— Припиніть досліди! — якомога суворіше сказав я.
— Що ви? Що ви? — замахав він руками, і спалахи блискавок злились в нестерпному сяйві. — Жартуєте… Інтереси науки… Я тільки постараюся менше хвилюватися, щоб не було різних перепадів…
Я знав цю людину досить добре і розумів, що умовляння виявляться марними. “Необхідне негайне засідання президії академії, — подумав я. — Сьогодні ж. Зараз! Цілком погодитися з його гіпотезою зворотного зв’язку, намітити план дослідів…”
— Ви у всьому маєте рацію, — мовив я, і задоволена посмішка розбіглася віялом зморщок по його обличчю. Нараз затих вітер і останнім поривом розвіяв хмаринки…
— До побачення, ми проведемо позачергове засідання президії, — з небувалою люб’язністю говорив я. — Внесемо перевірку вашого припущення до перспективного плану…
— Дуже, дуже добре, — зраділо зітхнув Микола Миколайович. — Зізнаюсь, що перевантаження все ж таки даються взнаки. В останні дні щось непокоїть тиск. А торік навіть дійшло до інсульту, власне, мікро-інсульту…
— Інсульт? — шепочу я, задкуючи до дверей. — Інсульт? Тоді й сонце…
Він зрозумів причину мого переляку, поглянув на контактну пластину і заспокійливо мовив:
— До цього не дійде. Впевнений, що встигну відключитися від підсилювача.
…Люди здивовано озираються на мене. Ніколи в житті я не біг так швидко. Кімнатні капці скинув — босоніж легше. Час від часу піднімаю голову, щоб глянути на сонце, шепочу під ніс:
— Лише б не трапилось інсульту, лише б не трапилось чогось непоправного…
І мимоволі згадую східне прислів’я: “…Вмирає людина — гасне зірка…”
ЗМІСТ
БЕЗСМЕРТНИЙ
СПРАВА КОМАНДОРА
ВІДВІДИНИ СИНА
НЕПОТРІБНИЙ СПОГАД
МІСТ
КОМАНДИР
ПРИШЕЛЬЦІ З ІНШОГО ЧАСУ
МИТНИЙ ОГЛЯД
ЗА ПОРОГОМ ЧУТЛИВОСТІ
НЕУВАЖНІСТЬ АЛИКА СЬОМІНА
СТАРОВИННИЙ РЕЦЕПТ
ПОБАЧЕННЯ
НОТАТКИ ЛІКАРЯ БУРКІНА
ВЕРХОВНИЙ КООРДИНАТОР
КОМПРИЗРОЗ
ГОЛОВНА ВІДМІНА
ЗВОРОТНИЙ ЗВ’ЯЗОК
