Слідом за цим земні станції звернулися до всього людства у всіх куточках Землі. І в цю годину кожен з людей, які живуть на Землі, зробив для врятування Прометея те, що він міг зробити. Розум усіх людей, їхні знання, досвід, воля, енергія зіллялись у єдине ціле. Так з’явився план прориву до зірки Ферідан.

Ескадра з шести могутніх кораблів вирушила в Зоряний Світ. На борту корабля були найсміливіші капітани, найдосвідченіші штурмани, найталановитіші інженери. Капітани інших кораблів, які раніше залишили Землю, поспішали назустріч ескадрі, щоб віддати їй енергію своїх реакторів. Поповнюючи запаси енергії, ескадра могла розвинути швидкість, якої ще не досягав ніхто.

Як сказано, в ескадрі було шість кораблів. Два кораблі зазнали ушкоджень від метеоритів і вернулись на Землю. Ескадра ж, розвиваючи швидкість, мчала вперед. Два інші кораблі не змогли побороти магнітне поле біля зорі Ван-Маанена і здійснили посадку на планети в системі цієї зірки. Ескадра ж, розвиваючи швидкість, мчала вперед. Ще один корабель не витримав величезної швидкості польоту і відстав. Але останній з посланих кораблів — на ньому було піднято прапор ескадри — пробився до зірки Ферідан.

Через силу погасивши швидкість, він підійшов до планети Зевс і передав величезну потужність свого реактора кораблю Прометея.

Розірвавши ланцюги тяжіння, обидва кораблі полинули в Зоряний Світ.

А назустріч їм уже мчали інші кораблі, несучи невитрачену енергію.

Так було звільнено Прометея.

Повертаючись на Землю, він сказав мстивій планеті Зевс:

Він був поет, він викрав у Зевса для людей Вогняну Квітку — і тому мав право так говорити.

Пам’ятайте ж усі, хто вирушає в незвідані далі Зоряного Світу: Земля ніколи не залишить того, хто звершив подвиг в ім’я людей.