен, “критикувати інших на тому ґрунті, на якому сам стоїш не перпендикулярно”.

Нейтрид і антиртуть поступово виходять із сфери незвичайного. Антиртуть, звісно, небезпечна, але це вже зрозуміла небезпека і тому не страшна. Усі мезонатори в нас на заводі вичистили від неї. Всього зібрали грамів двісті антиртуті. У склянці це було б на денці, а насправді це енергія Волзької ГЕС за два місяці роботи — мільярд кіловат-годин… Залишки антиртуті на нейтридних стінках мезонаторів, які не змогли вичистити “методом Якіна” (так-так, це вже офіціально названо його ім’ям!), обережно спалили, впустивши в камеру розріджене повітря.

Ось повернуся з відпустки, й почнемо робити спеціальні мезонатори для одержання антиртуті, а потім — спеціальні прилади для добування нейтриду з антиречовини без мезонаторів.

Сліди недавньої катастрофи поступово зникають. Скляний корпус Ядерного інституту демонтований; устаткування, навіть уціліле знищили або пустили на переплавку: неможливо займатися точними ядерними дослідженнями там, де надовго зосталися сліди радіації, неможливо використати прилади.

У Новому селищі, недалеко від нашого нейтрид-заводу, споруджують корпуси Інституту ядерних матеріалів імені професора І. Г. Голуба. В стіну головного корпусу вмонтовують обеліск — ті самі кахляні плитки із стіни сімнадцятої лабораторії, на яких залишився білий силует Сердюка. Це буде їм найкращий пам’ятник…

А втім, мені чомусь не хочеться ворушити минуле — відкладемо це до похилих літ. Краще подумати про майбутнє.

А яке чудове майбутнє з нетерпінням чекає на нас — голова йде обертом! І це майбутнє почнеться незабаром, майже завтра, тому що космічна ракета з нейтриду вже готова, її випробовують і обладнують. І — парадоксально! — ця ракета безнадійно застаріє, тільки-но здійснить свій перший політ у міжпланетний простір. На зміну звичайним атомним двигунам прийдуть (уже йдуть!) гранично прості й надзвичайно потужні нейтридні двигуни, що працюватимуть на антиртуті. Скільки ще буде зроблено і в Космосі, і на Землі!..

Три роки минуло, а які величезні досягнення! Попереду ще майже все життя”.

Ангстрем — стомільйонна частка сантиметра.

Антиртуть (антиречовина взагалі} — фантастична речовина, яка своїми властивостями нагадує звичайну ртуть, але має протилежну їй електричну та енергетичну будову. Ядра атомів антиртуті замість позитивного заряду мають негативний, і навколо них обертаються не електрони, а позитрони.

Беватрон — надпотужний прискорювач ядерних частинок, який розганяє ядра гелію або водню до швидкості близької до світлової, тобто майже до 300 000 кілометрів за секунду.

Бетатрон — прискорювач електронів (інакше — бета-частинок).

Вакуумметр — прилад для вимірювання високих ступенів розрідженості повітря.

Гаммаметр — фантастичний прилад, з допомогою якого вимірювали товщину плівок нейтриду.

Гамма-промені — невидиме дуже небезпечне для організму електромагнітне випромінення, що має здатність проникати крізь товсті шари різних речовин.

Дозиметр — прилад техніки безпеки, яким користуються під час робіт з радіоактивними речовинами; визначає дозу опромінення людини радіацією.

Електрокар — візок, що рухається за допомогою електромотора.

Електрон — дрібна елементарна частинка, яка несе негативний заряд. Обертаючись навколо атомних ядер, електрони створюють зовнішні оболонки атомів усіх речовин. Завдяки їм атоми взаємодіють між собою.

Ізотоп — атом якогось елемента, що відрізняється від інших атомів цього ж елемента своєю масою. Це буває тому, що атомні ядра часто містять неоднакову кількість нейтронів.

Ікс-промені — те ж саме, що й рентгенівські промені — невидиме електромагнітне випромінення, відкрите в кінці минулого століття німецьким фізиком Рентгеном.

Індикатор радіації — чутливий прилад, що вказує на наявність радіоактивного випромінювання та визначає його інтенсивність.

Квант — за існуючим нині уявленням фізиків — елементарна “порція” будь-яких електромагнітних променів (зокрема, світла). “Атом світла”.

Кіловольтметр — прилад для вимірювання великих електричних напруг — в тисячу вольтів і більше.

Контейнер — тара для перевезення вантажів.

Коріолісова сила — сила зміщення, яка діє на всі земні тіла, що рухаються не паралельно екватору. Виникає через інерцію обертання Землі.

Кон’юнктура — тут: сприятлива обставина для складання торговельних угод та одержання промислових (зокрема, воєнних) замовлень.

Маніпулятор — комплекс пристроїв для здійснення на віддалі різних операцій з радіоактивними речовинами, небезпечними для людини.

Манхеттенський проект — умовна назва таємних, робіт над створенням атомної бомби, які проводились у США в 1941–1945 роках.

Мас-спектрограф — точний дослідний прилад для виявлення ізотопів одного й того ж елемента та вимірювання їхніх мас.

Мезон — ядерна частинка, яка за масою є проміжною між електроном і нейтроном; заряджена позитивною або негативною електрикою. Мезони відіграють основну роль у взаємодії частинок атомного ядра.